- •1. Системне зображення матеріального світу.
- •Аспекти системного підход.
- •2. Поняття про систему і її складові.
- •3. Різновиди систем і їх властивості.
- •4. Теорія класифікації систем
- •5. Таксономія
- •6. Аерономія
- •7. Основні поняття та методи кодування
- •8.Закономірності систем.
- •Закономірності взаємодії частини та цілого
- •2. Закономірності здійсненності систем
- •3. Закономірності функціонування і розвитку систем
- •4. Закономірності цілеутворення
- •9. Моделювання систем
- •10. Методи моделювання складних систем
- •11. Класифікації методів моделювання систем
- •Методи формалізованого представлення систем.
- •Методи, спрямовані на активізацію використання інтуїції та досвіду фахівців
- •14 Класифікація економіко-математичних моделей
- •15. Представлення системи як точки в п-мірному просторі
- •16. Лінійна модель функціонування первинного елементу виробничої системи
- •17. Структурна матриця системи
- •18. Управління в соціально-економічних системах
- •19. Інформація та складні інформаційні динамічні системи
- •20. Зворотний зв'язок у системі управління
- •21. Основні поняття і методи тектології
- •22. Основні організаційні механізми
- •1. Механізм формуючий
- •23. Поняття і сутність синергетики
- •24. Синергетика в сучасній науці
- •26. Цілі, напрями й основні принципи державної політики в науковій діяльності, її фінансування
- •27. Елементи державного регулювання та управління у сфері наукової та науково-технічної діяльності
- •28. Наукові знання та наукові дослідження
- •29. Процес наукового дослідження
- •30. Поняття методу та методології наукових досліджень
- •31. Філософські та загальнонаукові методи наукового дослідження
- •32. Часткові та спеціальні методи наукового дослідження
- •34. Планування науково-дослідної роботи
- •35. Основні джерела наукової інформації
- •36. Особливості збору інформації для економічних досліджень
- •37. Інформаційно-пошукові системи в економіці
- •41. Особливості підготовки та захисту курсових і дипломних робіт
- •42. Наукова доповідь та її особливості
- •43. Науково-технічна ефективність досліджень(44,45,46)
- •Аналіз підсумкового результату.
- •Методи оцінки ефективності інвестиційних проектів.
- •44. Оцінка ефективності наукових робіт
- •45. Аналіз підсумкового результату
- •46. Методи оцінки ефективності інвестиційних проектів
- •48. Поняття інновації. Інноваційний процес
- •49. Державне регулювання інноваційної діяльності
- •50. Система та правовий статус органів державного управління інноваційною діяльністю в Україні
- •52. Організаційні форми забезпечення інноваційного розвитку
16. Лінійна модель функціонування первинного елементу виробничої системи
Модель функціонування первинного елементу дає можливість враховувати основні особливості, які зустрічаються в процесі функціонування виробництва, проводити різносторонній аналіз, отримувати теоретично та практично важливі результати. Елемент називають первинним за умови його подальшої неподільності щодо вирішуваної задачі. Модель будується у формі лінійної функції і враховує нижчевказані споживані ресурси:
Хі - матеріали (вартість витраченої кількості);
Х2 - основні фонди (устаткування та ін. або вартість основних фондів, амортизаційних відрахувань);
Хі - трудові ресурси (розміри заробітної плати та нарахування).
При побудові моделі в лінійному вигляді щодо кожного зі споживаних ресурсів виробнича функція ділиться на три самостійні залежності:
Для здійснення виробництва завжди необхідна наявність всіх трьох ресурсів.
Коефіцієнти а, Ь, с у функціях показують середній розмір витрат відповідного ресурсу, що доводиться в умовах, що існують на виробництві, на одиницю продукції, що випускається. Тому вони є нормами матеріаломісткості (а), фондомісткості (Ь) і трудомісткості (с). Зворотні ним величини, що відображають випуск продукції, що доводиться на одиницю ресурсу, що витрачається, є коефіцієнтами матеріаловіддачі (1 /а), фондовіддачі (1 /Ь)\ продуктивності праці (1 /с).
Використовуючи вказані залежності, можна вирішувати пряму задачу - розраховувати витрати кожного з ресурсів X, необхідні на виробництво заданого випуску продукції У. Можна також вирішувати зворотну задачу: визначати можливий випуск продукції У при заданих обмежених ресурсах Х = Х'і, Х2 - Х'2) Х3 - Х'3. У цьому випадку розрахунки зводяться до визначення гранично можливих (максимальних) значень У по кожному з ресурсів окремо і до вибору найменшого з них:
Незначна трудомісткість розрахунків і простота аналізу при моделюванні виробництва за допомогою лінійних функцій дозволяє детально описувати структуру виробництва і детально вивчати взаємозалежності, що існують у нім.
Рішення прямої задачі не викликає труднощів — витрати ресурсів визначають множенням матриці продукції, що випускається, на матрицю норм витрати відповідних ресурсів.
17. Структурна матриця системи
Для поглибленого аналізу про процеси, що відбуваються в системі необхідно визначити стани системи в той або іншій час, використовуючи показники функціонування. Такими показниками можуть бути параметри, що характеризують потоки всередині системи, які забезпечують обмін речовиною, енергією та інформацією. В багатьох випадках достатньо визначити наявність або відсутність зв'язку тієї або іншої природи між елементами системи.
Потоки, що надходять в економіко-кібернетичну систему розділяють на п'ять видів:
А - матеріальні; Р - трудові (персонал); Е - енергетичні; І — інформаційні; Р — фінансові.
Виходи системи, теж мають ознаки цих п'яти видів потоків. Так, продукція, яка виробляється в системі є матеріальним вихідним потоком; матеріальне та моральне задоволення працівників і соціальна відповідальність відноситься до трудового потоку; енергія, яку виробляє підприємство для зовнішніх споживачів - до енергетичного; з організації у зовнішнє середовище надходять інформаційні потоки, до яких належить звітність перед органами державного управління, інформація, яка надходить до партнерів по бізнесу (постачальники, споживачі); також у будь-якій організації є фінансові вихідні потоки.
Цю умову можна відобразити, так:
В результаті отримаємо наступну матрицю:
Елементи матриці, які знаходяться на її головній діагоналі, мають нульові значення, тому що вони не відображають зв'язки між елементами системи. Кількість інших елементів матриці - 72, що відповідає кількості максимально можливих зв'язків у системі. Цю кількість знаходять за формулою: N(N-1).
Матриця має деякі особливості, які характеризують систему, що відображається:
-
якщо у стовпці матриці присутні тільки цифри "0", то це є ознакою початкового елементу в системі (у нашому прикладі це перший стовпець, початковим є перший елемент);
-
якщо тільки цифри "0" присутні у рядку, то це є ознакою кінцевого елементу (дев'ятий рядок має тільки цифри "0", тому і дев'ятий елемент є кінцевим);
-
якщо у матриці є симетричні елементи з цифрою "1" відносно головної діагоналі, то це, є ознакою наявності зворотного зв'язку (елементи а67 і а7б).
Отримані матриці відображають стани системи у відповідний момент часу. Для відображення процесу необхідно показати динаміку змін кожного з елементів матриці впродовж періоду дослідження і модель з двовимірної перетворюється у трьохвимірну.