- •6 Основні напрямки і риси соціології 19 століття
- •8 Сучасна західна соціологія : основні напрямки і концепції
- •7 Класичний період в розвитку світової соціології
- •9. Становлення і розвиток соціологічної думки в Укр.
- •10 Поняття соц. Інституту, його види
- •11. Поняття соціальної групи (спільності, види соц. Груп)
- •12. Соціальні дії, взаємодія, зв’язки та відносини.
- •13. Ознаки суспільства. Типи суспільств.
- •14 Соціальна структура суспільства, її складові
- •16. Глобальні проблеми сучасного суспільного розвитку.
- •17. Соціальні цінності і норми.
- •18. Поняття, типи і форми соціальних змін.
- •19. Соціальні процеси, їх види і роль у суспільстві.
- •23.Соціально класова структура суспільства. Соціально-класова структура
- •24Соціально-демографічна структура суспільства
- •25Етносоціальна структура суспільства
- •26Теорія соціальної стратифікації та соціальної мобільності
- •29Шлюб і сім’я як об’єкт соціологічного дослідження
- •39 Типологія особистості в соціології.
- •43 Молодь як об’єкт соціального дослідження. Соціальні проблеми молоді.
- •44 Особистість і суспільство. Соціальна активність особистості.
- •45 Суть, причини, і види девіантної поведінки особистості.
- •46.Економіка як соціальний інститут. Соціальні аспекти ринкової економіки.
- •47. Економічна культура та поведінка.
- •48.Праця, її суть і роль в житті людини та суспільства.
- •49. Характер, зміст і умови праці.
- •50 Ставлення до праці і проблеми мотивації трудової діяльності
- •51 Соціологія вільного часу
- •52 Трудовий колектив як соціальна організація
- •53 Соціологія управління
- •55. Теорії соціального конфлікту
- •56. Структура, функції, причини та механізм соціального конфлікту
- •Функції конфліктів
- •Типологія конфліктів
- •58. Форми культури
- •60. Виховання ,як соціальний феномен:сутність,функції,структура.
- •61.Людина-індивід-індивідуальність-особистість
- •62. Громадська думка : суть, критерії,показники показники зрілості
- •63. Поняття конкретно-соціологічного дослідження та його роль в пізнані соціальних явищ і процесів
- •64. Види та етапи проведення конкретно –соціологічного дослідження
- •65. Програма конкретно-соціального дослідження та її структура.
- •66. Суть і роль вибірки в соціальному дослідженні
- •67. Опитування як метод збуту соціологічної інформації.
7 Класичний період в розвитку світової соціології
На початку XIX ст. конкретизується проблематика традиційної соціальної філософії, набувають розвитку емпіричні соціальні дослідження. Методологічні розробки Сен-Сімона сприяли формуванню позитивізму як напряму в філософії та соціології (від лат. positivus — заснований на досвіді, фактах, реальний). Головне спрямування позитивізму полягало у відмові від абстрактних міркувань про суспільство, у створенні «позитивної» соціологічної теорії, яка повинна була стати такою ж доказовою і загальнозначущою, як і природничі теорії.
Родоначальником позитивізму вважають Огюста Конта.
Істотними у контівській соціології є методи дослідження суспільства. Основним методом дослідження в соціології вважав спостереження
У розумінні закономірностей розвитку природи і суспільства О. Конт виходив із закону трьох стадій розвитку пізнавальної діяльності, суспільної свідомості людей:
1. Теологічна — домінує релігійна міфологія, явища природи і життя людей пояснюються впливом надприродних сил. Відбувається перехід від політеїзму до монотеїзму.
2. Метафізична — місце релігійного уявлення займає дослідне знання про явища світу і життя людей, але за слабкого розвитку науки поняття, що відображають ці явища, досить абстрактні.
3. Позитивна — на зміну теологічним і метафізичним підходам приходять наукові дослідження законів довкілля і життя людей.
Західна соціологія цього періоду розвивалася під впливом двох основних концепцій - еволюції та натуралізму. Формуються певні натуралістичні школи в соціології.
Географічна школа. Вона охоплювала натуралістичні вчення, які головну роль у розвитку суспільств, народів відводили їх географічному положенню і природним умовам.
Школа німецької геополітики. Найяскравіший її представник — Карл Хаусхофер (1869—1946). Визначальними вважала суто природні причини, географічно детерміновані тенденції політичного розвитку та експансії держав-організмів.
Органічна школа. Розглядала суспі-во як живий організм, а соціальну диференціацію суспільства — аналогічно до розподілу функцій між різними органами. Скажімо, німецький соціолог Альберт Шеффле економічне життя суспільства ототожнював з обміном речовин в організмі.
Розвиток емпіричних досліджень у класичний період
Перші емпіричні соціальні дослідження не мали систематичного характеру. У XIX ст. їх кількість швидко зросла.
Становище соціології в системі суспільствознавства кінця XIX — початку XX ст. не було однозначним. З одного боку, соціологія динамічно розвивається, розширюється тематика емпіричних соціальних досліджень, з'являються наукові товариства і кафедри, спеціалізована періодика, з іншого — представники традиційних суспільних наук продовжують ставитися до неї з недовірою, а в самій соціологічній теорії панує розлад.
З часом починають створюватися і міжнародні соціологічні центри. У 1894 р. у Парижі відбувається перший конгрес Міжнародного інституту соціології. Проте міжнародний обмін соціологічними ідеями ще довго був обмеженим.