32. Часткові та спеціальні методи наукового дослідження

В економічних науках крім загальнонаукових методів застосо­вуються часткові методи дослідження. Вони називаються часткови­ми тому, що використовуються в споріднених науках, мають специ­фічні особливості, що залежать від об'єкта й умов пізнання.

Спеціальні методи дослідження використовуються тільки в одній галузі наукового знання або їх застосування обмежується декількома вузькими областями знання.

До методів збору економічної інформації належать: безпосе­реднє спостереження (збір необхідної інформації шляхом обстежен­ня явищ, що вивчаються), опитування (збір необхідної інформації шляхом реєстрації відповідей осіб, яких опитують), фотографія (про­ведення спостережень і замірів витрат часу протягом зміни у порядку їх фактичної послідовності), хронометраж (спостереження і замір витрат оперативного часу, що циклічно повторюються при багатора­зовому виконанні певної операції).

Статистичне спостереження - це науково організований облік факторів про явища, що вивчаються, і збір, отриманих на основі об­ліку, масових первинних даних.

Конкретно-соціологічні методи засновані на застосуванні мето­дів конкретної соціології для вивчення економічних явищ. Конкретно-соціологічні дослідження — це наукове вивчення, аналіз і система­тизація соціальних фактів, явищ і процесів, що відносяться до різних сфер життя суспільства.

До методів конкретно-соціологічного дослідження, відносяться-, вивчення документів (документальний метод), опити у формі анке­тування й інтерв'ю, метод експертних оцінок та інші.

Важливе значення мають методи їх збору, обробки й оцінки. У зв'язку з цим в соціо­логії виділяють методи:

1. реєстрації одиничних подій (спостереження, опитування, вивчення документів);

2. збору даних (суцільне, вибіркове або монографічне обстеження);

3. обробки й аналізу даних (опис і класифікація, типологізація, системний аналіз, статистичний аналіз).

Найбільш поширені методи конкретно-соціологічних досліджень.

Вивчення документів (документальний метод). Документ - це об'єкт дослідження, що містить інформацію на будь-якому матеріа­льному носієві (паперу, магнітній стрічці, дискеті) за допомогою якої-небудь знакової системи.

Документи можна розділити на офіційні і неофіційні. Офіційні документи мають "службовий" характер, оскі­льки вони складені державними уста­новами, комерційними і некомерційними організаціями.

До неофіційних відносяться в основному особисті документи, що стосуються життя і діяльності особи або групи осіб (листи, автобіо­графії, мемуари, мови, щоденники).

За характером знакових засобів фіксації інформації документи ділять на текстові і нетекстові.

У текстових документах інформація закріплена за допомогою письмових знаків (букв), а в нетекстових документах - за допомогою немовних знаків. До останніх можна віднести кіно-, відео-, фото- і фотодокументи, картини, малюнки, карти, креслення, ноти тощо.

Методи опитування. Опитування може проводитися заочно шля­хом розповсюдження, збору й обробки анкет (анкетування) або у фо­рмі бесіди з опитуваним (інтерв'ювання).

Метод експертних оцінок. Він полягає у вивченні думки фахів­ців, що мають глибокі знання і практичний досвід в певній сфері. В якості експертів відбираються як наукові, так і практичні працівники (не більше 20—30 осіб). Для визначення їх компетентності застосо­вуються наступні способи:

Опитування експертів може бути індивідуальним або груповим, очним або заочним. Індивідуальне опитування проводиться шляхом анкетування або інтерв'ювання. Групове опитування можливе у формі "круглого столу", в ході якого відбувається обмін думками між фахівцями.

Зібраний за допомогою розглянутих способів емпіричний мате­ріал потрібно узагальнити та проаналізувати. Для цього застосовують­ся різні методи зведення, угрупування і статистичного аналізу.

До методів обробки економічної інформації належать: групу­вання, розрахунок відносних і середніх розмірів, показники варіації, розробка таблиць, графічне зображення матеріалів, побудова рядів динаміки, розрахунок індексів, встановлення причинно-наслідкових зв'язків явищ, що вивчаються.

Встановлення причинно-наслідкових зв'язків явищ, що ви­вчаються

Метод подібності ґрунтується на висновках про подібність по­рівнюваних причин або наслідків. Застосовується для визначення причини явища, яке виникає в різних умовах.

Метод різниці використовується в тих випадках, коли досліджу­ване явище в одних випадках присутнє, а в інших подібних - відсут­нє.

Метод супутніх змін застосовується, коли є тісний внутрішній зв'язок причини і наслідку, при якому вони однозначно пов'язані між собою.

