- •Глава 3. Вступ до математичного аналізу
- •§3.1 Числова послідовність. Границя послідовності
- •§3.2 Функція. Границя функції. Теореми про границі. Неперервність функції.
- •3.2.1 Функція. Найпростіші властивості функції
- •3.2.2 Границя функції. Обчислення границь
- •3.2.3 Неперервність функції
- •Глава 4. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •§4.1 Означення похідної. Рівняння дотичної. Рівняння нормалі
- •1. Знайдіть похідну функції в точці X, використовуючи означення похідної.
- •4.1.2 Геометричне застосування похідної
- •§4.2 Правило обчислення похідних. Похідна показникової, логарифмічної, тригонометричної, складеної функцій.
- •Знайдіть похідні наступних функції:
- •II. Знайдіть похідну функції в т. :
- •§4.3 Монотонність функції. Локальний екстремум функції. Найбільше і найменше значення функції.
- •4.3.1 Монотонність і екстремум функції
- •4.3.2 Найбільше і найменше значення функції
- •§4.4 Опуклість і вгнутість кривих. Точки перегину. Асимптоти кривої. Дослідження функції та побудова її графіка
- •4.4.1 Опуклість і вгнутість кривих
- •4.4.2 Асимптоти кривої
- •4.4.3 Схема дослідження функції та побудова її графіка
- •Глава 5. Інтегральне числення функції однієї змінної
- •§5.1 Невизначений інтеграл. Основні методи інтегрування невизначеного інтеграла
- •Метод безпосереднього інтегрування
- •5.1.2 Метод підстановки (заміни змінної)
- •5.1.3 Метод інтегрування частинами
- •§5.2 Визначений інтеграл. Методи обчислення визначених інтегралів
- •5.2.1 Визначений інтеграл як границя інтегральної суми
- •5.2.2 Властивості визначеного інтеграла
- •5.2.3 Формула Ньютона-Лейбніца
- •5.2.4 Заміна змінної у визначеному інтегралі (метод підстановки)
- •5.2.5 Метод інтегрування частинами
- •§5.3 Деякі застосування визначеного інтеграла: обчислення площ плоских фігур
- •Глава 6. Диференціальне числення функції багатьох змінних
- •§ 6.1 Означення функцій багатьох змінних. Частинні похідні функції багатьох змінних
- •6.1.1 Функція багатьох змінних. Область визначення. Лінії та поверхні рівня
- •6.1.2 Границя та неперервність функції
- •6.1.3 Частинні похідні першого порядку
- •6.1.4 Похідні та диференціали вищих порядків
- •§ 6.2 Повний диференціал функції багатьох змінних та його застосування
- •6.2.1 Повний диференціал функції та його застосування до обчислення значень функцій та похибок
- •Vі. Обчислити наближено:
- •Глава 7. Диференціальні рівняння
- •§ 7.1 Диференціальні рівняння першого порядку. Задача Коші. Загальний і частинний розв’язок диференціального рівняння першого порядку
- •7.1.1 Загальні поняття та означення. Геометричний зміст диференціального рівняння
- •§ 7.2 Диференціальні рівняння першого порядку з відокремлюваними змінними. Однорідні диференціальні рівняння першого порядку
- •7.2.1 Диференціальні рівняння першого порядку з відокремлюваними змінними
- •7.2.2 Однорідні диференціальні рівняння
- •§ 7.3 Лінійні диференціальні рівняння першого порядку. Диференціальні рівняння вищих порядків
- •7.3.1 Лінійні диференціальні рівняння першого порядку
- •7.3.2 Диференціальні рівняння вищих порядків
- •§7.4 Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку з постійними коефіцієнтами
- •Глава 8. Ряди
- •§ 8.1 Числові ряди. Найпростіші властивості числових рядів
- •8.1.1 Основні поняття. Необхідна умова збіжності ряду
- •§ 8.2 Знакододатні ряди. Достатні ознаки збіжності
- •§ 8.3Степеневі ряди Теорема Абеля. Інтеграл та радіус збіжності степеневого ряду
- •8.3.1 Поняття степеневого ряду. Теорема Абеля
- •§ 8.4 Ряд Тейлора. Розкладання елементарних функцій у ряд Маклорена
- •8.4.1 Розвинення елементарних функцій у ряди Тейлора і Маклорена. Наближені обчислення
- •§8. 5 Ряди Фур’є
- •8.5.1Тригонометричні ряди
- •8.5.2 Ортогональність системи функцій
- •Відповіді
- •Глава 5.
