- •1.1. Кримінологія як наука і її предмет
- •1.2. Завдання і функції кримінології
- •1.3. Система кримінології.
- •1.4. Кримінологія в системі наук. Зв'язок кримінології з правовими та іншими науками
- •2.1. Кримінологічні ідеї класичної школи кримінального права
- •2.2. Позитивізм у кримінології
- •2.3. Сучасна кримінологія
- •2.4. Історія і сучасний стан кримінології в Україні
- •3.1. Поняття методики кримінологічного дослідження
- •3.2. Сутність і етапи (процедура) кримінологічного дослідження
- •3.3. Метод суцільного та вибіркового дослідження
- •3.4. Соціологічні методи
- •3.5. Психологічні методи
- •4.1. Поняття правової статистики
- •4.2. Етапи статистичного дослідження у кримінології
- •2. Статистичне зведення і групування отриманих матеріалів.
- •5.1. Поняття злочинності
- •5.2. Показники злочинності
- •5.3. Латентна злочинність
- •6.1. Детермінація і причинність злочинності
- •6.2. Концепції причин злочинності
- •6.3. Основні сучасні теорії причин злочинності в Україні та Росії
- •7.1. Поняття особи злочинця
- •7.2. Соціальне і біологічне в особі злочинця
- •7.3. Типологія особи злочинця
- •7.4. Практичне значення кримінологічного аналізу особи злочинця
- •8.1. Причини і умови окремого злочину
- •8.2. Обставини формування особи
- •8.3. Зовнішні обставини вчинення злочину (ситуація)
- •8.4. Мотивація злочину
- •9.1. Віктимологія: загальне поняття й історія розвитку
- •9.2. Основні поняття віктимології
- •9.3.Віктимна поведінка і її види.
- •10.1. Поняття і види кримінологічного прогнозування
- •10.2. Методи кримінологічного прогнозування
- •10.3. Значення кримінологічного прогнозування
- •10.4. Поняття, завдання і види
- •11.1. Поняття попередження злочинності
- •11.2. Об'єкти, рівні й форми профілактики злочинності
- •11.3. Заходи попередження злочинності та їх класифікація
- •11.4. Суб'єкти попереджувальної діяльності та їх класифікація
- •11.5. Правоохоронні органи
- •12.1. Кримінологічна характеристика наркоманії: медичні й соціальні аспекти
- •12.2. Причини наркоманії в сучасних умовах
- •12.3. Шляхи попередження наркоманії
- •12.4. Наркобізнес
- •13.1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх
- •13.2. Причини й умови скоєння злочинів неповнолітніми
- •13.3. Попередження злочинності неповнолітніх
- •14.1. Кримінологічна характеристика злочинів, які скоюють жінки
- •14.2. Причини і умови вчинення злочинів жінками
- •14.3. Кримінологічні проблеми проституції
- •14.4. Попередження жіночої злочинності й проституції
- •15.1. Кримінологічна характеристика
- •15.2. Причини й умови рецидивної злочинності
- •15.3. Профілактика рецидивної злочинності
- •16.1. Кримінологічна характеристика
- •16.2. Причини й умови, що детермінують
- •16.3. Основні напрями попередження
- •17.1. Кримінологічна характеристика економічної злочинності
- •17.2. Причини й умови, що детермінують економічну злочинність
- •17.3. Попередження
- •18.1. Кримінологічна характеристика насильницьких некорисливих злочинів
- •18.2. Причини й умови вчинення насильницьких некорисливих злочинів
- •18.3. Попередження насильницьких некорисливих злочинів
- •19.1. Кримінологічна характеристика корисливих злочинів проти приватної власності
- •19.2. Причини й умови, що детермінують корисливі злочини проти приватної власності
- •19.3. Попередження корисливих злочинів проти приватної власності
- •20.1. Кримінологічна характеристика необережних злочинів
- •20.2. Причини й умови, що детермінують необережні злочини
- •20.3. Попередження необережних злочинів
- •20.4. Кримінологічна характеристика і попередження необережних автотранспортних злочинів
- •Тема 2. Історія науки кримінології. Кримінологія в україні й за кордоном
- •Тема 3. Методика кримінологічних досліджень
- •Тема 12. Кримінологічна характеристика
- •Тема 13. Кримінологічна характеристика
- •Тема 14. Кримінологічна характеристика
- •Тема 20. Кримінологічна характеристика
20.1. Кримінологічна характеристика необережних злочинів
Необережні злочини є невіддільною складовою загальної злочинності, самостійним видом у її структурі, а також закономірним явищем у суспільстві.
