- •Глава 3. Вступ до математичного аналізу
- •§3.1 Числова послідовність. Границя послідовності
- •§3.2 Функція. Границя функції. Теореми про границі. Неперервність функції.
- •3.2.1 Функція. Найпростіші властивості функції
- •3.2.2 Границя функції. Обчислення границь
- •3.2.3 Неперервність функції
- •Глава 4. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •§4.1 Означення похідної. Рівняння дотичної. Рівняння нормалі
- •1. Знайдіть похідну функції в точці X, використовуючи означення похідної.
- •4.1.2 Геометричне застосування похідної
- •§4.2 Правило обчислення похідних. Похідна показникової, логарифмічної, тригонометричної, складеної функцій.
- •Знайдіть похідні наступних функції:
- •II. Знайдіть похідну функції в т. :
- •§4.3 Монотонність функції. Локальний екстремум функції. Найбільше і найменше значення функції.
- •4.3.1 Монотонність і екстремум функції
- •4.3.2 Найбільше і найменше значення функції
- •§4.4 Опуклість і вгнутість кривих. Точки перегину. Асимптоти кривої. Дослідження функції та побудова її графіка
- •4.4.1 Опуклість і вгнутість кривих
- •4.4.2 Асимптоти кривої
- •4.4.3 Схема дослідження функції та побудова її графіка
- •Глава 5. Інтегральне числення функції однієї змінної
- •§5.1 Невизначений інтеграл. Основні методи інтегрування невизначеного інтеграла
- •Метод безпосереднього інтегрування
- •5.1.2 Метод підстановки (заміни змінної)
- •5.1.3 Метод інтегрування частинами
- •§5.2 Визначений інтеграл. Методи обчислення визначених інтегралів
- •5.2.1 Визначений інтеграл як границя інтегральної суми
- •5.2.2 Властивості визначеного інтеграла
- •5.2.3 Формула Ньютона-Лейбніца
- •5.2.4 Заміна змінної у визначеному інтегралі (метод підстановки)
- •5.2.5 Метод інтегрування частинами
- •§5.3 Деякі застосування визначеного інтеграла: обчислення площ плоских фігур
- •Глава 6. Диференціальне числення функції багатьох змінних
- •§ 6.1 Означення функцій багатьох змінних. Частинні похідні функції багатьох змінних
- •6.1.1 Функція багатьох змінних. Область визначення. Лінії та поверхні рівня
- •6.1.2 Границя та неперервність функції
- •6.1.3 Частинні похідні першого порядку
- •6.1.4 Похідні та диференціали вищих порядків
- •§ 6.2 Повний диференціал функції багатьох змінних та його застосування
- •6.2.1 Повний диференціал функції та його застосування до обчислення значень функцій та похибок
- •Vі. Обчислити наближено:
- •Глава 7. Диференціальні рівняння
- •§ 7.1 Диференціальні рівняння першого порядку. Задача Коші. Загальний і частинний розв’язок диференціального рівняння першого порядку
- •7.1.1 Загальні поняття та означення. Геометричний зміст диференціального рівняння
- •§ 7.2 Диференціальні рівняння першого порядку з відокремлюваними змінними. Однорідні диференціальні рівняння першого порядку
- •7.2.1 Диференціальні рівняння першого порядку з відокремлюваними змінними
- •7.2.2 Однорідні диференціальні рівняння
- •§ 7.3 Лінійні диференціальні рівняння першого порядку. Диференціальні рівняння вищих порядків
- •7.3.1 Лінійні диференціальні рівняння першого порядку
- •7.3.2 Диференціальні рівняння вищих порядків
- •§7.4 Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку з постійними коефіцієнтами
- •Глава 8. Ряди
- •§ 8.1 Числові ряди. Найпростіші властивості числових рядів
- •8.1.1 Основні поняття. Необхідна умова збіжності ряду
- •§ 8.2 Знакододатні ряди. Достатні ознаки збіжності
- •§ 8.3Степеневі ряди Теорема Абеля. Інтеграл та радіус збіжності степеневого ряду
- •8.3.1 Поняття степеневого ряду. Теорема Абеля
- •§ 8.4 Ряд Тейлора. Розкладання елементарних функцій у ряд Маклорена
- •8.4.1 Розвинення елементарних функцій у ряди Тейлора і Маклорена. Наближені обчислення
- •§8. 5 Ряди Фур’є
- •8.5.1Тригонометричні ряди
- •8.5.2 Ортогональність системи функцій
- •Відповіді
- •Глава 5.
