- •Тема 9. Інноваційна діяльність татехніко-технологічна база підприємства
- •9.1. Поняття інновацій та інноваційної діяльності, об’єкти та суб’єкти інноваційної діяльності
- •9.2. Класифікація інновацій
- •9.3. Життєвий цикл інновації та його основні етапи
- •9.4. Науково-технічний прогрес, його основні форми та напрями
- •9.5. Оцінювання технічного рівня підприємства
- •9.6. Техніко-технологічна база підприємства
- •9.7. Сутність та управління технічним розвитком підприємства
- •9.8. Поняття технології та види технологічних змін
- •9.9. Критерій вибору найкращої технології та його обгрунтування
- •9.10. Критерій необхідності припинення експлуатації застарілої техніки
- •9.11. Оцінка економічного ефекту від впровадження нових прогресивних технологій
- •Тема 10. Інфраструктура підприємства
- •10.1. Поняття і види інфраструктури підприємства
- •10.2. Ремонтне, інструментальне та енергетичне господарства підприємства
- •10.3. Складське та транспортне господарства підприємства
- •Тема 11. Витрати підприємства та собівартість продукції
- •11.1. Види діяльності підприємств
- •11.2. Поняття витрат підприємства та собівартості продукції
- •11.3. Класифікація витрат підприємства
- •11.4. Групування витрат за економічними елементами
- •11.5. Групування витрат за статтями калькуляції
- •11.6. Склад внесків на соціальні заходи, які сплачують підприємства
- •11.7. Склад загальновиробничих витрат підприємства
- •11.8. Склад адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат
- •11.9. Віднесення непрямих витрат на собівартість виробів
- •11.10. Фінансові витрати, втрати від участі в капіталі, інші витрати та надзвичайні витрати
- •11.11. Види собівартості продукції та її структура
- •11.12. Оцінка рівня витрат підприємства та шляхи зниження собівартості його продукції
- •Тема 14. Якість продукції та економічна ефективність її підвищення
- •14.1.Поняття та показники оцінки якості продукції
- •14.2. Фактори, що впливають на якість продукції та методи її оцінювання
- •14.3. Управління і контроль якості продукції підприємства
- •14.3.1. Концепція управління якістю продукції та способи її реалізації
- •14.3.2.Стандартизація та сертифікація продукції
- •14.3.3. Оптимізація рівня якості продукції та її контроль
- •14.4. Економічна ефективність підвищення якості продукції підприємства
- •Тема 15. Планування та організація діяльності підприємства
- •15.1. Сутність, принципи та методи планування
- •15.2. Види планування діяльності підприємств
- •15.3. Поняття стратегії підприємства та основні етапи стратегічного планування
- •15.4. Поняття та зміст бізнес-плану підприємства
- •15.5. Сутність та завдання організації виробничої діяльності підприємства
- •15.6. Структура та принципи організації виробничого процесу
- •15.7. Виробничий цикл та методи організації виробничого процесу
- •15.8. Сучасні форми організації виробництва
- •Тема 16. Фінансовий стан таантикризове управління на підприємстві
- •16.1. Поняття фінансового стану підприємства та необхідність його оцінювання
- •16.2. Основні показники фінансового стану підприємства
- •Шляхи покращення фінансового стану підприємства
- •16.4. Поняття фінансової кризи, сутність, мета та завдання антикризового управління на підприємстві
- •16.5. Основні напрями антикризового управління на підприємстві
14.3.2.Стандартизація та сертифікація продукції
Ефективним засобом управління якістю є стандартизація, яка включає комплекс норм, правил і вимог до якості продукції. Стандарт на продукцію є основним нормативно-технічним документом, в якому показники якості встановлюються, виходячи із новітніх досягнень науки і техніки з врахуванням попиту споживачів.
Результати стандартизації відображаються в спеціальній нормативно-технічній документації. Основними її видами є стандарти й технічні умови - документи, що містять обов'язкові для виробників норми якості виробу і способи їхнього досягнення (набір показників якості, рівень кожного з них, методи й засоби вимірювання, випробувань, маркування, упакування, транспортування та зберігання продукції). Нормативно-технічна документація, що застосовується на підприємствах, охоплює певні категорії стандартів, які різняться за мірою жорсткості вимог до виробів і за сукупністю об'єктів стандартизації, а саме:
-
Державні стандарти України (ДСТУ), що встановлюють на вироби, матеріали, організаційно–методичні процедури, методи випробувань і контролю. Містять обов'яз-кові й рекомендовані вимоги;
-
Галузеві стандарти (ГСТ), які розробляють на ту продукцію, щодо якої бракує державних стандартів України, або за необхідності встановлення вимог, котрі доповнюють чи перевищують існуючі за державними стандартами;
-
Стандарти науково-технічних та інженерних товариств, що встановлюються у разі потреби поширення результатів фундаментальних і прикладних досліджень, одержаних в окремих галузях знань чи сферах професійних інтересів;
-
Технічні умови (ТУ), які містять вимоги, що регулюють відносини між постачальником (розробником, виробником) і споживачем (замовником) продукції. Вони регламентують норми й вимоги щодо якості тих видів продукції, для яких державні або галузеві стандарти не розробляються та тих, які виготовляються на замовлення окремих підприємств, а також щодо якості нових видів виробів на період їхнього освоєння виробництвом.
-
Стандарти підприємств, які виокремлюють у самостійну категорію умовно; їх підприємства розробляють з власної ініціативи для конкретизації вимог до продукції й самого виробництва. Такі стандарти використовують для створення внутрішньої системи управління якістю праці та продукції.
Основна умова розробки галузевих стандартів, технічних умов і стандартів підприємств – вимоги до продукції в них не повинні занижуватись в порівнянні з державними стандартами України.
Основні вимоги до систем якості містяться в національних та міжнародних стандартах якості продукції. Найбільш жорсткі вимоги щодо якості містять міжнародні стандарти, розроблені Міжнародною організацією стандартизації (ІСО), що їх використовують для сертифікації виробів, яка передбачає оцінку відповідності продукції вимогам національних і міжнародних стандартів та видачу документу, який підтверджує таку відповідність – сертифікату відповідності.
Сертифікація продукції може бути обов’язковою (для тих видів продукції, які безпосередньо впливають на життя та здоров’я людини), добровільною (за ініціативою виробника на продукцію, що не входить в перелік обов’язкової сертифікації) та за окремими параметрами - на відповідність вимогам до окремих технічних характеристик виробу. Безпосередньо сертифікація продукції в Україні здійснюється в системі УКРСЕПРО (Українська сертифікація продукції) через мережу сертифікаційних органів (більшість яких створена при регіональних центрах стандартизації і метрології), випробувальних центрів і лабораторій.