4.11. Місцева вентиляція
Розрізняють місцеву витікальну і притікальну вентиляцію.
Системи місцевої витікальної вентиляції призначені для вилучення забрудненого повітря від місць виникнення або виділення забрудників. Системи місцевої притікальної вентиляції забезпечують потрібні параметри повітря в місці праці або в місці спеціальних технологічних вимог.
4.11.1. Системи місцевої витікальної вентиляції
Уловлювання забрудників в місці утворення і переміщення їх за межі приміщення можна реалізувати за умови застосування спеціальних пристроїв (апаратів), так званих смоків (локалізаторів). Завдяки цьому ефект вентилювання приміщень досягається за мінімальних повітрообмінів, а отже при зменшених витратах коштів на теплоенергетичні ресурси.
Смоки або локалізатори застосовують для уловлювання забрудників повітря, які розповсюджуються у вигляді скерованих потоків, що витікають через нещільності ємностей під впливом надлишкового тиску в них, або за дії механізмів, наприклад при оброблянні виробів на верстатах, чи у вигляді теплових струменів біля нагрітих поверхонь тощо.
Отже у витікальному повітрі місцевих СВ концентрації забрудників вищі, ніж у витікальному повітрі загальних СВ.
Гігієнічне значення місцевих смоків полягає в тому, що вони мінімізують поширення забрудників (від джерел їх утворення) в зону дихання людей.
При проєктуванні витікальних місцевих СВ треба враховувати наступні чинники: за скерованого потоку забрудників смок повинен розміщатись, в основному, на лінії напрямку руху потоку. При цьому бажано використовувати енергію потоку, а отже треба знати закономірності розповсюдження скерованих струменів і особливості їх взаємодії з повітряними потоками, що виникають біля всмоктувальних отворів. Оскільки ефект всмоктування спостерігається лише на невеликій відстані від отвору, смок повинен бути максимально наближеним до джерела забрудників і найбільш повно ізолювати його від впливу потоків внутрішнього повітря; основною вимогою є максимальне вловлювання забрудників за мінімальної витрати витікального повітря; потік (потоки) засмоктаного внутрішнього повітря із забрудниками не повинен рухатись через зону дихання робітника; конструкція смока не повинна заважати праці і знижувати її продуктивність; конструкція смока або локалізатора повинна характеризуватись малим аеродинамічним опором, легко демонструватись і монтуватись при чищенні і ремонті технологічного обладнання; при розподілянні притікального повітря поблизу смока повинна виключатись можливість розвіяння забрудників у внутрішньому повітрі РЗ.
Конструкційно смоки можна розділити на три групи: відкриті, напіввідкриті і повністю закриті.
Відкриті смоки знаходяться за межами джерела забрудників – зверху або збоку від нього: зонти (ковпаки) вентиляційні - зверху, зонти – дашки, бокові (бортові) і кільцеві щілинні смоки – збоку.
Напіввідкритий (з відкритим прорізом або отвором) смок є оббудовою, всередині якої знаходиться джерело забрудників. До них належать вентильовані шафи, камери або кабіни; вітринні смоки і локалізатори біля обробних обертальних пристроїв машин і механізмів.
Повністю закриті смоки (локалізатори) є складовою частиною кожуха машини чи агрегата (транспортувального елеватора, млина, бігуна, дробильні (дробарки),барабана для очищення формованих металевих виробів тощо),в якому є невеликі отвори (щілинної або іншої форми), або спеціально передбачені нещільності для перетікання через них внутрішнього повітря.
Смоки поділяються на: прості, які засмоктують забрудники тільки завдяки розрідженню у їх всмоктувальних отворах; активовані (підсилені) піддуванням відповідно скерованими повітряними потоками.
Деякі види технологічного устатковання (обладнання) випускаються із вбудованими смоками (локалізаторами), наприклад фарбувальні і сушильні камери, або локалізаторами, наприклад, деревообробні, шліфувальні і полірувальні верстати тощо.
Існують багато часткових методів визначення витрат повітряних потоків через смоки [4, 5, 20, 21]. Однак, практично для всіх смоків витрата повітряного потоку (продуктивність смока) може бути визначеня за формулою:
, м3/год (4.5)
де
Fo
– розрахункова площа (площа
отворів і нещільностей) смока, м2;
-
рекомендована
швидкість повітряного потоку в
розрахунковій площі, м/с (може бути
прийнята з табл. 4.4).
Приклад 4.3. Стіл для ручного зварювання дрібних виробів розміщений у вентильованій шафі з робочим отвором 800 х 400 мм.
Визначити витрату витікального повітря із приміщення (продуктивність вентильованої шафи), якщо швидкість в робочому отворі шафи υo = 0,6 м/с (табл. 4.4)
Розв`язування.
Повітропродуктивність вентильованої шафи визначаємо за формулою (4.5)
м3/год
Рекомендована швидкість в отворах (отворі) смока залежить від наступних чинників: рівня (ступеня) токсичності забрудників, особливостей технологічного процесу, конструкції смока. Рекомендовані швидкості повітряних потоків в отворах смоків відповідного технологічного устатковання (обладнання) вказуються в нормативно-технічній літературі [5, 20, 21].
Таблиця 4.4