- •Глава 6.
- •Глава 7
- •Список рекомендованої літератури
- •Вища математика Збірник задач іі частина
§8. 5 Ряди Фур’є
8.5.1Тригонометричні ряди
Нехай - - періодична кусково-диференційована на відрізку функція. Тоді ряд Фур’є цієї функції має вигляд
,
де
;
; .
Якщо функція парна на , то її ряд Фур’є має вигляд
,
де
; .
Якщо функція непарна на , то її ряд Фур’є має вигляд
,
де
.
Для довільної інтегрованої - періодичної функції виконується рівність
,
де - довільне число.
Нехай функція , визначена на відрізку , має період і на відрізку кусково-диференційована. Тоді
,
де
,
, .
Якщо функція парна на , то маємо
,
де
, .
а якщо непарна на , то
,
де
.
8.5.2 Ортогональність системи функцій
Система функцій ортогональна на , якщо .
Система функцій ортогональна на з вагою, якщо .
І. Розкласти в ряд Фур’є функцію:
-
на відрізку
-
на відрізку
-
, ;
-
, .
ІІ. Які із цих систем функцій є ортогональними на відрізку
:
-
, ,
-
, , ,
-
, ;
-
,
Відповіді
Глава 3.
§3.1 II. а) б)
III. 1. -1; 2. . 3. . 4. 3. 5. . 6. .
§3.2 III. 1. . 2. -1. 3. . 4. 1.
IV. 1. . 2. . 3. .
4. . 5. . 6. .
7. . 8. .
V. 1. непарна.2. ні, парна, ні, непарна.
VI. 1. непарна. 2. ні, парна, ні, непарна. VI. 1. . 2. 0.
3. 0. 4. .
Глава 4.
§4.1 2. рівняння дотичної: ; рівняння нормалі: . 3. рівняння дотичної: ; рівняння нормалі: . 4. а) рівняння дотичної: ; рівняння нормалі: . б) рівняння дотичної: ; рівняння нормалі: . 5. т. .
6. . 7. а) ; б) ; в) .
§4.2 I. 1. . 2. . 3. .
4. .
5. .
6. .7. .
8. .
9. .
10. . 11. . 12. .
13. . 14. .
15. .
II.1. 2. 2. 0. 3. 4. 4. 1. 5. 2. 6. . 7. . 8. 0. 9. 0.
§4.3 I. 1.функція зростає на інтервалі . 2. - функція спадає, - функція зростає. 3. - функція спадає, - функція зростає. 4. - функція зростає; - функція спадає. 5. - функція спадає; функція зростає. 6. - функція спадаєфункція зростає. 7. - функція спадає; функція зростає.
II.1. , .
2. . 3. Функція зростає на множині дійсних чисел.
4., . 5. , , .
III.1. , .
2. , .
VI. 1. , .
2. , .
3. . 4. , .
VI. .
§4. I. 1. - крива вгнута, - крива опукла. 2. - крива опукла, - крива вгнута. 3. - крива опукла, - крива вгнута. 4. - крива опукла, - крива вгнута. 5. - крива вгнута, - крива опукла. 6. крива вгнута на множині дійсних чисел.
І1. . 2. . 3. , , .
4. . 5. . 6. .
III. 1. - вертикальна асимптота, - похила асимптота. 2. - горизонтальна асимптота. 3. - вертикальна асимптота, - похила асимптота. 4. - вертикальна асимптота. 5. - горизонтальна асимптота.
Глава 5.
§5.1 1. . 2. .
3. . 4. . 5. .
6. . 7. . 8. . 9. . 10. . 11. .
12. . 13. .
14. . 15. .
16. . 17. .
18. .
19. .
20. . 21. .
22. .
23. . 24. . 25. .
26. .
27. . 28. . 29. .
30. .
§5.2 1. 26. 2. 1. 3. . 4. . 5. .
6. . 7. . 8. . 9. 61. 10. . 11. . 12. . 13. . 14. . 15. . 16. . 17. .
18. . 19. 3. 20. . 21. . 22. . 23. .
24. . 25. 2. 26. . 27. . 28. 12.
29. . 30. .
§5.3 I. 1. . 2. . 3. . 4. .
6. . 7. 2. 8. .
9. . 10.
II. 1. 16. 2. 6. 3. 36. 4. . 5. . 6. 8. 7. . 8. 6. 9. . 10. 6