- •4.1. Загальні поняття [36]
- •Процеси готування повітря [37]
- •4.2. Види вентиляції [38]
- •4.3. Види систем вентиляціЇ і кондиціювання [39]
- •Класифікація систем вентиляції (св) за видами повітря і процесами його готування [1, 33]
- •Графічні символи св (або кондиціювання) [1]
- •4.4. Природна вентиляція
- •4.4.1. Інфільтрація і ексфільтрація (щілинна вентиляція)
- •4.4.2. Вентиляція віконна [14-16]
- •4.4.3. Природна трубопровідна вентиляція
- •4.4.4. Вентиляція даховими провітрювачами [17, 18]
- •4.4.5. Дахові провітрювачі для витікання диму і відведення теплоти пожежі [15, 16]
- •Потрібна площа перерізу отвору димового дахового провітрювача в % від площі підлоги зального приміщення [19]
- •4.5. Витікальна вентиляція
- •4.6. Притікальна вентиляція
- •4.7. Витікально – притікальна вентиляція
- •4.8. Системи обігрівальної вентиляції
- •4.9. Системи охолоджувальної вентиляції
- •4.10. Системи транспортувальної вентиляції
- •4.11. Місцева вентиляція
- •4.11.1. Системи місцевої витікальної вентиляції
- •Рекомендовані мінімальні швидкості повітряних потоків у відкритих отворах смока або локалізатора
- •Зонти (ковпаки) вентиляційні
- •4.11.2. Місцева притікальна вентиляція
- •Від співвідношення :
- •Інтенсивність теплового опромінення місць праці [21]
- •Конструкційні і аеродинамічні характеристики душувальних повітророзподільників
- •Розв’язування.
- •4.12. Системи віддимлюючої вентиляції
- •Значення коефіцієнта n при розрахунках димовидалення [2]
- •4.13. Системи аварійної вентиляції
- •4.14. Спеціальні системи вентиляції
- •4.14.1. Повітряні заслони (повітряні двері)
- •Повітряні заслони засувкового (шиберного) типу
- •Розрахункові показники повітряних заслонів засувкового типу
- •Поправний коефіцієнт к для заслонів змішувального типу [5]
- •Коефіцієнт витрати входу μвх для завіс змішувального типу
- •4.14.2. Системи вентиляції «чистих» приміщень
- •Класифікація чистих приміщень
- •Вентиляційні характеристики чистих приміщень
- •Література до розділу 4
- •Інтенсивність теплового опромінення місць праці [21]
4.4.2. Вентиляція віконна [14-16]
Під віконною вентиляцією розуміють забезпечення природного повітрообміну приміщень через відкриті вікна або зовнішні, наприклад балконні, двері. За різниці температур внутрішнього і зовнішнього повітря і відсутності вітру зовнішнє повітря притікає в приміщення через нижню частину віконного отвору, а внутрішнє повітря витікає назовні через його верхню частину. В безвітряну погоду віконна вентиляція може ефективно діяти в ХПР і, частково, в ППР. Вона призначена для короткотривалої і швидкої заміни внутрішнього повітря зовнішнім. В ТПР продуктивність віконної вентиляції залежить в значній мірі, від дії вітру , а також від різниці температур внутрішнього і зовнішнього повітря, що спричинена теплонадходженнями в приміщення від різних теплових джерел (найперше від теплоти сонячного випромінення). При поперечній схемі перетікання повітря через приміщення, тобто за двостороннього розміщення в ньому вікон, повітрообмін може бути значним.
Наближені величини повітрообміну житлового приміщення через вікно в ХПР, за відсутності вітру [27]:
- вікно і балконні двері закриті 0…0,5 год-1;
- вікно ледь привідкрите (віконні жалюзі відсутні) 0,3…1,5 год-1;
- вікно піввідкрите (віконні жалюзі відсутні) 5…10 год-1;
- вікно повністю відкрите 15…10 год-1;
- вікно і двері відкриті і розміщені навпроти до 40 год-1.
При обмеженому відкриванні вікон в ХПР часто має місце повітрообмін величиною 5…10 год-1, який спричиняє значне зростання потреб теплоти на підігрівання зовнішнього повітря (часто до 100% і більше від трансмісійних тепловтрат).
В службових приміщеннях (бюро, офіси) віконна вентиляція повинна мати місце, з поглядів господарчих і психологічних, протягом приблизно 25...30 % річного часу їх задіяння. В позосталім обсязі часу передбачають застосування механічної вентиляції з контрольованим повітрообміном.
При застосуванні вікон з похилою кватиркою (рис. 4.2, b) в ХПР внутрішнє повітря витікає з приміщення через отвір кватирки, а зовнішнє повітря безпосередньо притікає в нього через нещільності вікон і, опосередковано - дверей. Оскільки отвір для витікального повітря знаходиться у верхній частині вікна, в приміщенні виникає невелике розрідження. Отже цей тип віконної вентиляції надається до санвузлів (нватерклозетів) і невеликих кухонь.
Найкориснішими з точки зору вентиляції є розсувні вікна, оскільки виходячи з потреб повітрообміну, можна забезпечити регульований отвір, як у верхній, так і у нижній частині вікна (рис. 4.2, d). Подібний ефект має місце при кватирці, яка переміщується паралельно (рис. 4.2, е).
При віконній вентиляції неможливо забезпечити контрольований повітрообмін приміщення.
Віконна вентиляція неможлива в будинках, які з уваги їх розміщення і висоти, перебувають під впливом вітру великої швидкості, шуму або запилення.
Рис. 4.2. Конструкції вікон:
а – типу OS (O.Шмідта); b – з похилою кватиркою; с – кухонне з невідкривною нижньою частиною; d – розсувне; е – з кватиркою, яка переміщується паралельно щодо вікна