- •Глава 6.
- •Глава 7
- •Список рекомендованої літератури
- •Вища математика Збірник задач іі частина
5.1.2 Метод підстановки (заміни змінної)
Метод заміни змінної застосовується одним із таких двох способів.
-
Інтеграл записують у вигляді
,
в якому для функції відома первісна . Тоді
.
У цьому разі йдеться про «введення функції під знак диференціала»: .
2. Інтеграл зображають у вигляді
,
де функція має обернену функцію і для функції відома первісна . Тоді
.
У цьому разі йдеться про виведення функції з-під знака диференціала:
.
-
5.1.3 Метод інтегрування частинами
Якщо та - функції, що мають на деякому проміжку неперервні похідні, то справедлива така формула інтегрування частинами:
.
Методом інтегрування частинами зручно обчислювати такі типи інтегралів:
1)інтеграли виду , де - многочлен, а - дійсне число. У цих інтегралах за слід взяти множник , а за - вираз, що залишився;
2)інтеграли виду , де - многочлен. У цих інтегралах слід взяти ;
3)інтеграли виду де - дійсні числа. Тут після двократного застосування формули інтегрування частинами утворюється лінійне рівняння відносно шуканого інтеграла. Розв’язуючи це рівняння, знаходять інтеграл.
Знайти інтеграли:
1.; 2.;
3.; 4.;
5.; 6.;
7.; 8.;
9.; 10.;
11.; 12.;
13.; 14.;
15.; 16. ;
17. ; 18. ;
19. . 20. .
21. ; 22. ;
23. ; 24. ;
25. ; 26. ;
27. ; 28. ;
29. ; 30. .
§5.2 Визначений інтеграл. Методи обчислення визначених інтегралів
5.2.1 Визначений інтеграл як границя інтегральної суми
Нехай функція визначена на відрізку , і - довільне розбиття цього відрізка на частин. Тоді інтегральною сумою функції на відрізку називається сума виду
,
де - довільна точка частинного відрізка і - довжина відрізка .
Якщо існує скінчена границя інтегральної суми при умові, що найбільша із різниць прямує до нуля, яка не залежить ні від способу розбиття відрізка на частинні відрізки, ні від вибору точок , то ця різниця називається визначеним інтегралом функції на відрізку і позначається символом . Отже, згідно з означенням
.
В цьому випадку функція називається інтегровною на відрізку . Якщо функція неперервна на відрізку , то вона інтегровна на цьому відрізку.
5.2.2 Властивості визначеного інтеграла
-
Якщо всюди на відрізку маємо , то
.
-
Якщо всюди на відрізку маємо, то
(монотонність визначеного інтеграла).
-
Якщо функція інтегрована на відрізку , то
.
-
Якщо і - відповідно більше і найменше значення функції на відрізку , то
(оцінка інтеграла по області).
-
Якщо функція неперервна на відрізку , то на цьому відрізку знайдеться така точка , що
(теорема про середнє значення функції). Число
називається середнім значенням функції на відрізку .
-
Якщо функція неперервна на відрізку , то інтеграл із змінною верхньою межею
є первісною для функції , тобто похідна визначеного інтеграла із змінною верхньою межею по верхній межі дорівнює значенню підінтегральної функції для цієї межі:
.
-
Якщо функції і диференційовні в точці і неперервна при , то
.