4.9. Системи охолоджувальної вентиляції

Притікальне повітря системи охолоджувальної вентиляції має нижчу температуру від температури приміщення (аби охолодити приміщення). За рахунок змішування притікального повітря із внутрішнім його температура зростає до потрібної температури ЗО (РЗ). Системи охолоджувальної вентиляції застосовують в сучасних будівлях зі значною поверхнею вікон, завдяки яким зимою збільшуються теплонадходження в приміщення від сонячного випромінення. В ТПР теплонадходження в приміщення від сонячного випромінення можуть спричиняти їх перегрівання.

Розрізняють СВ з зовнішнім, рециркуляційним і сумішшю зовнішнього та рециркуляційного повітря.

Основною складовою частиною повітроготувальника таких СВ є повітроохолодники, які поділяються на сухі і мокрі. Повітроохолодники конструкційно подібні до повітронагрівників і відрізняються лише тим, що замість теплоносія в них циркулює холодоносій:

• водопровідна вода (дорого) або джерельна вода (рідко);

• вода (соляний розчин), яка охолоджена в холодильній уставі або від льоду;

• безпосередньо холодоагент (аміак, фреон тощо), аналогічно як у випарнику холодильної устави.

Для всіх повітроохолодників важливим чинником є температура охолоджувальної води. Холодною водопровідною водою повітряний потік можна охолодити незначно, оскільки вона є затеплою (і задорогою). Кориснішим є застосування колодязевої води, середньорічна температура якої 8...10 ⁰С.

Застосування охолоджувальних СВ є бажаним у виробничих приміщеннях різного призначення, а саме при виробленні продуктів харчування, цукру, фармацевтичних засобів, мікроелектронного обладнання.

Основні конструкційні елементи повітроготувальника (кліматизатора) СВ: вентилятор з електродвигуном, повітроохолодник, повітряний фільтр, корпус. Конструкційно система охолоджувальної вентиляції (рис.4.14) подібна до системи обігрівальної вентиляції (рис. 4.13).

Рис. 4.14. Система охолоджувальної вентиляції приміщення для точних вимірювань із розміщенням повітроготувальника (кліматизатора) в сусідньому приміщенні на підлозі

4.10. Системи транспортувальної вентиляції

В цих системах транспортуються повітряними потоками, що рухаються в трубопроводах, дрібні і пилові матеріяли, вироби чи півфабрикати тощо.

Системи транспортувальної вентиляції широко застосовуються для переміщення сухих формувальних матеріялів в ливарному виробництві, зерна і борошна, бавовни на очищувальних і текстильних фабриках, багатьох інших подрібнених матеріялів на підприємствах різних галузей промисловості.

Особливо широко застосовують транспортувальні СВ на підприємствах деревообробної промисловості. Застосування транспортувальних СВ запобігає забрудненню приміщень відходами виробництв і спрощує їх прибирання.

За призначенням транспортувальні СВ поділяються на внутрішні (внутрішньоцехові) і зовнішні (міжцехові), а за величиною втрат тиску поділяються на: системи низького тиску (Па); системи середнього тиску ( Па); системи високого тиску (Па).

Зовнішні транспортувальні СВ конструюють подібно до чотирьох схем, які зображені на рис. 4.16.

Всмоктувально – нагнітальна транспортувальна СВ (рис.4.16, а). Матеріял транспортується як по всмоктувальному, так і по нагнітальному повітропроводах. Рухаючись через вентилятор, матеріял подрібнюється додатково.

Нагнітальна транспортувальна СВ (рис. 4.16, b). Матеріял транспортується тільки в нагнітальному повітропроводі СВ. Для подавання матеріялу в систему застосовують завантажувальні пристрої типу герметизованих шлюзів або інжекційних завантажувальних лійок.

Рис. 4.15 Схеми внутрішніх транспортувальних СВ з колекторами – збірниками[4]:

а – горизонтальними спареними; б – типу “Люстра”;

1 – пиловий вентилятор; 2 – горизонтальні колектори – збірники; 3 – колектор – збірник типу “Люстра”; 4 – локалізатори (умонтовані в технологічне обладнання); 5 – відокремлювач матеріялу від повітряного потоку (циклон); 6 – бункер для накопичення матеріялу; 7 – лючок для чищення (замірів); 8 – коса (або пряма) засувка

В цій системі матеріял не переміщується через вентилятор. Таку конструкційну схему застосовують переважно для зовнішніх транспортувальних СВ.

Всмоктувально - нагнітальна транспортувальна СВ (рис. 4.16, в).

Застосовується переважно у випадках, коли не допускається переміщення матеріялу через вентилятор. Для цього у всмоктувальному повітропроводі передбачають проміжний відокремлювач матеріялу (наприклад циклон), з якого через інжекційну завантажувальну лійку матеріял подається в нагнітальний повітропровід системи.

Всмоктувальна транспортувальна СВ (рис. 4.16, г), в якій матеріял транспортується тільки по всмоктувальному повітропроводі системи. Між вентилятором і завантажувальною лійкою передбачають відокремлювач матеріялу (наприклад циклон з бункером) із якого і відбувається його вивантаження. Після відокремлювача, по всмоктувальному трубопроводу до вентилятора і нагнітальному трубопроводу після нього, транспортується тільки запилений повітряний потік. Такі системи застосовують як для транспортування матеріялу від одної будівлі до іншої, так і для внутрішньобудинкових транспортних переміщень матеріялу.

Рис. 4.16 Схеми зовнішніх транспортувальних СВ:

а – всмоктувально – нагнітальна; б – нагнітальна; в – всмоктувально – нагнітальна

з проміжним відділенням матеріялу; г – всмоктувальна;

1 – завантажувальна лійка; 2 – всмоктувальний повітропровід; 3 – радіальний пиловий вентилятор; 4 – нагнітальний повітропровід; 5 – пилоочисник; 6 – радіальний вентилятор;

7 – вивантажувальна шлюза; 8 – відокремлювач матеріялу (наприклад циклон);

9 - інжекційна завантажувальна лійка

Обладнання, від якого виділяється пил (при подрібнені різних матеріялів, наприклад в гірничо – збагачувальних фабриках, млинах тощо) повинно бути повністю закрите локалізаторами. Ці локалізатори поєднують в систему транспортувальної вентиляції (систему аспірації), вентилятор якої створює в них розрідження і таким чином мінімізує запилення приміщення.

Вентилятори таких СВ передбачають після пилоочисників (циклонів, фільтрів). Для систем великої продуктивності рекомендується застосовувати вентилятори високого тиску або димосмоки.