- •4.1. Загальні поняття [36]
- •Процеси готування повітря [37]
- •4.2. Види вентиляції [38]
- •4.3. Види систем вентиляціЇ і кондиціювання [39]
- •Класифікація систем вентиляції (св) за видами повітря і процесами його готування [1, 33]
- •Графічні символи св (або кондиціювання) [1]
- •4.4. Природна вентиляція
- •4.4.1. Інфільтрація і ексфільтрація (щілинна вентиляція)
- •4.4.2. Вентиляція віконна [14-16]
- •4.4.3. Природна трубопровідна вентиляція
- •4.4.4. Вентиляція даховими провітрювачами [17, 18]
- •4.4.5. Дахові провітрювачі для витікання диму і відведення теплоти пожежі [15, 16]
- •Потрібна площа перерізу отвору димового дахового провітрювача в % від площі підлоги зального приміщення [19]
- •4.5. Витікальна вентиляція
- •4.6. Притікальна вентиляція
- •4.7. Витікально – притікальна вентиляція
- •4.8. Системи обігрівальної вентиляції
- •4.9. Системи охолоджувальної вентиляції
- •4.10. Системи транспортувальної вентиляції
- •4.11. Місцева вентиляція
- •4.11.1. Системи місцевої витікальної вентиляції
- •Рекомендовані мінімальні швидкості повітряних потоків у відкритих отворах смока або локалізатора
- •Зонти (ковпаки) вентиляційні
- •4.11.2. Місцева притікальна вентиляція
- •Від співвідношення :
- •Інтенсивність теплового опромінення місць праці [21]
- •Конструкційні і аеродинамічні характеристики душувальних повітророзподільників
- •Розв’язування.
- •4.12. Системи віддимлюючої вентиляції
- •Значення коефіцієнта n при розрахунках димовидалення [2]
- •4.13. Системи аварійної вентиляції
- •4.14. Спеціальні системи вентиляції
- •4.14.1. Повітряні заслони (повітряні двері)
- •Повітряні заслони засувкового (шиберного) типу
- •Розрахункові показники повітряних заслонів засувкового типу
- •Поправний коефіцієнт к для заслонів змішувального типу [5]
- •Коефіцієнт витрати входу μвх для завіс змішувального типу
- •4.14.2. Системи вентиляції «чистих» приміщень
- •Класифікація чистих приміщень
- •Вентиляційні характеристики чистих приміщень
- •Література до розділу 4
- •Інтенсивність теплового опромінення місць праці [21]
Коефіцієнт витрати входу μвх для завіс змішувального типу
-
Конструкція входу
μвх
Одинарні двері
0,7
Подвійні двері з тамбуром, прямий прохід
0,65
Подвійні двері з тамбуром, прямий прохід
0,6
Подвійні двері з тамбуром, зигзагоподібний прохід
0,55
Подвійні двері з тамбуром, зигзагоподібний прохід
0,4
Обертальні двері
0,1
Зауваги: 1. При числі послідовно розташованих дверей більше трьох розрахунок можна проводити як для потрійних дверей.
Приклад 4.6. Розрахувати повітряно-теплову заслону для головного входу в адміністративний будинок при заборі повітря із відкритого вестибюлю. Вхідні двері обертальні (по табл. 4.10).
Початкові дані: оС; кг/м3; оС; кг/м3; м; м; м; площа однієї дверної стулки – м2; люд/год.
Розв’язування.
Знаходимо величину за формулою
м.
Визначаємо перепад тисків за формулою:
Знаходимо коефіцієнт К по табл. 4.9. Оскільки число людей, що проходять в будинок, перевищує 1500 осіб/год, то розрахункове число людей для однієї дверної стулки (двері двостулчасті) виносить n = 2500/2 = 1250 осіб. При заборі повітря із відкритого вестибюлю, за наявності обертальних дверей і числі проходів через половину відкритих дверей (одну стулку) 1250 осіб/год, отримуємо К = 0,46.
Визначаємоповітропродуктивність заслони із врахуванням того, що люди проходять одночасно через весь дверний проріз (обидві стулки відкриті), і початкова температура заслони tзас = 50 оС:
Обраховуємо теплову потужність повітропідігрівників заслони
4.14.2. Системи вентиляції «чистих» приміщень
Дослідження космічного простору стимулювали розвиток технології так званих “чистих” приміщень. Ці приміщення відіграють велику роль в фармацевтичній, електронній і мікробіологічній промисловості, а також в різноманітних науково-дослідницьких лабораторіях.
Перші чисті приміщення появились в 50-х роках ХХ століття. Вентилювання таких приміщень відбувалось наступним чином: повітря перетікало через фільтри грубого очищення або камери зрошення і з високою швидкістю притікало в приміщення із граток в стелі; внутрішнє повітря витікало із приміщення через гратчасту підлогу. Після 1960 р. появились чисті приміщення із розподіленням притікального повітря через вихрові стельові повітророзподільники (рис. 4.34). Недоліком такого повітророзподілення є те, що пилові частинки внутрішнього повітря ежектуються притікальними струменями і потім осідають на поверхнях огорож і технологічного та іншого оснащення. В цей час почали використовувати робочий одяг із штучного волокна, входи з тамбурами, пристрої для чищення взуття і інші заходи для захисту внутрішнього повітря від пилового забруднення.
Рис.4.34. Чисте приміщення з турбулентним перетіканням повітря в класі 1000 (США)
Найбільший прогрес в забезпечені мікроклімату чистих приміщень пов’язаний з появою високоефективних повітряних фільтрів, що здатні уловлювати 99,97 % пилових частинок діаметром (серединником) 0,3 мкм і більше, а також застосуванням стельових перфорованих панельних повітророзподільників; при цьому витікання повітря із кімнати передбачалось через перфоровану підлогу. Таким чином замість чистих кімнат з турбулентним повітророзподіленням появились чисті кімнати з ламінарним повітророзподіленням. Появились також чисті приміщення з горизонтальним випиральним перетіканням повітря, в яких потік притікального повітря із початковою швидкістю 0,25 … 0,5 м/с формувався фільтраційною стінкою, виготовленою із високоефективних фільтрів, рухався в напрямку протилежної стіни і через її дірчасту поверхню витікав за межі приміщення.
Встановлено, що більш рівномірне очищення внутрішнього повітря досягається при вертикальному ламінарному перетіканні повітря через приміщення за схемою зверху-вниз (рис.4.35), хоча в цьому випадку площа вбудованих стельових фільтрів більша, ніж при горизонтальному ламінарному перетіканні повітря через приміщення.
ізоляція коливань
виробничої поверхні
шумоглушник
охолодник повітря
вентилятор
шумоглушник
фільтр первинний
повітря витікальне
чисте приміщення
Рис. 4.35. Велике чисте приміщення зінтегроване з будинком
Для зменшення експлуатаційних витрат і зниження навантаги (навантаження) на високоефективні фільтри рекомендується перед ними передбачати фільтри попереднього очищення повітря. Треба пам’ятати, що в самих фільтрах і між комірками (гніздами) для їх встановлення не повинно бути нещільностей для перетікання в приміщення неочищеного повітря.
Вимоги щодо чистості внутрішнього повітря цих приміщень спричинили запровадження їх класифікації. Найчастіше для класифікації застосовують норми США (Federаl Standard nr. 209 D/06.88/), якими передбачено 6 класів чистості (чистоти) приміщень. Приміщення з класом чистості 1 і 10, згідно класифікації США, будують від недавна, в зв’язку з розвитком мікропроцесорів. Поділ приміщень на класи представлений в табл. 4.11.
Таблиця 4.11