7. Основні поняття та методи кодування

Переклад інформації на формальну мову здійснюється за допо­могою кодування.

Під кодом розуміється знак або сукупність знаків, прийнятих для позначення класифікаційного угрупування й (або) об'єкта класифікації.

Кодування - це створення та привласнення коду класифікаційному угрупуванню й (або) об'єкту класифікації. Су­купність методів і правил кодування класифікаційних угрупувань та об'єктів класифікації заданої множини називається системою кодування.

Система знаків, прийнятих для утворення кодів, є алфавітом коду.

Число знаків в алфавіті коду називається основою коду. Ал­фавіт коду, знаками якого є цифри, називаються цифровим, а знаками якого є букви алфавіту — буквеним. Буквено-цифровий алфавіт - це алфавіт коду, знаками якого є букви алфавітів при­родних мов і цифри.

Розрізняють такі основні види кодів: порядкові, серійні, позицій­ні (десяткові) та змішані.

Порядковий код є таким позначенням позицій номенклатури, яке відповідає їх порядковим номерам після розташування в якій-небудь послідовності.

Серійний код припускає розділення всієї номенклатури на групи, для кожної з яких відводяться з урахуванням резерву серії порядкових номерів.

Позиційний код припускає проведення попередньої класифікації об'єктів з метою виділення певних ознак, яким відводиться відповід­на кількість розрядів у кодовому позначенні.

Змішані (комбіновані) коди сполучають у собі елементи різних видів кодів. Наприклад, у кодовому позначенні для одних ознак ви­користовується позиційний код, для інших - серійний.

Залежно від того, проводиться або не проводиться попередня класифікація початкової безлічі об'єктів, розрізняють два види мето­дів кодування: ідентифікаційне та класифікаційне.

Класифікаційне кодування використовується для кодування ба-гатоознакових номенклатур

Залежно від системи класифікації розрізняють паралельне та по­слідовне кодування.

Паралельне кодування припускає попередню фасетну класифіка­цію. Для позначення окремої властивості або ознаки виділяється роз­ряд або група розрядів кодової комбінації.

Паралельний метод кодування добре пристосований для машин­ної обробки інформації.

Послідовне кодування передбачає попереднє проведення класи­фікації за ієрархічною системою. Кожному класифікаційному групу­ванню привласнюється порядковий код у межах кожного рівня ієрар­хії. Повне кодове позначення складається з кодових позначень складових певної гілки ієрархії.

8.Закономірності систем.

1. Закономірності взаємодії частини та цілого

- Закономірність цілісності виявляється в сис­темі у виникненні у неї "нових інтеграційних якостей, не властивих її компонентам".

Об'єднані в систе­му елементи можуть втрачати ряд властивостей, притаманних їм поза системою, тобто система як би пригнічує деякі властивості своїх елементів.

- Аддитивністю

Ця закономірність, подвійна по відношенню до закономірності цілісності. її називають фізичною аддитивністю, незалежністю, відособленістю. Властивості фізичної аддитивності виявляються у системи, що розпалася на незалежні елементи.

- Інтегративністю

Цей термін часто уживається як синонім цілісності. Інтегра­ційними називають системоутворюючі, системозберігаючі чинники, в числі яких важливу роль грають неоднорідність і суперечність еле­ментів, з одного боку, і прагнення їх вступати в коаліції, з іншого.

- Комунікативністю

Ця закономірність складає основу визначення системи, що система не ізольована від інших систем, вона зв'язана безліччю комунікацій з середови­щем, що є, у свою чергу, складним і неоднорідним утворенням, що містить підсистему (систему вищого порядку), що задає вимоги й обмеження досліджуваній системі, підсистеми (нижчого рівня, підві­домчі системи) і системи одного рівня з тією, що розглядається.

- Ієрархічністю

Закономірність ієрархічності або "ієрархічної впорядкованості" була в числі перших закономірностей складних систем.