- •1.1. Кримінологія як наука і її предмет
- •1.2. Завдання і функції кримінології
- •1.3. Система кримінології.
- •1.4. Кримінологія в системі наук. Зв'язок кримінології з правовими та іншими науками
- •2.1. Кримінологічні ідеї класичної школи кримінального права
- •2.2. Позитивізм у кримінології
- •2.3. Сучасна кримінологія
- •2.4. Історія і сучасний стан кримінології в Україні
- •3.1. Поняття методики кримінологічного дослідження
- •3.2. Сутність і етапи (процедура) кримінологічного дослідження
- •3.3. Метод суцільного та вибіркового дослідження
- •3.4. Соціологічні методи
- •3.5. Психологічні методи
- •4.1. Поняття правової статистики
- •4.2. Етапи статистичного дослідження у кримінології
- •2. Статистичне зведення і групування отриманих матеріалів.
- •5.1. Поняття злочинності
- •5.2. Показники злочинності
- •5.3. Латентна злочинність
- •6.1. Детермінація і причинність злочинності
- •6.2. Концепції причин злочинності
- •6.3. Основні сучасні теорії причин злочинності в Україні та Росії
- •7.1. Поняття особи злочинця
- •7.2. Соціальне і біологічне в особі злочинця
- •7.3. Типологія особи злочинця
- •7.4. Практичне значення кримінологічного аналізу особи злочинця
- •8.1. Причини і умови окремого злочину
- •8.2. Обставини формування особи
- •8.3. Зовнішні обставини вчинення злочину (ситуація)
- •8.4. Мотивація злочину
- •9.1. Віктимологія: загальне поняття й історія розвитку
- •9.2. Основні поняття віктимології
- •9.3.Віктимна поведінка і її види.
- •10.1. Поняття і види кримінологічного прогнозування
- •10.2. Методи кримінологічного прогнозування
- •10.3. Значення кримінологічного прогнозування
- •10.4. Поняття, завдання і види
- •11.1. Поняття попередження злочинності
- •11.2. Об'єкти, рівні й форми профілактики злочинності
- •11.3. Заходи попередження злочинності та їх класифікація
- •11.4. Суб'єкти попереджувальної діяльності та їх класифікація
- •11.5. Правоохоронні органи
- •12.1. Кримінологічна характеристика наркоманії: медичні й соціальні аспекти
- •12.2. Причини наркоманії в сучасних умовах
- •12.3. Шляхи попередження наркоманії
- •12.4. Наркобізнес
- •13.1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх
- •13.2. Причини й умови скоєння злочинів неповнолітніми
- •13.3. Попередження злочинності неповнолітніх
- •14.1. Кримінологічна характеристика злочинів, які скоюють жінки
- •14.2. Причини і умови вчинення злочинів жінками
- •14.3. Кримінологічні проблеми проституції
- •14.4. Попередження жіночої злочинності й проституції
- •15.1. Кримінологічна характеристика
- •15.2. Причини й умови рецидивної злочинності
- •15.3. Профілактика рецидивної злочинності
- •16.1. Кримінологічна характеристика
- •16.2. Причини й умови, що детермінують
- •16.3. Основні напрями попередження
- •17.1. Кримінологічна характеристика економічної злочинності
- •17.2. Причини й умови, що детермінують економічну злочинність
- •17.3. Попередження
- •18.1. Кримінологічна характеристика насильницьких некорисливих злочинів
- •18.2. Причини й умови вчинення насильницьких некорисливих злочинів
- •18.3. Попередження насильницьких некорисливих злочинів
- •19.1. Кримінологічна характеристика корисливих злочинів проти приватної власності
- •19.2. Причини й умови, що детермінують корисливі злочини проти приватної власності
- •19.3. Попередження корисливих злочинів проти приватної власності
- •20.1. Кримінологічна характеристика необережних злочинів
- •20.2. Причини й умови, що детермінують необережні злочини
- •20.3. Попередження необережних злочинів
- •20.4. Кримінологічна характеристика і попередження необережних автотранспортних злочинів
- •Тема 2. Історія науки кримінології. Кримінологія в україні й за кордоном
- •Тема 3. Методика кримінологічних досліджень
- •Тема 12. Кримінологічна характеристика
- •Тема 13. Кримінологічна характеристика
- •Тема 14. Кримінологічна характеристика
- •Тема 20. Кримінологічна характеристика
8.1. Причини і умови окремого злочину
Як зазначалося, з усіх різноманітних зв'язків, що існують між явищами, кримінологія найбільше уваги приділяє причинному зв'язку, сутність якого полягає в тому, що одне явище (подія) за певних умов породжує інше явище, яке є наслідком цієї причини. Важливим у цьому аспекті є розмежування понять "причина" і "умова". Умова супроводжує дію причини в часі та просторі й сприяє появі наслідку, але на відміну від причини не містить реальної можливості настання наслідку, яка реалізується у процесі розвитку причинного зв'язку.
