4.2. Етапи статистичного дослідження у кримінології

Статистичне вивчення злочинності — це процес, що скла­дається з таких обов'язкових етапів:

• статистичного спостереження;

• статистичного зведення і групування отриманих матеріа­лів;

• статистичного аналізу і узагальнення отриманих даних. Ці етапи статистичної діяльності тісно взаємопов'язані й

здійснюються за попередньо розробленим планом, який пови­нен охоплювати всі розділи статистичного дослідження.

1. Статистичне спостереження — це реєстрація і збиран­ня окремих фактів про досліджуване явище (злочинності) та його властивості згідно з попередньо розробленою програмою.

Статистика вивчає масові процеси, де діє закон великих чи­сел, і тому статистичне спостереження охоплює певний масив окремих елементів досліджуваного явища. У статистиці цей масив називають сукупністю, або об'єктом, спостереження, а окремі його елементи — одиницями сукупності. У процесі до­слідження злочинності об'єктом спостереження, або статистич­ною сукупністю, є злочинність, а окремий злочин — одиницею сукупності, яка є основою розрахунку.

Спостереження, у тому числі й статистичне, можна здійсню­вати за допомогою суцільного або вибіркового методу. Якщо реєстрації підлягають усі одиниці сукупності, таке спостере­ження називають суцільним. Наприклад, це реєстрація в орга­нах внутрішніх справ усіх вчинених злочинів і осіб, які їх вчи­нили, що здійснюється за допомогою заповнення слідчим статистичних карток форми № 1 на вчинений злочин і форми № 2 на особу, яка вчинила злочин. Якщо уявлення про сукуп­ність отримують дослідженням лише її частини, таке спостере­ження називають вибірковим.

За способом урахування фактів у часі статистичне спосте­реження може бути:

• поточним (безперервним), коли факти реєструються по­стійно з моменту їх виникнення (реєстрація заяв і по­відомлень про злочини й пригоди у чергових частинах ор­ганів внутрішніх справ);

• перервним, коли реєстрація фактів не пов'язана з часом їх виникнення, а відбиває їх стан на певну дату або на кон­кретний момент (наприклад, стан злочинності за квартал, півріччя, рік).

Центральне місце в організації статистичного спостережен­ня посідає розробка програми статистичного спостереження.

Програма статистичного спостереження — це перелік запитань, на які необхідно отримати відповіді кожної одиниці досліджуваної сукупності.

Запитання програми розміщують на спеціальному бланку — статистичному формулярі. Розрізняють дві основні системи формулярів:

• карткову, коли кожна одиниця сукупності й усі її ознаки реєструють на окремій картці (картка ф. № 1 на зареєст­рований злочин);

• спискову, коли в одному журналі або формулярі реєст­рують відомості про кілька одиниць спостереження.

Основною формою статистичного спостереження, за допомо­гою якої здійснюється збирання отриманої систематичної інфор­мації, є звітність.

Звітність — це сукупність звітних документів, що містять відповіді на запитання програми статистичного спостереження за певний (звітний) період.

Розрізняють звітність загальнодержавну і відомчу. Загально­державна є обов'язковою для всіх підприємств, установ, органі­зацій незалежно від їх відомчої належності, а відомча призна­чена для потреб підприємств, установ та організацій одного певного відомства.

До основних належать такі об'єкти кримінально-правової статистики:

• злочини — суспільно небезпечні діяння, передбачені кри­мінальним законом;

• злочинець — особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, розглядуване законом як злочин;

• покарання — захід державного примусу за вчинений злочин. Зазначимо, що в 1966 р. у колишньому СРСР було вста­новлено єдину систему обліку і звітності з показниками, що характеризують стан злочинності (діяльність органів внутріш­ніх справ, прокуратури, суду).

Облік злочинів і осіб, які їх вчинили, а також рух порушених кримінальних справ здійснюються за допомогою заповнення слідчими, працівниками органів дізнання та прокуратури ста­тистичних карток: ф. № 1 — на виявлений злочин; ф. № 1.1 — на розкритий злочин та інші наслідки розслідування; ф. № 2 — на особу, яка вчинила злочин; ф. № 3 — на рух кримінальної справи.

Програми кримінально-статистичного спостереження (зміст статистичних карток) багаторазово змінювалися на різних ета­пах розвитку суспільства. Нині в Україні діють єдині та обо­в'язкові форми статистичних карток (ф. № 1; 1.1; 2; 3), затвер­джені спільним наказом Генерального прокурора України і Міністра внутрішніх справ України № 22/835 від 21 грудня 1995 р. Змінювати і доповнювати зміст карток забороняється. Заповнені картки підписують начальник органу внутрішніх справ і прокурор, після чого їх направляють для обліку в уп­равління оперативної інформації УМВС області. Ці картки є вихідним матеріалом для ведення статистичної звітності.

Заповнення статистичних карток є першим етапом статис­тичного дослідження (спостереження). У результаті заповнення карток або журналу первинного обліку, кожний з яких харак­теризує окрему одиницю сукупності, нагромаджується значний масив матеріалу. Цей матеріал потребує обробки (зведення) і групування з метою отримання узагальненої характеристики досліджуваного явища. Ці завдання виконуються на наступно­му етапі.