Необережна злочинність багатогранна. Необережні злочини вчиняють у багатьох сферах суспільного життя. Шкода від таких злочинів (кількість травмованих і матеріальні збитки) дуже велика й перевищує шкоду від умисних злочинів. Водночас небезпека особи злочинців, які вчиняють необережні злочини, значно менша, аніж злочинців, які вчиняють умисні злочини.
Необережні злочини пов'язані з порушенням певних правил поведінки, більшість з яких зафіксовані й регламентовані у відповідних законах та підзаконних нормативних актах, а також правил поведінки в побуті.
Необережна злочинність, на жаль, є вічною і з розвитком науково-технічного процесу має тенденцію як до кількісного збільшення, так і до збільшення її проявів та шкоди від її наслідків. Достатньо пригадати катастрофу на Чорнобильській АЕС, що спричинилася через необережні злочинні дії.
Основні види необережних злочинів пов'язані з такими порушеннями правил безпеки:
• при використанні техніки у промисловості, будівництві, сільському господарстві (ст. 267, 271-275 КК України);
• при охороні природи і використанні її ресурсів (ст. 236, 237, 239-245, 247, 250, 251 КК України);
• при експлуатації транспортних засобів (ст. 276, 286-288,
291 КК України);
• при охороні або збереженні майна (ст. 196, 197, 270 КК України);
• у службовій діяльності (ст. 367 КК України);
• при використанні професійних обов'язків (крім названих випадків) і норм поведінки в побуті, а також правил, що захищають життя і здоров'я особи (ст. 119, 128, 131, 140,
264 КК України).
Найнебезпечнішими за наслідками є необережні злочини при взаємодії людини з технікою.
Необережний злочин — це передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), вчинене в результаті злочинної самовпевненості або недбалості.
Необережна злочинність — це сукупність необережних злочинів, що вчинені в державі або регіоні за певний період часу (найчастіше за рік).
У загальній структурі злочинності необережна становить 10-15 %. Структура необережних злочинів така: порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту (до 80 %), порушення правил охорони майна, службова недбалість (близько 10 %), порушення правил охорони праці й техніки безпеки (5 %), необережні злочини проти особи (4 %). Окремі необережні злочини мають високу латентність.
Обсяг необережної злочинності залежить від позиції законодавця до того, що треба криміналізувати, а що ні. Нині перелік необережних злочинів має тенденцію до збільшення через появу нових технологій, речовин, процесів у науці й техніці, що здатні не тільки бути корисними, а й призводити до побічного ефекту та великої шкоди.
Нагадаємо, що в необережних злочинах діяння може бути вчинене з необережності, але частіше його вчиняють умисно. Ставлення ж особи до наслідків діяння завжди необережне, і ці наслідки винний легковажно розраховує відвернути або не передбачає їх настання, хоча повинен був і міг передбачити.
В окремих випадках з превентивною метою законодавець встановив відповідальність лише за факт порушення певних правил і норм поводження з автомобілями, механізмами, речовинами (ч. 1 ст. 267, ч. 1 ст. 272, ч. 1 ст. 274 КК України), якщо лише факт порушення вже створює загрозу таких тяжких наслідків. Проте вивчення судової практики показує, що такі справи трапляються дуже рідко, хоча такі порушення в житті непоодинокі. Тому в більшості випадків законодавець обмежується встановленням адміністративної відповідальності тільки при порушенні правил без тяжких наслідків (наприклад, ст. 121124, 128 КАП України).
