Тема 13. Ефективність управління персоналом

Ефективність роботи персоналу. Критерії ефективності. Комплексна оцінка управлінської праці. Методи оцінки ефективності роботи персоналу. Методики оцінки за якістю та результатами праці. Соціальна та економічна ефективність роботи персоналу. Оцінка за коефіцієнтом трудової участі. Основні підходи до оцінки ефективності управління персоналом. Взаємозалежність ефективності роботи підприємства від роботи персоналу. Методи визначення ефективності витрат на персонал. Порівняльна характеристика різних метдів оцінки ефективності роботи персоналу.

РЕКОМЕНДАЦІЇ СТУДЕНТАМ

ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

При підготовці до семінарських і практичних занять само­стійна навчальна діяльність досягає найбільшої інтенсивнос­ті. На відміну від інших форм занять, в ході семінарів і практи­кумів студенти мають можливість більшою мірою виявити себе, показати свою активність, самостійність, здатність застосову­вати отримані теоретичні знання при аналізі практичних про­блем професійної діяльності.

Семінарські й практичні заняття проводяться в інституті з найбільш складних питань, тем, розділів навчальної дисцип­ліни і мають на меті:

по-перше, закріпити знання, отримані під час лекцій і са­мостійної роботи з навчальною літературою;

по-друге, розширити і поглибити уявлення студентів з най­актуальніших теоретичних і практичних проблем;

по-третє, сформувати і розвинути практичні навички і умін­ня, необхідні для майбутньої професійної діяльності;

по-четверте, здійснити контроль за якістю засвоєння студен­тами навчальної програми.

Підготовку до семінару або практичного заняття краще по­чинати відразу ж після лекції з даної теми або консультації ви­кладача. Провести її рекомендується в певній послідовності.

Передусім потрібно доопрацювати текст лекції з відповід­ної теми, уважно вивчити план семінару (практичного занят­тя), зміст основних навчальних питань, що виносяться для об­говорення, а також список рекомендованої літератури і додат­кові завдання, які може дати викладач. Важливо ретельно спланувати самостійну роботу з підготовки до заняття: коли, які джерела, з якої проблеми потрібно знайти і вивчити; коли і з яких питань підготувати короткі письмові відповіді, виступи або доповіді. Робота повинна бути спланована таким чином, щоб підготовка до семінарського (практичного) заняття роз­поділялася рівномірно на весь час, що залишився до заняття, і студент міг би легко обійтися без авралів і безсонних ночей.

Надалі необхідно підібрати в бібліотеці літературу, яка реко­мендована для підготовки до заняття і нашвидкоруч перегляну­ти її. Це дасть можливість вибрати ті джерела, де є відповіді на поставлені навчальні питання. Потім більш уважно ознайоми­тися зі змістом книжки або статті, відмітити ті частини тексту, в яких питання семінару розкриваються найбільш глибоко і до­кладно, зробити в книжці закладки. На полях плану семінару поруч з відповідним питанням можна зробити помітку, яка мог­ла б мати наступний вигляд: 4/163 - 186. Перша цифра (4) озна­чає номер літературного джерела, вказаного в плані семінарсь­кого, практичного заняття, а друга і третя цифри - номери сторі­нок, на яких є матеріал до відповіді на поставлене питання.

Попереднє вивчення рекомендованої літератури дозволяє студентам відібрати необхідну навчальну інформацію і з'ясу­вати, з яких питань потрібні додаткові літературні джерела. Їх пошук здійснюється у відповідних бібліографічних довідни­ках, або в систематичному каталозі бібліотеки. Перегляд і ви­вчення додатково знайдених книг газетних і журнальних ста­тей здійснюється так само, як і літератури, вказаної в плані семінарського заняття, тільки в помітках на полях плану вка­зується не цифра, а повний бібліографічний опис джерела. Деякі студенти роблять помітки не на полях плану семінару, а виписують план семінару в зошит і підбирають літературу з кожного вказаного в ньому питання. Це дозволяє мати бібліо­графію з усіх основних теоретичних і практичних проблем майбутньої професійної діяльності.

