- •1. Системне зображення матеріального світу.
- •Аспекти системного підход.
- •2. Поняття про систему і її складові.
- •3. Різновиди систем і їх властивості.
- •4. Теорія класифікації систем
- •5. Таксономія
- •6. Аерономія
- •7. Основні поняття та методи кодування
- •8.Закономірності систем.
- •Закономірності взаємодії частини та цілого
- •2. Закономірності здійсненності систем
- •3. Закономірності функціонування і розвитку систем
- •4. Закономірності цілеутворення
- •9. Моделювання систем
- •10. Методи моделювання складних систем
- •11. Класифікації методів моделювання систем
- •Методи формалізованого представлення систем.
- •Методи, спрямовані на активізацію використання інтуїції та досвіду фахівців
- •14 Класифікація економіко-математичних моделей
- •15. Представлення системи як точки в п-мірному просторі
- •16. Лінійна модель функціонування первинного елементу виробничої системи
- •17. Структурна матриця системи
- •18. Управління в соціально-економічних системах
- •19. Інформація та складні інформаційні динамічні системи
- •20. Зворотний зв'язок у системі управління
- •21. Основні поняття і методи тектології
- •22. Основні організаційні механізми
- •1. Механізм формуючий
- •23. Поняття і сутність синергетики
- •24. Синергетика в сучасній науці
- •26. Цілі, напрями й основні принципи державної політики в науковій діяльності, її фінансування
- •27. Елементи державного регулювання та управління у сфері наукової та науково-технічної діяльності
- •28. Наукові знання та наукові дослідження
- •29. Процес наукового дослідження
- •30. Поняття методу та методології наукових досліджень
- •31. Філософські та загальнонаукові методи наукового дослідження
- •32. Часткові та спеціальні методи наукового дослідження
- •34. Планування науково-дослідної роботи
- •35. Основні джерела наукової інформації
- •36. Особливості збору інформації для економічних досліджень
- •37. Інформаційно-пошукові системи в економіці
- •41. Особливості підготовки та захисту курсових і дипломних робіт
- •42. Наукова доповідь та її особливості
- •43. Науково-технічна ефективність досліджень(44,45,46)
- •Аналіз підсумкового результату.
- •Методи оцінки ефективності інвестиційних проектів.
- •44. Оцінка ефективності наукових робіт
- •45. Аналіз підсумкового результату
- •46. Методи оцінки ефективності інвестиційних проектів
- •48. Поняття інновації. Інноваційний процес
- •49. Державне регулювання інноваційної діяльності
- •50. Система та правовий статус органів державного управління інноваційною діяльністю в Україні
- •52. Організаційні форми забезпечення інноваційного розвитку
2. Закономірності здійсненності систем
- Еквіфінальністю
Ця закономірність характеризує як би граничні можливості систем. "здатність на відміну від станів рівноваги в закритих системах, досягати не залежного від часу стану, який не залежить від її початкових умов і визначається виключно параметрами системи".
- Закон "необхідної різноманітності"
Стосовно систем управління закон "необхідної різноманітності" може бути сформульований таким чином: різноманітність системи, що управляє, повинна бути більше (або, принаймні, дорівнювати) різноманітності керованого процесу або об'єкта.
- Закономірність потенційної ефективності
Наприклад, потрібно уміти визначити, коли вичерпуються потенційні можливості організаційної структури підприємства, що діє, і виникає необхідність в її перебудові, коли застаріває і вимагає оновлення виробничий комплекс, устаткування.
3. Закономірності функціонування і розвитку систем
- Історичністю
Будь-яка система не може бути незмінною, вона не тільки функціонує, але і розвивається, можна привести приклади становлення, розквіту, занепаду (старіння) і навіть смерті біологічних і соціальних систем. Не завжди керівники організацій враховують, що час є неод- мінною характеристикою системи, що кожна система історична, що ця закономірність така ж об'єктивна, як цілісність, ієрархічна впорядкованість тощо.
- Закономірність самоорганізації
У числі важливих спостережуваних особливостей складних систем розглядалася їх здатність протистояти ентропійним тенденціям, адаптуватися до зовнішніх обурень, змінюючи при необхідності свою структуру.
4. Закономірності цілеутворення
Закономірності виникнення і формулювання цілей :
-Залежність уявлення про мету і формулювання мети від стадії пізнання об'єкта (процесу);
-Залежність мети від зовнішніх і внутрішніх чинників
- Можливість зведення завдання формулювання узагальнюваль-ної (загальної, глобальної) мети до завдання структуризації мети
Закономірності формування структур цілей
- Залежність способу представлення структури цілей від стадії пізнання об'єкта або процесу;
- Прояву структурі цілей закономірності цілісності;
- Закономірності формування ієрархічних структур цілей.