Розглянемо особливості необережної злочинності порівняно із злочинністю умисною.
1. Ці види злочинності відрізняються за формою вини, а отже, за психологічним механізмом вчинення злочину. Відмінність полягає у ставленні суб'єкта до вчинення діяння і його наслідків (до останніх ставлення тільки необережне).
2. Різняться ці види злочинності за соціально-психологічними причинами їх вчинення і характеристикою особи злочинця. Якщо суб'єкт умисних злочинів прямо або опосередковано протиставляє власну волю інтересам суспільства, то соціально-психологічною причиною необережних злочинів є неуважність, безвідповідальне ставлення до існуючих в суспільстві правил поведінки. Тому загалом суб'єкт необережних злочинів має значно менший ступінь моральної шкідливості, аніж суб'єкт умисних злочинів.
3. Сфера діяльності, де вчиняються ці злочини. Необережні злочини вчиняють на виробництві, у транспорті, у сфері управління, побуту тощо. Там же можуть бути вчинені й умисні злочини, але перші порушують правила, норми, приписи, звичаї, що зумовлюють нормальний перебіг виробничих і побутових процесів.
4. Ці злочини різняться за характером наслідків. На відміну від умисних злочинів, при вчиненні яких наслідки свідомо завдаються суб'єктом і, отже, спостерігається певна пропорційність між "злою волею" злочинця й тяжкістю завданої ним шкоди, при необережності такої пропорційності немає. При вчиненні необережного злочину характер завданої шкоди визначається не так ступенем моральної ушкодженості особи, як сферою діяльності суб'єкта, характером знарядь і засобів, які він використовує, ситуацією, в якій вчиняється діяння, а також іншими обставинами, які можуть бути випадковими для суб'єкта. Тому в необережній злочинності часто спостерігається розрив, певна суперечність між особою злочинця (його соціально-моральною характеристикою) і тяжкістю наслідків, що настали [36].
Як зауважувалось раніше, у народному господарстві й побуті збільшується кількість і підвищується потужність джерел підвищеної небезпеки, інтенсифікується вплив на природне середовище. Водночас підвищується психологічна напруженість у суспільстві, збільшується кількість нервових і психічних захворювань, стресів, тривожності серед людей. Це спричинює підвищення рівня необережних злочинів, а їх наслідки за тяжкістю, як зазначалося, перевершують наслідки умисної злочинності. Так, загиблих внаслідок автотранспортних злочинів, злочинів, пов'язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, злочинів у вигляді порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки та інших необережних злочинів значно більше, ніж внаслідок умисних вбивств.
Дедалі гостріше відчувається "внесок" необережної злочинності в соціальну напруженість суспільства. Крім чорнобильської трагедії, наслідки якої неможливо виміряти, зазначимо катастрофи на шахтах, що постійно відбуваються, забруднення довкілля: землі, атмосферного повітря, морів, знищення лісових масивів тощо.
Необережні злочини відіграють роль умов у вчиненні багатьох умисних злочинів, насамперед злочинів проти власності.
Серед необережних злочинців переважають чоловіки (хоча серед порушень правил безпеки дорожнього руху збільшується чисельність жінок-водіїв) ближче до середнього віку.
До морально-психологічних якостей необережних злочинців належать: приглушення почуття відповідальності, егоїзм, нехтування вимогами закону і правилами, коли це вигідно і зручно, професійних знань, вмінь, навичок. Отже, для необережних злочинців характерна легковажно-безвідповідальна або егоїстично-споживча поведінка.
Слабкий контроль і терпимість з боку суспільства до порушень, низька самодисципліна (коли неодноразово вчинені порушення не затавровуються) — усе це вбирає в себе майбутній необережний злочинець.
Необережних злочинців поділяють на ситуативних, нестійких і злісних.