- •1. Системне зображення матеріального світу.
- •Аспекти системного підход.
- •2. Поняття про систему і її складові.
- •3. Різновиди систем і їх властивості.
- •4. Теорія класифікації систем
- •5. Таксономія
- •6. Аерономія
- •7. Основні поняття та методи кодування
- •8.Закономірності систем.
- •Закономірності взаємодії частини та цілого
- •2. Закономірності здійсненності систем
- •3. Закономірності функціонування і розвитку систем
- •4. Закономірності цілеутворення
- •9. Моделювання систем
- •10. Методи моделювання складних систем
- •11. Класифікації методів моделювання систем
- •Методи формалізованого представлення систем.
- •Методи, спрямовані на активізацію використання інтуїції та досвіду фахівців
- •14 Класифікація економіко-математичних моделей
- •15. Представлення системи як точки в п-мірному просторі
- •16. Лінійна модель функціонування первинного елементу виробничої системи
- •17. Структурна матриця системи
- •18. Управління в соціально-економічних системах
- •19. Інформація та складні інформаційні динамічні системи
- •20. Зворотний зв'язок у системі управління
- •21. Основні поняття і методи тектології
- •22. Основні організаційні механізми
- •1. Механізм формуючий
- •23. Поняття і сутність синергетики
- •24. Синергетика в сучасній науці
- •26. Цілі, напрями й основні принципи державної політики в науковій діяльності, її фінансування
- •27. Елементи державного регулювання та управління у сфері наукової та науково-технічної діяльності
- •28. Наукові знання та наукові дослідження
- •29. Процес наукового дослідження
- •30. Поняття методу та методології наукових досліджень
- •31. Філософські та загальнонаукові методи наукового дослідження
- •32. Часткові та спеціальні методи наукового дослідження
- •34. Планування науково-дослідної роботи
- •35. Основні джерела наукової інформації
- •36. Особливості збору інформації для економічних досліджень
- •37. Інформаційно-пошукові системи в економіці
- •41. Особливості підготовки та захисту курсових і дипломних робіт
- •42. Наукова доповідь та її особливості
- •43. Науково-технічна ефективність досліджень(44,45,46)
- •Аналіз підсумкового результату.
- •Методи оцінки ефективності інвестиційних проектів.
- •44. Оцінка ефективності наукових робіт
- •45. Аналіз підсумкового результату
- •46. Методи оцінки ефективності інвестиційних проектів
- •48. Поняття інновації. Інноваційний процес
- •49. Державне регулювання інноваційної діяльності
- •50. Система та правовий статус органів державного управління інноваційною діяльністю в Україні
- •52. Організаційні форми забезпечення інноваційного розвитку
34. Планування науково-дослідної роботи
Планування роботи має на увазі необхідність вибрати методику проведення дослідження, розрахувати об'єм спостережень або кількість дослідів, визначити, скільки часу необхідно для виконання роботи.
Досвід показує, що на збір матеріалу і його чорнову обробку повинно йти не більше 2 / 3, а на написання й оформлення роботи - не менше 1/3 загального часу, витраченого на роботу.
Вибір методики роботи залежить від мети і предмету дослідження.
Планування наукової роботи включає: складання попереднього плану, уточненого плану, робочого плану, програми наукового дослідження, робочої програми.
Попередній план — перелік основних проблем в їх логічній послідовності. Складається на основі загального уявлення про предмет дослідження, ознайомлення з літературою, лекціями, консультацій спеціалістів тощо.
Уточнений план — розробляється на основі роботи над темою, необхідний для нагромадження матеріалу, продумування теми, підвищення рівня інформованості виконавця.
Робочий план — висування та обґрунтування робочої гіпотези, шляхи отримання результатів, етапи виконання роботи, терміни виконання етапів дослідження, виконавці робіт.
Програма наукового дослідження — уточнене формулювання теми; стан питання та обґрунтування обраного напряму роботи; зміст, об'єкти і методи дослідження; етапи роботи із зазначенням змісту і терміну завершення кожного етапу (календарний план роботи
Складові програми наукового дослідження: задача дослідження, загальний зміст, науково-практичне значення, задум, принцип вирішення, методика дослідження, обсяг робіт, термін виконання.
Планування науково-дослідної роботи має важливе значення для її раціональної організації.
Науково-дослідні організації й освітні установи розробляють плани роботи на рік на основі цільових комплексних програм, довгострокових наукових і науково-технічних програм, господарських договорів і заявок на дослідження, представлених замовниками.
У науково-дослідних й освітніх установах по темах науково-дослідних робіт складаються робочі програми та плани-графіки їх виконання.
Робоча програма - це викладення загальної концепції дослідження відповідно до його цілей і гіпотез. Вона полягає, як правило, з двох розділів: методологічного та процедурного.
Методологічний розділ включає:
-
формулювання проблеми або теми;
-
визначення об'єкта і предмета дослідження;
-
визначення мети і постановку завдань дослідження;
-
інтерпретацію основних понять;
-
формулювання робочих гіпотез.
Формулювання проблеми (теми) — це визначення завдання, яке вимагає рішення. Проблеми бувають соціальні та наукові.
Визначення об'єкта і предмета дослідження. Об'єкт дослідження - це те соціальне явище (процес), яке містить суперечність і породжує проблемну ситуацію. Предмет дослідження - це ті найбільш значущі з погляду практики і теорії властивості, сторони, особливості об'єкта, які підлягають вивченню.
Визначення мети і завдань дослідження. Мета дослідження — це загальна його спрямованість на кінцевий результат. Завдання дослідження - це те, що вимагає рішення в процесі дослідження; питання, на які повинна бути отримана відповідь.
Інтерпретація основних понять - це тлумачення, роз'яснення значення основних понять.
Формулювання робочих гіпотез. Гіпотеза як наукове припущення, що висувається для пояснення яких-небудь фактів, явищ і процесів, є важливим інструментом успішного рішення дослідницьких завдань.
Програма дослідження може бути орієнтована на одну або декілька гіпотез.
Процедурний розділ робочої програми включає:
-
принциповий план дослідження;
-
виклад основних процедур збору й аналізу емпіричного матеріалу. Конкретне наукове дослідження здійснюється по принциповому
плану, який будується залежно від кількості інформації про об'єкт дослідження. Плани бувають розвідувальні, аналітичні (описові) й експериментальні.
У процедурній частині програми обґрунтовується вибір методів дослідження, показується зв'язок даних методів з цілями, завданнями і гіпотезами дослідження.
При виборі того або іншого методу слід враховувати, що він повинен бути:
а) ефективним, тобто забезпечувати досягнення поставленої мети і необхідний ступінь точності дослідження;
б) економічним, тобто дозволяти заощадити час, сили і засоби дослідника;
в) простим, тобто доступним дослідникові відповідної кваліфікації;
г) безпечним для здоров'я і життя людей; ґ) допустимим з погляду моралі та норм; д) науковим,