9. Моделювання систем
Розвиток поняття моделі
Спочатку моделлю називали якийсь допоміжний засіб, об'єкт, який у певній ситуації замінював інший об 'єкт. При цьому далеко не відразу зрозуміла універсальність законів природи, загальність моделювання, тобто не просто можливість, але і необхідність представляти будь-які наші знання у вигляді моделей. У результаті дуже довго поняття "модель" відносилося тільки до матеріальних об'єктів спеціального типу, наприклад, манекен (модель людської фігури), гідродинамічна зменшена модель дамби, моделі судів і літаків, чучела (моделі тварин).
Осмислення основних особливостей таких моделей привело до розробки численних визначень, типовим прикладом яких служить наступне: моделлю називається якийсь об 'єкт-замінник, який у певних умовах може замінювати об'єкт-оригінал, відтворюючи властивості, що цікавлять нас, і характеристики оригіналу, причому має істотні переваги зручності (наочність, осяжність, доступність випробувань, легкість операцій з ним і ін.). Потім були усвідомлені модельні властивості креслень, малюнків, карт - реальних об'єктів штучного походження, що утілюють абстракцію досить високого рівня. Наступний крок полягав у визнанні того, що моделями можуть служити не тільки реальні об'єкти, але і абстрактні, ідеальні побудови. Типовим прикладом служать математичні моделі. В результаті діяльності математиків, логіків і філософів, була створена теорія моделей. У ній модель визначається як результат відображення однієї абстрактної математичної структури на іншу, також абстрактну, або як результат інтерпретації першої моделі в термінах і образах другої.
Моделювання як етап цілеспрямованої діяльності
Будь-який процес праці є діяльність, направлена на досягнення певної мети. Цільовий характер має не тільки трудова діяльність. Відпочинок, розваги, прогулянки, ігри, фіззарядка, читання, колекціонування і т. п. зазвичай не розглядаються як праця, але їх цільовий характер очевидний. Тому слід говорити про різні види доцільної діяльності людини.
Мета — образ бажаного майбутнього, тобто модель стану, на реалізацію якого і направлена діяльність.
Системність діяльності виявляється в тому, що вона здійснюється по певному плану, або, по певному алгоритму. Отже, алгоритм -образ майбутньої діяльності, її модель.
Діяльність рідко здійснюється за жорсткою програмою, без урахування того, що відбувається на проміжних етапах. Частіше доводиться оцінювати поточний результат попередніх дій і вибирати наступний крок із числа можливих. Це означає, що необхідно порівнювати наслідки всіх можливих кроків, не виконуючи їх реально, тобто "програти" їх на моделі.
Таким чином, моделювання є обов'язковою, неминучою дією у всякій доцільній діяльності, пронизує і організовує її, є не частина, а аспект цієї діяльності.
Мета як модель
Модель є не просто образом - замінником оригіналу, якимсь відображенням, а відображенням цільовим. Модель відображає не сам по собі об'єкт-оригінал, а то, що в нім нас цікавить, тобто те, що відповідає поставленій меті.
Види моделей
Пізнавальні та прагматичні моделі
Пізнавальні моделі є формою організації та представлення знань, засобом з'єднання нових знань із тими, що є. Тому при виявленні розбіжності між моделлю і реальністю встає завдання усунення цієї розбіжності за допомогою зміни моделі. Пізнавальна діяльність орієнтована в основному на наближення моделі до реальності, яку модель відображає.
Прагматичні моделі є засобом управління, засобом організації практичних дій, способом, уявлення зразково правильних дій або їх результату, тобто є робочим представленням цілей.
Статичні та динамічні моделі
Іншим принципом класифікації цілей моделювання може служити ділення моделей на статичні та динамічні.
Абстрактні та матеріальні моделі
Моделі свідомо створюються людиною, і в її розпорядженні є два типи матеріалів для побудови моделей - засоби свідомості та засоби навколишнього матеріального світу. Відповідно до цього моделі діляться на абстрактні (ідеальні) та матеріальні (реальні, речовинні).
Абстрактні моделі є ідеальними конструкціями, побудованими засобами мислення, свідомості.
Щодо .матеріальних (реальних, речовинних) моделей, то слід усвідомити наступне. Щоб деяка матеріальна конструкція могла бути відображенням, тобто заміщала в якомусь відношенні оригінал, між оригіналом і моделлю повинне бути встановлене відношення схожості, подібності.
