3. Правопис числівників

1. (-о), тобто вони змінюються за родами, числами й відмінками. Одна має паралельні закінчення у родовому та орудному відмінках однини: однієї (одної), однією (одною).

2. Окремий тип відмінювання становлять числівники два, три, чотири, кілька, багато та збірні ( у збірних при відмінюванні суфікс -ер (о):

три, трьох, трьом, четверо, п’ятеро і т.д., (крім сорок)

3. Числівники 5-20, 30, 50, 60, 70, 80, а також кільканадцять, кількадесять у родовому, давальному і місцевому відмінках мають закінчення -и, в орудному відмінку – -ма: вісім – восьми, вісьма (вісьмома), на восьми. Вони можуть мати такі паралельні закінчення в родовому, давальному та місцевому відмінках, як збірні числівники: восьми – вісьмох, восьми – вісьмом, на восьми – на вісьмох.

4. У числівниках 50-80 при відмінюванні змінюється лише друга частина (на відміну від російської мови, в якій ці числівники відмінюються в обох складових частинах): п’ятдесяти, п’ятдесятьма і т.д.

5. Числівники 40, 90, 100 в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають закінчення -а.

6. У назвах сотень при відмінюванні змінюються обидві частини:

шестисот, шестистами, шістьмастами, на шестистах.

7. У дробових числівниках чисельник відмінюється як відповідний кількісний числівник, а знаменник – як порядковий: одна п’ята, однієї п’ятої, одній п’ятій, одну п’яту, однією п’ятою, на одній п’ятій.

При написанні числівників слід пам’ятати про такі орфографічні моменти:

1. М’який знак не пишеться:

а) У складних числівниках у кінці їх першої частини: п’ятнадцять, п’ятсот, шістнадцять, шістсот, дев’ятнадцять, дев’ятсот, але п’ять, шість, дев’ять.

б) У числівниках сім, вісім, сімдесят, вісімдесят (пор. з рос. семь, восемь, семьдесят, восемьдесят).

2. М’який знак пишеться:

а) У формах числівників, які вживаються на початку складних слів (трьох-, чотирьох-), де відбувається пом’якшення приголосного [р] перед [о]: трьохсот, чотирьомастами, але: чотири – чотирма.

б) Спостерігається пом’якшення попереднього приголосного при відмінюванні в числівниках:

п’ять – п’ятьох, п’ятьом, п’ятьома;

шість – шістьма, шістьома, шістьох;

сім – сьомий, сьомому, сьома;

вісім – восьми, вісьмох, вісьмастами, восьмисот;

десять – десятьма, десятьома, десятьох;

п’ятдесят – п’ятдесятьма, п’ятьмастами.

в) Пом’якшуються кінцеві приголосні в числівниках від одинадцять до двадцять та тридцять.

г) Спостерігається пом’якшення приголосних у групі числівників: кільканадцять, кількадесят, кількасот, багатьма, мільйон, мільярд.

3. Апостроф ставиться:

а) У групі числівників: п’ять, дев’ять та похідних від них: п’ятсот, дев’ятсот тощо.

б) У складних словах, першою частиною яких є числівник, що закінчується на приголосний перед я, ю, є, ї: трьох’ярусний, чотирьох’ярусний.

4. Порядкові числівники на -сотий, -тисячний, -мільйонний,

-мільярдний пишуться одним словом, і перша частина в них стоїть у родовому відмінку (крім сто): двохсотий, двадцятип’ятитисячний, двохсотп’ятдесятимільйонний (але: стотисячний).

5. Відбувається подвоєння приголосних у порядкових числівниках: мільйонний, трьохсоттисячний, але: одинадцять (на відміну від рос. одиннадцать).

6. Числівники півтора (карбованця), півтори (тисячі), півтораста пишуться з пів- разом і не відмінюються.