10.3. Складське та транспортне господарства підприємства

Для збереження запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих, інструментів, палива й інших матеріальних ресурсів необхідна система складів, тобто складське господарство підприємства.

Функціями складського господарства є: приймання і підготування матеріалів до збереження; облік їх надходження і витрат; видача матеріалів і підготування їх до споживання.

Завданнями складського господарства є: приймання матеріалів від постачальників; забезпечення збереження, якості і кількості матеріальних цінностей; раціональне розміщення матеріальних цінностей на території складу; контроль і підтримка нормативного рівня і комплектності запасів; регулярний контроль якості та облік кількості матеріальних ресурсів, а також здійснення заходів, що забезпечують збереження їх належної якості (провітрювання, просушування); формування відповідного складу тари для збереження і внутрішньозаводської передачі сипучих, подрібнених матеріалів, вузлів; підготування матеріалів до виробництва і своєчасна подача їх на робочі місця; створення (за необхідністю) сезонних запасів.

Складський облік матеріалів ведуть у спеціальних картотеках. В облікових картах зазначають страховий і максимальний запаси матеріалів, а також їх наявність з урахуванням усіх надходжень і видач.

Транспортне господарство підприємства здійснює зумовлене вимогами виробничих процесів переміщення основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції, устаткування та відходів виробництва. Роль транспорту на підприємстві обмежується не тільки простим переміщенням вантажів, тому що транспортні операції, тісно переплітаючись з технологічними, значною мірою обумовлюють і забезпечують ритмічність виробничого процесу. Уся сукупність транспортних робіт на підприємстві здійснюється за допомогою трьох взаємопов'язаних видів транспорту: зовнішнього, міжцехового і внутрішньоцехового.

Зовнішній транспорт забезпечує зв'язок підрозділів підприємства, його сировинних і паливних складів, а також складів готової продукції з залізничною станцією, з пристанню, іншими підприємствами.

Міжцеховий транспорт виконує роботи з переміщення вантажів на території підприємства між його окремими цехами, а також між цехами і складами.

Внутрішньоцеховий транспорт призначений для виконання транспортних операцій у межах окремих цехів і складів.

Управління зовнішнім і міжцеховим транспортом, зазвичай, концентрується у транспортному цеху (відділі) підприємства.

Тема 11. Витрати підприємства та собівартість продукції

11.1. Види діяльності підприємств

Згідно Положень (стандартів) бухгалтерського обліку вся діяльність підприємства поділяється на звичайну (яка, в свою чергу, ще розподіляється на інші види) і надзвичайну (рис.11.1).

Звичайна діяльність					Надзвичайна діяльність
Операційна діяльність		Інша діяльність
Основна	Інша операційна	Фінансова	Інвестиційна

Рис. 11.1. Види діяльності підприємства згідно стандартів бухгалтерського обліку

Звичайною діяльністю вважається будь-яка діяльність, що здійснюється підприємством згідно його статуту (наприклад, виробництво і реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг, реалізація оборотних активів). У свою чергу, звичайна діяльність включає в себе операційну та іншу діяльність.

Надзвичайна діяльність – це діяльність, викликана надзвичайними подіями.

Надзвичайна подія – це подія або операція, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства, і не очікується, що вони бу­дуть повторюватися періодично або у кожному наступному періоді (повені, зсуви, землетруси, пожежі, техногенні аварії тощо).

Операційна діяльність – це будь-яка основна діяльність підприємства, яка приносить дохід, а також інші види діяльності, котрі не є інвестиційною чи фінансовою.

До основної діяльності відносяться операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією готової продукції (товарів, робіт, послуг), котрі є метою створення підприємства і забезпечують основну частину його доходу.

Інша операційна діяльність включає реалізацію іноземної валюти, інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій), операційну оренду активів, операції з операційними курсовими різницями, створення резервів сумнівних боргів, одержання або сплату санкцій тощо.

Інвестиційною діяльністю вважається придбання і реалізація активів, що амортизуються (основних фондів, нематеріальних активів та інших необоротних активів), а також короткострокових фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.

При цьому один з найрозповсюдженіших методів обліку фінансових інвестицій є метод участі в капіталі – метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування.

Фінансова діяльність охоплює операції, які призводять до зміни розміру і складу власного капіталу та позик підприємства (залучення позикових коштів, сплата відсотків по них, а також одержання відсотків, дивідендів тощо).