Значення коефіцієнта n при розрахунках димовидалення [2]

Будівлі	Коефіцієнт п при ширині стулок дверей В, м
	0,6	0,9	1,2	1,8	2,4
Житлові	1,00	0,82	0,7	0,51	0,41
Громадські, адмістративно-побутові, виробничі	1,05	0,91	0,80	0,62	0,5

Витрата диму, який вилучається із приміщення, з урахуванням периметра вогнища (осередку) пожежі, для приміщення площею до 1600 м² визначають за формулою

, (4.18)

де - периметр вогнища пожежі в початковій її стадії, м; для приміщень, які оснащенні спрінклерними системами пожежегасіння, м. Для інших приміщень визначають за формулою

, (4.19)

де - площа приміщення, м²; – відстань від нижньої межі задимленої зони приміщення до підлоги, м (приймають м); - поправний коефіцієнт на спонукання руху задимленого потоку в системі димовидалення ( - для природного спонукання руху із одночасним застосуванням спрінклерних систем пожежогасіння; для всіх інших випадків).

Видалення диму безпосередньо із приміщень одноповерхових будівель, як правило, передбачають природними СВ через димові шахти з умонтованими в них димовими клапанами або через аераційні ліхтарі, що не задуваються.

Для видалення диму при пожежі та газів після пожежі допускається використання систем аварійної та основної вентиляції із забезпеченням потрібних вимог згідно рекомендацій [2].

Витрата зовнішнього повітря для захисту ліфтової шахти, сходового приміщення, тамбура шлюзу від задимлення розраховується за умови забезпечення надлишкового тиску (підпору) в даних приміщеннях не менше 20 Па.

Подавання зовнішнього повітря системами віддимлюючої вентиляції для створення підпору повинно передбачатись зосереджено зверху в сходові приміщення і шахти ліфтів (рис. 4.28). Отвори повітрозабору системи підпору повітря необхідно розташовувати так, щоб уникнути попадання в них продуктів горіння [23]. Конструкція венткамери повинна забезпечувати зручність і технологічність монтажу, обслуговування і ремонту вентиляційного обладнання. Огорожі вентиляційних камер повинні мати межу вогнетривкості не менше ніж 0,5 год.

Рис.4.28. Схеми організації притікання зовнішнього повітря

в сходове приміщення і шахту ліфта:

1 - сходове приміщення; 2 - ліфтова шахта; 3 - вентилятор системи притікальної вентиляції;

4 - канал системи притікальної вентиляції; 5 - розсічка; 6 - повітряний клапан

В системах димовидалення передбачають тільки радіальні вентилятори. Один вентилятор повинен обслуговувати тільки одну шахту димовидалення. На тракті димовидалення забороняється встановлення запірно-регулювальних пристроїв. Вентилятори системи димовидалення необхідно розташовувати в окремих камерах, які передбачають на горищі або покрівлі будинку. Викид диму повинен бути факельним (через конфузор) зі швидкістю не менше ніж 20 м/с. Викидна труба системи димовидалення повинна бути вертикальною, а її верхівка повинна бути вищою за 3 м від отвору засмоктування зовнішнього повітря системою притікальної вентиляції, а відстань між цими отворами в плані повинна перевищувати 5 м (рис.4.29).

У каналах димовидалення і підпору повітря не допускається прокладання будь яких комунікацій. Не допускається розташування вентагрегатів систем димовидалення і підпору повітря в загальній вентиляційній камері.

Рис. 4.29. Схеми взаємного розташування повітровсмоктувального отвору системи притікальної вентиляції і викидної димової труби системи димовидалення

з радіальними вентиляторами, які розміщені:

а) в камері, що передбачена на покрівлі будинку і розділена неспалимою газонепронекною перегородкою на два ізольовані об’єми; б) в окремих камерах на технічному поверсі (горищі) будинку:

1 – повітровсмоктувальний отвір системи притікальної вентиляції; 2 – вентагрегат системи притікальної вентиляції; 3 – зовнішня огорожа камери; 4 – покрівля будинку; 5 – неспалима газонепроникна перегородка; 6 – дах камери; 7 – викидна труба системи димовидалення;

8 – горищне перекриття; 9 – лючки для замірів