4.6. Притікальна вентиляція
У притікальній вентиляції, на відміну від витікальної, засмоктуване вентилятором зовнішнє повітря переміщується його до приміщення. Витікання повітря з приміщення відбувається через двері, вікна, інші отвори і нещільності його огорож. За такої вентиляції в приміщенні виникає надлишковий плюсовий тиск (підпор), завдяки якому унеможливлюється притікання в приміщення небажаного навколишнього повітря. Зимою вимагається підігрівання зовнішнього повітря за допомогою повітропідігрівника, що живиться від джерела енергії (наприклад електрострумом, газом, гарячою водою чи парою).
Рис. 4.12. Механічна загальна притікальна вентиляція зали магазину
Застосовується притікальна вентиляція в приміщеннях типу: бюро (офісу), магазину, виставкової зали тощо (в яких відсутнє значне забруднення внутрішнього повітря і воно може легко витікати через двері в сусідні приміщення або через вікна (двері) назовні).
Основні складові елементи системи механічної притікальної вентиляції: вентилятор, нагрівник зовнішнього повітря, пиловий фільтр, повітропроводи (канали) і повітророзподільники. Як приклад, на рис. 4.12 показана механічна притікальна вентиляція зали магазину для випадку, коли вентиляційне обладнання розміщене над вхідною шлюзою.
Застосування повітряного фільтра є необхідне, щоби уникнути запилення повітронагрівника і вентильованого приміщення.
4.7. Витікально – притікальна вентиляція
У великих приміщеннях є потреба одночасного застосування механічних витікальної і притікальної вентиляції. За допомогою такої вентиляції, відповідно до потреб, у приміщенні можна створити невеликі розрідження або підпор. Така вентиляція є найпоширенішою у великих приміщеннях, як наприклад, в залах театрів, кінотеатрів, виробничих приміщеннях тощо.
Завдяки регулюванню витрати притікального і витікального повітря є можливою рекуперація теплоти витікального (викидного) повітря. Крім цього є можливим розміщення вентиляційного обладнання в різних місцях будівлі. Приклад механічної загальної притікально – витікальної вентиляції зали кінотеатру показаний на рис. 4.1. Повітроготувальник системи притікальної вентиляції розміщений у вентиляційній камері підвалу. Зовнішнє повітря затікає через повітропровід (шахту), по можливості, якомога вище від рівня землі (вулиці), але не нижче 2 м, очищається в фільтрі, нагрівається в нагрівнику до температури приміщення і вентилятором подається в трубопровід і далі до підкрісельних порожнин підлоги. Звідси повітря витікає в приміщення через відповідні повітророзподільники. Витікачі повітря умонтовані в стелю. Через них внутрішнє повітря витікає з приміщення під дією розрідження і потім переміщується по трубопроводу та викидається назовні. Рекуперація теплоти витікального повітря є окупною, якщо час експлуатації СВ є достатньо тривалим.
4.8. Системи обігрівальної вентиляції
Система обігрівальної вентиляції, яку ще називають системою повітряного обігрівання, може діяти за механічного або природного спонукання руху повітряних потоків, подібно як і система притікальної вентиляції. Однак її відмінність від системи притікальної вентиляції полягає в тому, що температура притікального повітря може перевищувати температуру приміщення (досягає 30...50 0С). Додаткова теплота притікального повітря потрібна для компенсації тепловтрат приміщення. Високотемпературне притікальне повітря змішується із внутрішнім повітрям, завдяки чому забезпечується потрібна температура ЗО приміщення.
Розрізняють СВ з обігріванням приміщень зовнішнім, рециркуляційним і сумішшю зовнішнього та рециркуляційного повітря.
Рис. 4.13. Система обігрівальної вентиляції виробничого приміщення сумішшю зовнішнього і рециркуляційного повітря (типу Н -МІ)
СВ з обігріванням зовнішнім повітрям, в яких повітря засмоктується виключно ззовні, є найбільш гігієнічними, але неекономічними, оскільки споживають багато теплоти.
СВ з обігріванням рециркуляційним повітрям, без його реноваційного готування, є найбільш енергоощадними, але найменш гігієнічними. Вони можуть застосовуватись для обігрівання приміщень в неробочий час, або безпосереднього обігрівання деяких складських приміщень.
СВ з обігріванням сумішшю зовнішнього та рециркуляційного повітря є найбільш оптимальними, оскільки повітряне обігрівання і притікальна вентиляція функціонують як єдина система. Підігрівання повітря відбувається в теплообміннику (калорифері) або іншому агрегаті повітроготувальника. За низьких зовнішніх температур, з метою економії теплової енергії, частка зовнішнього повітря в суміші зменшується (найбільше до 50%). На рис. 4.13, як приклад, зображена система обігрівальної вентиляції виробничого приміщення. Блоковий (контейнерний) повітроготувальник СВ розміщений на консольному майданчику при внутрішній стіні приміщення. Тепле притікальне повітря розподіляється через бокові отвори повітророзподільника рівномірного витікання, які оснащені регульованими жалюзі. Витікальне (рециркуляційне) повітря засмоктується над підлогою приміщення. Нагрівник (калорифер) повітроготувальника – водяний або паровий. Нагрівник повітроготувальника може бути газовим, рідко – або твердопаливним.
Повітряне обігрівання застосовують в різних великозальних приміщеннях, а саме: в театрах і кінотеатрах, конференцзалах, виробничих приміщеннях. Переважно в приміщеннях з великими перервами нормального функціонування.
В фабрично – заводських приміщеннях, монтажних залах, магазинах тощо часто застосовують настінні або пристельові повітроготувальники (кліматизатори).
Ці повітроготувальники складаються з корпусу, в якому знаходиться обладнання для готування і переміщення повітря (вентилятори, електродвигуни, теплообмінники, повітряні фільтри, клапани тощо). В якості теплоносія для цих повітроготувальників застосовують гарячу воду або пару.
В високих залах можливе температурне розшарування внутрішнього повітря. Воно є некорисним з погляду витрат теплоти, оскільки вона накопичується у верхній зоні зальних приміщень вище ЗО (РЗ). В цьому випадку треба застосувати стельові повітрорзподільники. З другої сторони , за теплонадлишків в ТПР, таке теплове розшарування є бажаним і притікальне повітря доцільно розподіляти безпосередньо в ЗО (РЗ).
Системи повітряного обігрівання з контейнерними нагрівними автоматами (кліматизаторами), які працюють на первинному паливі (газ, рідке і тверде паливо), застосовуються, перш за все, в однородинних будинках.