- •6 Основні напрямки і риси соціології 19 століття
- •8 Сучасна західна соціологія : основні напрямки і концепції
- •7 Класичний період в розвитку світової соціології
- •9. Становлення і розвиток соціологічної думки в Укр.
- •10 Поняття соц. Інституту, його види
- •11. Поняття соціальної групи (спільності, види соц. Груп)
- •12. Соціальні дії, взаємодія, зв’язки та відносини.
- •13. Ознаки суспільства. Типи суспільств.
- •14 Соціальна структура суспільства, її складові
- •16. Глобальні проблеми сучасного суспільного розвитку.
- •17. Соціальні цінності і норми.
- •18. Поняття, типи і форми соціальних змін.
- •19. Соціальні процеси, їх види і роль у суспільстві.
- •23.Соціально класова структура суспільства. Соціально-класова структура
- •24Соціально-демографічна структура суспільства
- •25Етносоціальна структура суспільства
- •26Теорія соціальної стратифікації та соціальної мобільності
- •29Шлюб і сім’я як об’єкт соціологічного дослідження
- •39 Типологія особистості в соціології.
- •43 Молодь як об’єкт соціального дослідження. Соціальні проблеми молоді.
- •44 Особистість і суспільство. Соціальна активність особистості.
- •45 Суть, причини, і види девіантної поведінки особистості.
- •46.Економіка як соціальний інститут. Соціальні аспекти ринкової економіки.
- •47. Економічна культура та поведінка.
- •48.Праця, її суть і роль в житті людини та суспільства.
- •49. Характер, зміст і умови праці.
- •50 Ставлення до праці і проблеми мотивації трудової діяльності
- •51 Соціологія вільного часу
- •52 Трудовий колектив як соціальна організація
- •53 Соціологія управління
- •55. Теорії соціального конфлікту
- •56. Структура, функції, причини та механізм соціального конфлікту
- •Функції конфліктів
- •Типологія конфліктів
- •58. Форми культури
- •60. Виховання ,як соціальний феномен:сутність,функції,структура.
- •61.Людина-індивід-індивідуальність-особистість
- •62. Громадська думка : суть, критерії,показники показники зрілості
- •63. Поняття конкретно-соціологічного дослідження та його роль в пізнані соціальних явищ і процесів
- •64. Види та етапи проведення конкретно –соціологічного дослідження
- •65. Програма конкретно-соціального дослідження та її структура.
- •66. Суть і роль вибірки в соціальному дослідженні
- •67. Опитування як метод збуту соціологічної інформації.
14 Соціальна структура суспільства, її складові
Соціальна структура - ієрархічно впорядкована сукупність індивідів, соціальних груп, соц спільнот, організацій та інститутів, об’єднаних стійкими зв’язком і відносинами. Виникає соц структура у зв’язку з суспільним розподілом праці. Основним елементом її є люди. У процесі життєдіяльності люди створюють нові об’єднання або входять до вже існуючих для задоволення різноманітних потреб. У соціології такі об’єднання: класи, верстви, групи, спільноти, категорії – елементи соц. структури, деякі з них стійкі в часі, постійно відтворюються та забезпечують наступність та порядок у суспільстві, а деякі виникають і тут же зникають. Соц. групи мають місце там, де є сталі зв’язки між індивідами. Саме діями таких груп відтворюється соц. життя. Людина може одночасно перебувати у декількох соц. групах, чим і обмежує, і отримує певні переваги. Елементами соц структури є: Категорія населення – однорідна за певною ознакою сукупність (чоловіки, жінки). Соц. спільнота – сукупність індивідів, що реально існує й емпірично фіксується, має відносну цілісність і виступає як самостійний суб’єкт соц. дії та поведінки. Групи, категорії, спільноти функціонально залежать між собою. Що стосується класів, то вони розглядаються у 2х значеннях: позиції у структурі виробництва і розподілу, все частіше до класу зараховують певну культуру, життєвий устрій і порівняно стійкі традиції (соц клас).
15. Історичні типи суспільств
Герберт Спенсер класифікував суспільства з точки зору стадій розвитку. Розмістив їх у наступному порядку:
-
прості;
-
складні;
-
подвійної складності;
-
потрійної складності.
(Класифікація за ступенем структурної складності).
Прості суспільства:
-
ті, що мають керівника;
-
з епізодичним керівництвом;
-
з нестабільним керівництвом;
-
зі стабільним керівництвом.
Складні суспільства та суспільства подвійної складності класифікував так само відповідно до складності їх політичної організації. Аналогічним чином різні типи суспільств були класифіковані у залежності від еволюції характеру осілості:
-
кочові;
-
наполовину осілі;
-
осілі.
Суспільства в цілому були представлені як структури, що розвиваються від простого до складного (проходячи при цьому через необхідні етапи). Етапи ускладнення та переускладнення мають проходити послідовно. Чим більш розвинене суспільство, тим воно складніше, тобто більш диференційоване у структурному та функціональному відношеннях. Герберт Спенсер підкреслював, що ступінь складності не залежить від військово — індустріальної дихотомії. Відносно недиференційовані суспільства можуть бути індустріальними, а сучасні складні суспільства — військовими.
Класифікація розміщує суспільство на шкалі складності структури та функціональної організації від «малого простого агрегату» до «великого агрегату». На початковому етапі суспільство характеризується переважанням безпосередніх зв'язків між індивідами, відсутністю спеціальних органів управління тощо. У «малому простому агрегаті» всі його частини схожі одна на одну, люди співпрацюють для досягнення однакових для всіх, закріплених групових цілей, управляючий центр відсутній (ранній «аналог» односегментної організації з механічною солідарністю за Дюркгеймом). Це — найпростіша система без підсистем (група, в якій відсутні відмінні підгрупи). У процесі розвитку формується складна структура, соціальна ієрархія, включення індивіда в суспільство опосередковано приналежністю до менших спільнот (рід, каста тощо). У складному суспільстві його члени входять у нього опосередковано, як елементи простих агрегатів з своїми «координуючими центами» у свою чергу підкореним центру «більш обширного» агрегату. У складніших суспільствах кількість проміжних рівнів та підсистем відповідно зростає[2].