- •6 Основні напрямки і риси соціології 19 століття
- •8 Сучасна західна соціологія : основні напрямки і концепції
- •7 Класичний період в розвитку світової соціології
- •9. Становлення і розвиток соціологічної думки в Укр.
- •10 Поняття соц. Інституту, його види
- •11. Поняття соціальної групи (спільності, види соц. Груп)
- •12. Соціальні дії, взаємодія, зв’язки та відносини.
- •13. Ознаки суспільства. Типи суспільств.
- •14 Соціальна структура суспільства, її складові
- •16. Глобальні проблеми сучасного суспільного розвитку.
- •17. Соціальні цінності і норми.
- •18. Поняття, типи і форми соціальних змін.
- •19. Соціальні процеси, їх види і роль у суспільстві.
- •23.Соціально класова структура суспільства. Соціально-класова структура
- •24Соціально-демографічна структура суспільства
- •25Етносоціальна структура суспільства
- •26Теорія соціальної стратифікації та соціальної мобільності
- •29Шлюб і сім’я як об’єкт соціологічного дослідження
- •39 Типологія особистості в соціології.
- •43 Молодь як об’єкт соціального дослідження. Соціальні проблеми молоді.
- •44 Особистість і суспільство. Соціальна активність особистості.
- •45 Суть, причини, і види девіантної поведінки особистості.
- •46.Економіка як соціальний інститут. Соціальні аспекти ринкової економіки.
- •47. Економічна культура та поведінка.
- •48.Праця, її суть і роль в житті людини та суспільства.
- •49. Характер, зміст і умови праці.
- •50 Ставлення до праці і проблеми мотивації трудової діяльності
- •51 Соціологія вільного часу
- •52 Трудовий колектив як соціальна організація
- •53 Соціологія управління
- •55. Теорії соціального конфлікту
- •56. Структура, функції, причини та механізм соціального конфлікту
- •Функції конфліктів
- •Типологія конфліктів
- •58. Форми культури
- •60. Виховання ,як соціальний феномен:сутність,функції,структура.
- •61.Людина-індивід-індивідуальність-особистість
- •62. Громадська думка : суть, критерії,показники показники зрілості
- •63. Поняття конкретно-соціологічного дослідження та його роль в пізнані соціальних явищ і процесів
- •64. Види та етапи проведення конкретно –соціологічного дослідження
- •65. Програма конкретно-соціального дослідження та її структура.
- •66. Суть і роль вибірки в соціальному дослідженні
- •67. Опитування як метод збуту соціологічної інформації.
58. Форми культури
У межах одного суспільства існують різні форми культури. Залежно від того, хто створює культуру, і який її рівень, соціологи розрізняють три форми культури: елітарну, народну і масову.
Елітарна культура — створюється привілейованою частиною суспільства або, на її замовлення, — професійними творцями. До неї можуть належати: серйозна музика (Альфред Шнітке, Софія Губайдулліна); концептуальний живопис (Джеймс Поллок, Пабло Пікассо), скульптура (Олександр Архипенко, Девід Мур) чи театр (Ежен Іонеско), високоінтелектуальна література (Марсель Пруст, Джеймс Джойс) та ін. Як правило, творіння елітарної культури випереджують рівень запитів середньоосвіченої людини. Коло її споживачів — високоінтелектуальна частина суспільства. Коли рівень освіченості суспільства зростає, розширюється коло її споживачів.
Народна культура (фольклор) — створюється анонімними творцями, які не мають фахової підготовки. Вона є аматорською (не за рівнем, а за походженням) і колективною. Вона включає міфи, легенди, пісні, танці, казки тощо. Фольклор чітко локалізований, тобто пов'язаний з традиціями певної місцевості.
Масова культура створюється професійними творцями і поширюється за допомогою електронних пристроїв (радіо, телебачення, магнітофони, комп'ютери тощо); коли велика кількість людей стала отримувати ідентичну інформацію, із порівняно невеликої кількості джерел. Час появи масової культури — приблизно середина XX ст. Головною її ознакою є вторинна (на відміну від історично сталої) система культурних цінностей, призначених для масового споживання. Масова культура відрізняється високим рівнем стандартизації музичних, кінематографічних та інших зразків, що культивують типові ціннісні орієнтації.
59 . Освіта як соціальний інститут відповідає за своєчасну та адекватну підготовку людей до повноцінного функціонування в суспільстві. Система освіти не єдиний, але надзвичайно важливий чинник соціалізації людей. Осягненню суті та специфіки освіти як соціального інституту сприяє з'ясування її специфічних рис, до яких належать:
— соціально значущі функції навчання і виховання, підпорядковані суспільним потребам;
— форми закладів освіти, їх певна організація і становище в суспільстві;
— групи осіб, які професійно забезпечують функціонування освіти, певний статус цих осіб у суспільстві;
— регулятори функціонування закладів освіти і суб'єктів освітянської діяльності (законодавчі і нормативні акти про освіту, кваліфікаційні характеристики, контрольні установи і т. ін.);
— спеціальні методи освітянської діяльності — навчання, виховання;
— свідомо поставлені цілі;
— планомірна, систематична реалізація процесу свідомої соціалізації;
— певний зміст освіти — наявність навчальних програм і планів, відповідне дозування матеріалу;
— ефективність освітянської діяльності у формуванні багатьох психічних рис людини, розвитку її мислення;
— використання освіти як механізму запобігання соціально небажаних видів поведінки;
— зорієнтоваяість освітньої діяльності в майбутнє, заангажованість на формування передумов реалізації цього майбутнього.