- •Глава 3. Вступ до математичного аналізу
- •§3.1 Числова послідовність. Границя послідовності
- •§3.2 Функція. Границя функції. Теореми про границі. Неперервність функції.
- •3.2.1 Функція. Найпростіші властивості функції
- •3.2.2 Границя функції. Обчислення границь
- •3.2.3 Неперервність функції
- •Глава 4. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •§4.1 Означення похідної. Рівняння дотичної. Рівняння нормалі
- •1. Знайдіть похідну функції в точці X, використовуючи означення похідної.
- •4.1.2 Геометричне застосування похідної
- •§4.2 Правило обчислення похідних. Похідна показникової, логарифмічної, тригонометричної, складеної функцій.
- •Знайдіть похідні наступних функції:
- •II. Знайдіть похідну функції в т. :
- •§4.3 Монотонність функції. Локальний екстремум функції. Найбільше і найменше значення функції.
- •4.3.1 Монотонність і екстремум функції
- •4.3.2 Найбільше і найменше значення функції
- •§4.4 Опуклість і вгнутість кривих. Точки перегину. Асимптоти кривої. Дослідження функції та побудова її графіка
- •4.4.1 Опуклість і вгнутість кривих
- •4.4.2 Асимптоти кривої
- •4.4.3 Схема дослідження функції та побудова її графіка
- •Глава 5. Інтегральне числення функції однієї змінної
- •§5.1 Невизначений інтеграл. Основні методи інтегрування невизначеного інтеграла
- •Метод безпосереднього інтегрування
- •5.1.2 Метод підстановки (заміни змінної)
- •5.1.3 Метод інтегрування частинами
- •§5.2 Визначений інтеграл. Методи обчислення визначених інтегралів
- •5.2.1 Визначений інтеграл як границя інтегральної суми
- •5.2.2 Властивості визначеного інтеграла
- •5.2.3 Формула Ньютона-Лейбніца
- •5.2.4 Заміна змінної у визначеному інтегралі (метод підстановки)
- •5.2.5 Метод інтегрування частинами
- •§5.3 Деякі застосування визначеного інтеграла: обчислення площ плоских фігур
- •Глава 6. Диференціальне числення функції багатьох змінних
- •§ 6.1 Означення функцій багатьох змінних. Частинні похідні функції багатьох змінних
- •6.1.1 Функція багатьох змінних. Область визначення. Лінії та поверхні рівня
- •6.1.2 Границя та неперервність функції
- •6.1.3 Частинні похідні першого порядку
- •6.1.4 Похідні та диференціали вищих порядків
- •§ 6.2 Повний диференціал функції багатьох змінних та його застосування
- •6.2.1 Повний диференціал функції та його застосування до обчислення значень функцій та похибок
- •Vі. Обчислити наближено:
- •Глава 7. Диференціальні рівняння
- •§ 7.1 Диференціальні рівняння першого порядку. Задача Коші. Загальний і частинний розв’язок диференціального рівняння першого порядку
- •7.1.1 Загальні поняття та означення. Геометричний зміст диференціального рівняння
- •§ 7.2 Диференціальні рівняння першого порядку з відокремлюваними змінними. Однорідні диференціальні рівняння першого порядку
- •7.2.1 Диференціальні рівняння першого порядку з відокремлюваними змінними
- •7.2.2 Однорідні диференціальні рівняння
- •§ 7.3 Лінійні диференціальні рівняння першого порядку. Диференціальні рівняння вищих порядків
- •7.3.1 Лінійні диференціальні рівняння першого порядку
- •7.3.2 Диференціальні рівняння вищих порядків
- •§7.4 Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку з постійними коефіцієнтами
- •Глава 8. Ряди
- •§ 8.1 Числові ряди. Найпростіші властивості числових рядів
- •8.1.1 Основні поняття. Необхідна умова збіжності ряду
- •§ 8.2 Знакододатні ряди. Достатні ознаки збіжності
- •§ 8.3Степеневі ряди Теорема Абеля. Інтеграл та радіус збіжності степеневого ряду
- •8.3.1 Поняття степеневого ряду. Теорема Абеля
- •§ 8.4 Ряд Тейлора. Розкладання елементарних функцій у ряд Маклорена
- •8.4.1 Розвинення елементарних функцій у ряди Тейлора і Маклорена. Наближені обчислення
- •§8. 5 Ряди Фур’є
- •8.5.1Тригонометричні ряди
- •8.5.2 Ортогональність системи функцій
- •Відповіді
- •Глава 5.