Метод залишків — застосовується при дослідженні складного комплексу попередніх обставин, де одна частина компонентів цього комплексу вже вивчена, а інша підлягає вивченню.

Метод елімінування - різновид методу залишків, який викорис­товується в економічних дослідженнях, згідно з яким виключаються фактори, що безпосередньо не впливають на економічний результат.

33. Підготовчий етап науково-дослідної роботи та збір наукової інформації

1. Вибір теми наукового дослідження.

2. Планування науково-дослідної роботи.

3. Основні джерела наукової інформації.

4. Вивчення літератури.

5. Особливості збору інформації для економічних досліджень.

6. Інформаційно-пошукові системи в економіці.

Вибір теми наукового дослідження

Тема науково-дослідної роботи може бути віднесена до певного наукового напряму та наукової проблеми.

Під науковим напрямом розуміється наука, комплекс наук або наукових проблем, в області яких ведуться дослідження.

Складові наукового напряму:

наукова проблема - це сукупність складних теоретичних і (або) практичних завдань; сукупність тем науково-дослідної роботи. Проблема може бути галузевою, міжгалузевою, глобальною;

наукова тема - це складна задача, що вимагає вирішення. Теми можуть бути теоретичними, практичними та змішаними;

Теоретичні наукові проблеми — стосуються дослідження, конце­пцій теорії даної науки щодо її наукових законів, розробки аксіома­тичних знань.

Методологічні наукові проблеми — стосуються методів даної на­уки, що застосовуються в процесі вивчення її об'єктів.

Організаційні наукові проблеми - стосуються організації досліджень з даної науки і застосування її результатів у практичній діяльності.

Постановка (вибір) проблем наукового дослідження має наступні складові:

формулювання проблеми - формулювання основного пи­тання (проблеми)

сутність проблеми - протиріччя між науковими фактами і їхнім теоретичним усвідомленням, між конкуруючими науковими теоріями;

розробка структури проблеми - виділення теми, підтем, пи­тань, виявлення орієнтовної сфери дослідження з кожної теми;

обґрунтування актуальності проблеми - висунення декіль­кох заперечень і на основі аналізу, методом послідовного наближен­ня, виключення заперечень на користь реальності даної теми;

складання структури проблеми - означення умовним кодом теми, підтеми, питання;

актуальність проблеми дослідження - ступінь корисності пе­редбачуваних наукових досліджень щодо вирішення тих чи інших складних (нагальних) економічних або соціальних питань суспільства.

Вимоги до проблеми: визначеність, послідовність, несуперечли-вість законам, можливість використання результатів дослідження проблеми як істини для подальшого пізнання дійсності, вивчення і вирішення проблеми.

Наукові теми можуть бути теоретичними, практичними і змішаними.

Теоретичні теми розробляються переважно з використанням лі­тературних джерел.

Практичні теми розробляються на основі вивчення, узагальнен­ня й аналізу практичної діяльності.

Змішані теми поєднують у собі теоретичний і практичний аспе­кти дослідження.

відповідність профілю установи — передбачає спеціалізацію наукової установи, наявність кадрів із профілю роботи, існування відповідної матеріально-технічної бази;

забезпечення фінансування теми і впровадження результатів дослідження - визначається для забезпечення обсягів витрат і визна­чення джерела фінансування, розміру коштів, рентабельності розро­бки для наукової установи, а також для забезпечення необхідних умов впровадження результатів дослідження. Вимоги до теми наукового дослідження:

актуальність, важливість, суспільна потреба у розв'язанні проблеми в даний час - оцінка актуальності теми визначається авто­ритетними вченими, великим науковим колективом, високим еконо­мічним ефектом;

вирішення нової наукової задачі - тема в такій постановці ніколи не вирішувалась і на даний час не розробляється, тобто дуб­лювання виключається;

наукова новизна - результати дослідження повинні бути на­уковими, тобто принципово новими;

економічна ефективність - тема повинна давати економіч­ний ефект;

значущість - дослідження визначають престиж вітчизняної науки або складають підґрунтя для прикладних досліджень, або на­правлені на удосконалення суспільних та виробничих відносин;

очікуваний економічний ефект;

відповідність профілю наукового колективу - забезпечує підвищення теоретичного рівня розробок, якість та економічну ефек­тивність, скорочення терміну виконання дослідження;

здійсненність або впроваджуваність - оцінка можливості завершення теми у плановий термін і впровадження у практику;

чіткість формулювання' Загальних задач замовниками; перспективність — оцінюється за допомогою математичного і методу експертних оцінок.