- •Тема 9. Інноваційна діяльність татехніко-технологічна база підприємства
- •9.1. Поняття інновацій та інноваційної діяльності, об’єкти та суб’єкти інноваційної діяльності
- •9.2. Класифікація інновацій
- •9.3. Життєвий цикл інновації та його основні етапи
- •9.4. Науково-технічний прогрес, його основні форми та напрями
- •9.5. Оцінювання технічного рівня підприємства
- •9.6. Техніко-технологічна база підприємства
- •9.7. Сутність та управління технічним розвитком підприємства
- •9.8. Поняття технології та види технологічних змін
- •9.9. Критерій вибору найкращої технології та його обгрунтування
- •9.10. Критерій необхідності припинення експлуатації застарілої техніки
- •9.11. Оцінка економічного ефекту від впровадження нових прогресивних технологій
- •Тема 10. Інфраструктура підприємства
- •10.1. Поняття і види інфраструктури підприємства
- •10.2. Ремонтне, інструментальне та енергетичне господарства підприємства
- •10.3. Складське та транспортне господарства підприємства
- •Тема 11. Витрати підприємства та собівартість продукції
- •11.1. Види діяльності підприємств
- •11.2. Поняття витрат підприємства та собівартості продукції
- •11.3. Класифікація витрат підприємства
- •11.4. Групування витрат за економічними елементами
- •11.5. Групування витрат за статтями калькуляції
- •11.6. Склад внесків на соціальні заходи, які сплачують підприємства
- •11.7. Склад загальновиробничих витрат підприємства
- •11.8. Склад адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат
- •11.9. Віднесення непрямих витрат на собівартість виробів
- •11.10. Фінансові витрати, втрати від участі в капіталі, інші витрати та надзвичайні витрати
- •11.11. Види собівартості продукції та її структура
- •11.12. Оцінка рівня витрат підприємства та шляхи зниження собівартості його продукції
- •Тема 14. Якість продукції та економічна ефективність її підвищення
- •14.1.Поняття та показники оцінки якості продукції
- •14.2. Фактори, що впливають на якість продукції та методи її оцінювання
- •14.3. Управління і контроль якості продукції підприємства
- •14.3.1. Концепція управління якістю продукції та способи її реалізації
- •14.3.2.Стандартизація та сертифікація продукції
- •14.3.3. Оптимізація рівня якості продукції та її контроль
- •14.4. Економічна ефективність підвищення якості продукції підприємства
- •Тема 15. Планування та організація діяльності підприємства
- •15.1. Сутність, принципи та методи планування
- •15.2. Види планування діяльності підприємств
- •15.3. Поняття стратегії підприємства та основні етапи стратегічного планування
- •15.4. Поняття та зміст бізнес-плану підприємства
- •15.5. Сутність та завдання організації виробничої діяльності підприємства
- •15.6. Структура та принципи організації виробничого процесу
- •15.7. Виробничий цикл та методи організації виробничого процесу
- •15.8. Сучасні форми організації виробництва
- •Тема 16. Фінансовий стан таантикризове управління на підприємстві
- •16.1. Поняття фінансового стану підприємства та необхідність його оцінювання
- •16.2. Основні показники фінансового стану підприємства
- •Шляхи покращення фінансового стану підприємства
- •16.4. Поняття фінансової кризи, сутність, мета та завдання антикризового управління на підприємстві
- •16.5. Основні напрями антикризового управління на підприємстві
11.5. Групування витрат за статтями калькуляції
Калькуляці - це розрахунок собівартості одиниці продукції, виконаних робіт чи послуг.
Об'єкт калькулювання - продукція (робота, послуга), собівартість якої обчислюється. До об'єктів калькулювання належать основна та допоміжна продукція (інструмент, запасні частини), послуга і роботи (ремонт, транспортування тощо). Головним об'єктом калькулювання є готова продукція, що поставляється за межі підприємства споживачам. Калькулювання іншої продукції має допоміжне значення.
Для кожного об'єкта калькулювання обирається калькуляційна одиниця - одиниця його кількісного вимірювання (у штуках, метрах, тоннах, кіловат-годинах тощо).
При калькулюванні продукції (робіт, послуг) витрати групують за калькуляційними статтями, перелік і склад яких встановлюється підприємством самостійно.
Типовими для більшості підприємств є такі статті калькуляції:
1. Сировина і матеріали (вартість сировини та матеріалів, що входять до складу виготовлюваної продукції, створюючи її основу, або є необхідним компонентом для виготовлення продукції (робіт, послуг); купованих матеріалів, що використовуються у процесі виробництва продукції (робіт, послуг) для забезпечення нормального технологічного процесу й упакування продукції).
2. Зворотні відходи (відображається вартість повернутих у виробництво відходів, що вираховуються з загальної суми витрат, віднесеної на собівартість продукції).
3. Закупівельні напівфабрикати та комплектуючі (вартість купованих комплектуючих виробів і напівфабрикатів, що потребують монтажу або додаткового оброблення на даному підприємстві).
4. Паливо і енергія на технологічні цілі (витрати на всі види палива (як одержані від сторонніх підприємств та організацій, так і виготовлені самим підприємством), безпосередньо використовувані у процесі виробництва продукції);
5. Основна та додаткова зарплата виробничих працівників.
6. Відрахування на соціальні заходи.
7. Витрати на утримання і експлуатацію устаткування (амортизаційні відрахування на повне відтворення виробничого устаткування, транспортних засобів, цінного інструменту; витрати на проведення усіх видів ремонту (устаткування і транспортних засобів); сума сплачених орендарем процентів (винагород) за користування наданих в оренду основних засобів; витрати на експлуатацію устаткування (технічний огляд і обслуговування); витрати на внутрішньозаводське переміщення; інші витрати).
8. Загальновиробничі витрати.
9. Збитки від браку.
10. Загальногосподарські (адміністративні) витрати.
11. Витрати на збут.
12. Інші операційні витрати.
Сума перших девяти перелічених статей становить виробничу собівартість продукції.
11.6. Склад внесків на соціальні заходи, які сплачують підприємства
З метою забезпечення державних соціальних виплат (пенсій, допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, допомоги у зв’язку з безробіттям тощо) підприємства, установи та організації сплачують чотири основних види внесків на соціальні заходи, а саме:
-
внески на обов'язкове державне пенсійне страхування;
-
внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;
-
внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності;
-
внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Ці внески сплачуються у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб (у випадку сплати внесків на державне пенсійне страхування до цих витрат також відносять допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю). Розміри відсотків, за якими сплачуються перелічені внески на соціальні заходи, щорічно коригуються Законом України „Про державний бюджет”, і станом на01.01.08 основні розміри цих відсотків становлять:
-
для внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування - 32,3%;
-
для внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – 1,3%;
-
для внесків на загальнообов'язкове державне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності – 1,6%;
-
для внесків на загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання – відсоток залежить від класу професійного ризику, до якого віднесене підприємство (приблизно від 0,7% до 13,4%).
Слід відзначити, що перші три види внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сплачують не лише підприємства, але й наймані працівники. При цьому сплата відбувається у відсотках до нарахованої ним заробітної плати. Так як джерелом цих внесків є нарахована заробітна плата, то їх розмір окремо у собівартість продукції не включається.