- •Глава 6.
- •Глава 7
- •Список рекомендованої літератури
- •Вища математика Збірник задач іі частина
§ 7.3 Лінійні диференціальні рівняння першого порядку. Диференціальні рівняння вищих порядків
7.3.1 Лінійні диференціальні рівняння першого порядку
Лінійним диференціальним рівнянням першого порядку називається рівняння виду
, (1)
де і - задані і неперервні на деякому проміжку функції.
Розв’язок рівняння (1) знаходиться у вигляді
, (2)
де , - невідомі функції, причому одна з цих функцій довільна (але не дорівнює тотожно нулю).
Рівнянням Бернуллі називається рівняння виду
, , (3)
При - це рівняння лінійне, а при - з відокремлюваними змінними. Заміною рівняння (3) зводиться до лінійного рівняння відносно функції .
На практиці розв’язок рівня зручніше шукати у вигляді , не зводячи його до лінійного рівняння.
Рівняння виду
(4),
де , , - задані функції, називаються рівнянням Ріккаті.
Коли , рівняння (4) стає лінійним, у разі - рівняння Бернуллі. У загальному випадку рівняння (4) не інтегрується в квадратурах. Якщо відомий частинний розв’язок рівняння (4), то зміною рівняння Ріккаті
зводиться до рівняння Бернуллі.
7.3.2 Диференціальні рівняння вищих порядків
-
Загальний розв’язок рівняння
-
(1),
де - задана неперервна функція, знаходять - кратним послідовним інтегруванням.
-
Рівняння. (2),
підстановкою зводиться до рівняння виду (1):
.
-
Порядок диференціального рівняння
можна понизити на одиниць, якщо покласти .
-
Порядок диференціального рівняння
,
яке не містить явно залежної змінної , можна понизити на одиницю за допомогою підстановки .
І. Знайти загальний розв’язок рівнянь:
-
;
-
;
-
;
-
;
-
.
ІІ. Знайти частинний розв’язок рівнянь:
-
, якщо , при ;
-
, якщо , при ;
-
, якщо , при ;
-
, якщо , при ;
-
, якщо , при .
ІІІ. Знайти загальний розв’язок рівнянь:
-
;
-
;
-
;
-
;
-
.
ІV. Знайти частинний розв’язок рівнянь:
1., , , .
2. , , , .
§7.4 Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку з постійними коефіцієнтами
Фундаментальна система розв’язків однорідного лінійного рівняння із сталими коефіцієнтами
(1)
ґрунтується на характері коренів характеристичного рівняння
. (2)
Тут можуть бути такі випадки:
-
якщо дійсне число є - кратним кореням рівняння (2), то йому відповідає лінійно незалежних розв’язків рівняння (1):
, ,…, ;
-
якщо - пара комплексних - кратних коренів рівняння (2), то їм відповідає лінійно незалежних розв’язків рівняння (1):
, , ,
,…, ,
.
Загальний розв’язок неоднорідного лінійного рівняння із сталими коефіцієнтами можна знайти методом варіації довільних сталих.
Якщо порядок рівняння (1) дорівнює двом: , то загальний розв’язок набуває одного з таких
виглядів:
1) , якщо і дійсні і ;
2) , якщо ;
3), якщо , .
Частинний розв’язок неоднорідного рівняння
можна знайти методом невизначених коефіцієнтів при спеціальних видах функції .
-
Якщо , де - многочлен степеня і не є коренем характеристичного рівняння
(3),
то частинний розв’язок шукають у вигляді , де - многочлен степеня з невідомими коефіцієнтами. Якщо - корінь рівняння (3), то , де - кратність кореня або .
Якщо , де , - многочлени степенів та не є коренем рівняння (3), то ,
де , - многочлени степеня .
Якщо є коренем рівняння (3), то
.
І. Знайти загальний розв’язок рівняння:
-
;
-
;
-
;
-
;
-
;
-
;
-
;
-
;
-
;
-
.
ІІ. Знайти частинні розв’язки рівнянь:
-
, якщо і , при ;
-
, якщо і , при ;
-
, якщо і , при ;
-
, якщо і , при ;
-
, якщо і , при ;
-
, якщо і , при .
ІIІ. Знайти загальний розв’яок рівняння:
1. .
2. .