41. Аграрні відносини: зміст і особливості. Земельна рента та ціна землі.

Земельна власність – відносини між людьми щодо належності, володіння, розпорядження землею.

Об’єктом відносин земельної власності є:

• с/г землі, землі с/г вир-ва

• шляхи сполучення

• землі по яких розташовані приміщення вир-ва

• приміщення соц сфери

Суб’єкти аграрних відносин у відповідні епохи:

• первісна община:община та її індивіди

• рабовласник та раби

• феодали і кріпосні селяни

• прості товаровиробники(фермери)

• орендарі землі і наймані робітники

• держава

Аграрні відносини – складова частина ек відносин,які виник у с/г з приводу викор і волод землі як основного засобу виробництва.

Специфіка с/г вир-ва:

• результат с/г залеж від природних чинників

• сезонний хар-р вир-ва

• розрив у часі між витратами вир-ва і отрим прибутком

Форми власності на землю:

• держава

• муніципальна

• приватна

Земельна рента – надлишок створ в с/г понад середню норму прибутку, яку отрим землевласник

Види монополії на землю:

• монополія приватної власності на землю

• монополія на земля як об’єкт господарювання

Види ренти:

• ДР I(різниця між сусп і індивід цінами вир-ва при застосув однакових капіталів)

• ДР II(різниця між сусп і індивід цінами вир-ва прод зумов різною продуктивністю послід вклад коштів)

• Абсолютна рента(надлишок сусп вартості с/г прод над ціною вир-ва. Умови виникнення: монополія приватної власності;відсут вільного переливу капіталів. Механізм утворення: утвор на землях з винятковими природними умовами)

• Монопольна рента(утвор на землях особлив якості або клімат умов. Умови виникнення: монопольні ціни)

Форми вилучення ренти:

• Орендна плата(плата, яку орендар сплачує за корист земельною ділянкою)

• Рентні платежі

• Плата за землю

• Зональні ціни

Ціна землі – капіталізована земельна рента.

Цз=Вр/Бв*100% Цз-ціна землі; Вр-величина ренти; Бв-банк. %

Фактори впливу на землю: мала рента,банк.%,вартість і поліпшення землі,співвідношу попиту і пропозиції,напрям ек політики.

43. Економічне зростання: суть, типи і факти.

Ек-не зростання це: а) поступальний приріст реального обсягу ВВП, ВНП або НД за рахунок збільшення обсягів використовуваних р-сів і (або) кращого їх викор-ня без порушення рівноваги у короткострокових періодах; б) реальний приріст ВВП (ВНП чи НД) на одну особу.

Типи ек-ного зростання: екстенсивний, який здійснюється шляхом зб-ння обсягів залучених до процесу вир-ва р-сів; інтенсивний, який зд-ся шляхом ефективнішого, продуктивнішого викор-ня р-сів на основі НТП та кращих форм орг-ії вир-ва; змішаний, який поєднує інтенсивні й екстенсивні типи.

Умовно всі чинники ек-ного зростання поділяють на три групи:

- чинники попиту, які забезпечують зростання сукупних витрат, що сприяє збільшенню обсягів вир-ва і доходу;

- чинники пропозиції, що є визначальними в більшості моделей і мають складну стр-ру, яка включає: природні р-си у їх якісному та кількісному вираженні, обсяг і якість к-лу; чисельність і якість трудових р-сів; технологічний рівень; інституційні чинники; інф-не забезпечення; орг-ні чинники тощо.

- чинники розподілу, які стосуються як розподілу р-сів, що суттєво впливає на чинники пропозиції, так і розподілу національного продукту та доходу, що впливає на сукупний попит.

Економічне зростання означає:

• збільшення реального ВВП (ЧВП або НД) в абсолютних вимірниках за певний проміжок часу;

• збільшення реального ВВП (ЧВП або НД) в розрахунку на душу населення;

• збільшення реального ВВП (ЧВП або НД) в розрахунку на одного зайнятого.

У відповідності з цим, вирізняють дві групи факторів економічного зростання:

екстенсивні фактори –

• збільшення чисельності зайнятих;

• збільшення фізичного обсягу капіталу;

інтенсивні фактори –

• технологічний прогрес;

• рівень освіти та професійної підготовки кадрів;

• економія за рахунок зростання масштабу виробництва;

• покращання розподілу ресурсів;

• законодавчі, інституційні та інші фактори.