Після підбору і попереднього перегляду літератури студен­ти приступають до її поглибленого вивчення. У ході поглибле­ного читання виділяються головні думки, проблеми, що вима­гають додаткового обґрунтування, практичного дозволу і т. д. При цьому в основному питанні семінару, практичного занят­тя можуть бути виділені конкретизуючи його підпитання. У процесі поглибленого читання літератури більшість студентів складають короткі конспекти, тези своїх майбутніх виступів, роблять необхідні виписки. Конспекти, які відображають зміст питань семінарського і практичного заняття, найкраще вести в тому ж зошиті, в якому конспектуються лекції з даного пред­мета. Концентрація всієї інформації з проблеми в одному міс­ці дозволяє студентам активно брати участь в обговоренні всіх питань семінару і виключає найбільш поширену помилку: го­туватися до виступу тільки з одного питання. Надалі такі запи­си значно полегшать підготовку до екзаменів і використання отриманих знань у професійній діяльності.

Підготовка до семінарського і практичного заняття не зво­диться тільки до пошуку відповідей на поставлені в плані питання. Будь-яка теоретична проблема повинна бути осми­слена студентом з точки зору її зв'язку з реальним життям і можливістю реалізації на практиці. З кожного питання се­мінару студент повинен бути готовим висловити і власну точку зору.

Якщо викладач доручив студенту підготувати до семінару доповідь або фіксований виступ, то самостійна робота з їхньо­го написання може пройти в наступній послідовності:

• проконсультуватися у викладача за змістом майбутньої доповіді (виступу), списку літератури, яку краще вико­ристати для їх підготовки. Підібрати рекомендовану лі­тературу;

• вивчити літературу, згрупувати матеріал і скласти докла­дний план доповіді (виступу);

• написати повний текст доповіді (виступу). Для того щоб доповідь вийшла цікавою і мала успіх, в ній потрібно вра­хувати: а) конкретний теоретичний зміст питань, що роз­глядаються, їх зв'язок з життям країни, практикою про­фесійної діяльності; б) логіку і доказовість думок, що ви­словлюються, і пропозицій, їх гостроту і актуальність; в) конкретні приклади зі сфери професійної або навчальної діяльності; г) узагальнюючі висновки за змістом зробле­ної доповіді з виходом на майбутню професію студентів. Для виступу з доповіддю (фіксованим виступом) відво­дитися 15 - 20 хвилин, тому весь зміст доповіді повинен бути не більше 10-12 сторінок рукописного тексту; продумати методику читання доповіді. Краще, якщо сту­дент буде вільно володіти матеріалом і викладати допо­відь дохідливою розмовною мовою, підтримувати кон­такт з аудиторією, застосовувати технічні засоби навчан­ня, наочні допомоги, використовувати яскраві приклади й уривки з художніх творів і кінофільмів;

• потренуватися у читанні доповіді. Якщо є можливість, записати свій виступ на відео і аудіомагнітофон. Пере­гляд, прослуховування зробленого запису дозволять по­бачити й усунути недоліки: неправильне вимовляння слів, невідповідний темп мови, похибки в наголосі, нецікаві або незрозумілі місця, тривалість доповіді.

У ході практичного (семінарського) заняття потрібно про­довжити роботу над навчальними питаннями, доповнювати раніше зроблені конспекти новими даними, взятими з висту­пів інших студентів, реплік і зауважень викладача. У заключ­ному слові викладач звичайно спеціально приділяє увагу і по­яснює питання, які виявилися недостатньо глибоко зрозуміли­ми і слабо засвоєними. Таким чином, самостійною навчаль­ною пізнавальною діяльністю студенти займаються протягом всього часу практичного (семінарського) заняття.