Серед вчених-кримінологів не існує єдиної думки щодо однозначного визначення причин і умов конкретного злочину. Різні погляди науковців-кримінологів на питання про причини й умови конкретного злочину, як і на питання про причини й умови злочинності взагалі, зумовлюються приналежністю вчених до напряму кримінології — соціологічного чи біологічного. Загальним для представників двох основних напрямів є визнання того, що індивідуальна злочинна поведінка детермінується особливостями особи й конкретною (криміногенною) ситуацією.
Розглянемо позиції вчених-кримінологів НАВС України і Санкт-Петербурзької академії МВС Росії, які, як зазначалося, є представниками першого напряму. Оскільки злочин є результатом взаємодії індивідуальних властивостей особи й об'єктивної (зовнішньої для індивіда) ситуації, вчені визначають, що окремий злочин детермінується, з одного боку, особистісними властивостями індивіда — його потребами, інтересами, мотивами, цілями, поглядами і ставленням до соціальних цінностей, які набирають форми негативної, суспільно небезпечної спрямованості особи, а з іншого — сукупністю зовнішніх об'єктивних обставин, пов'язаних з особистісними потребами. При цьому особливості особи становлять інтерес для кримінології не тільки з позицій їх вивчення на статистичному рівні, а й у динаміці у зв'язку з умовами морального формування особи.
Отже, вчинення конкретного злочину є результатом взаємодії негативних морально-психологічних властивостей особи, що утворюються під впливом несприятливих умов морального формування індивіда, і зовнішніх об'єктивних обставин, що створюють ситуацію злочину (криміногенну ситуацію). Отже, існує два рівні взаємодії особи із соціальною дійсністю при вчиненні конкретного злочину: перший — умови морального формування індивіда, другий — конкретна ситуація вчинення злочину. На рівні несприятливих умов морального формування особи утворюються психологічні передумови, можливості вчинення злочину конкретною особою. На рівні конкретної ситуації ця можливість реалізується в дійсність. Причини й умови злочинності належать до індивідуальних умов морального формування особи, виявляються в їх змісті і водночас визначають конкретні ситуації, в яких опиняється й діє індивід. У свою чергу, причини окремих злочинів відображують на індивідуальному рівні причини злочинності й конкретні ситуації, що виникають.
З урахуванням зазначених рівнів взаємодії особи із соціальною дійсністю і потрібно аналізувати причини окремого злочину.
Отже, в індивідуальній злочинній поведінці причинно значущо виявляються як ситуація, так і негативні психологічні деформації особи, що набирають форми суспільної небезпечності особи, а визначальну роль у детермінації конкретного злочину відіграють соціальні фактори.
Іншої точки зору на розглядувану проблему дотримується А. Зелінський. Він не погоджується з тезою, що причина злочину криється у зовнішніх обставинах, а особа винної людини є тільки умовою розвитку причинного зв'язку, бо такий підхід, на його думку, необгрунтовано принижує роль особи і робить її іграшкою зовнішніх сил. Визначаючи, що для пізнання процесу детермінації індивідуального злочину достатньо обмежитися двома ланками причинного зв'язку — формуванням особи людини, яка в подальшому порушує кримінальний закон, і вчиненням злочину в конкретній ситуації — А. Зелін-ський акцентує увагу на тому, що в першій ланці особа є наслідком, а у другій — причиною. Загальну схему розвитку причинного зв'язку він подає в такому вигляді. У першій ланці генетичні передумови формування особи, до яких належить, зокрема, спадковість, разом з факторами макро- та мікросере-довища впливають на формування особи і наслідком такого впливу є утворення особи, людини з її системою диспозицій й якостей. У другій ланці саме ця особа з її диспозиціями й якостями є причиною вчинення конкретного злочину за наявності об'єктивних та суб'єктивних умов, що сприяють або полегшують вчинення злочину.