Система як частина об'єктивної реальності знаходиться в зовнішньому середовищі як відособлена її частина і має межі. Зовнішнє середовище - те, що не входить в систему й оточує її. Дія зовнішнього середовища може бути активною, пасивною і нейтральною, динамічною.
За допомогою входів і виходів система вступає у взаємодію з суміжними системами — системами, входи яких є виходами даної системи.
Входи впливають на систему ззовні, вони є виходами інших систем. Виходи системи впливають на інші системи і є для них входами.
Об'єднання входів із виходами за допомогою зв'язків створює великі системи. Сума зв'язків створює мережу зв'язків.
Дії навколишнього середовища на систему та системи на навколишнє середовище пов'язані з поняттям потоку.
Потік - переміщення чого-небудь певної природи в мережі зв'язків (потоки енергії, ресурсів, інформації).
Потоки можуть бути:
стаціонарними — нестаціонарними;
вхідні - вихідні;
зовнішні (джерела поза організацією) - внутрішні (джерела
усередині організації);
прості - складні.
На рис. 2.1 представлено спрощене зображення організації як відкритої системи. На вході організація отримує від навколишнього середовища потоки інформації, капіталу, людських ресурсів, енергії та матеріалів. У процесі перетворення організація обробляє ці входи, перетворюючи їх у потоки продукції або послуг. Ця продукція і послуги є виходами організації, які вона виносить в навколишнє середовище. Якщо організація управління ефективна, то в ході процесу перетворення утворюється додаткова вартість входів. У результаті з'являються багато можливих додаткових виходів, такі як прибуток, збільшення частки ринку, збільшення об'єму продажів (у бізнесі), реалізація соціальної відповідальності, задоволення працівників, зростання організації.
У моделі, яка показана на рис. 2.1 не відображено внутрішнє середовище системи. Така модель носить назву моделі "чорної скрині", де контролюються входи (споживання ресурсів) і виходи (результати його діяльності), а про внутрішні процеси, пов'язані з реалізацією команд і отриманням результатів, нічого невідомо.
Для детальнішого вивчення об'єкта необхідно вивчення процесів, які відбуваються усередині системи. Існує поняття "внутрішнього середовища". Для організації це внутрішні змінні - ситуаційні чинники усередині неї. Оскільки організації є створені людьми системи, то внутрішні змінні, в основному, є результатом управлінських рішень. Основні змінні в самій організації, які вимагають уваги, це цілі, структура, завдання, технологія і люди.
В результаті діяльності математиків, логіків і філософів, була створена теорія моделей.
Моделювання – вивчення об”активної реальності за допомогою моделей. Це метод пізнання реальності.
Модель - системне відтворення реальності. Несе інформацію про властивості і характеристики оригіналів, що існують з точки зору поствленої задачі.
Форми подання моделей:
- концептуальна ( що описує);
- знакова ( букви, графіки, цифри);
- матеріальна( аналогові).
Властивості моделей:
-Кожному реальному об”екту відповідає нескінченна множина адекватних, але різних за змістом моделей, пов”язаних з різними задачами.
- Модель реального об”екта завжди лише відносина, наближена копія об”екта-оригінала та в інформаційному відношені принципиво бідніше його.
- в процесі побудови будь-якеої моделі умови і вимоги задачи, що вирішуються суб”ектом, обмеження і припущення, що явно або неявно присутні при цьому.
- модель відображае систему будь-якої природи, будь-якого рівня пізнань.
-модель завжди носить цільовий характер.
- умовою функціонування моделі є культурне середовище, в якому модель може бути зрозуміла.
Процесс побудови моделі.
-
Формулювання проблеми- потреба змінити у необхідну сторону існуючий стан системи.
-
Конкретизуються цілі дослідження системи.
-
Постановка задач.
-
Вибір об”екту модулювання.
-
Формулювання критеріїв якості моделі.
-
Вивчення реального об”екту та вибір типу моделі, модельованих параметрів.
-
Вибір методу модулювання, інструментів модулювання, алгоритм- увесь необхідний апарат методології.
-
Побудова моделі.
-
Проведення експерименту.
-
аналіз експерименту або досліджень формалізованих моделей.
-
Оцінка результатів рішення задач за допомогою моделювання та порівняння цих результатів з критеріями, що були сформульовани спочатку. Якщо результати задовольняють критеріям. То йде практичне використання моделі, якщо ні- йде коректування модем.