Розв’язування.

Згідно [3] при Вт/м² (згідно [20] - при Вт/м²) для душування використовують зовнішнє повітря. При адіабатичному охолодженні цього повітря на виході з камери зрошення повітроготувальника температура повітряного потоку ^оС. Початкову температуру повітряного струменя (на витіканні із душувального повітророзподільника) визначаємо за формулою (6.2): , ^оС

де ^оС – зниження температури повітряного потоку при його адіабатичному охолодженні в камері зрошення повітроготувальника, р – повний тиск вентилятора СВ, Па (приймемо р = 500 Па). Тоді ^oC.

Попередньо приймаємо душувальний повітророзподільник ПДн-4, для якого згідно табл. 4.6, і . Визначаємо розрахункову площу живого перерізу повітророзподільника за формулою:

м².

Фактична площа живого перерізу прийнятого повітророзподільника м².

Знаходимо початкову фактичну швидкість притікального струменя за формулою

м/с .

Визначаємо витрату повітряного потоку душувальним повітророзподільником

м³/год .

В ХПР і ППР продуктивність душувального повітророзподільника L_o і початкова швидкість струменя _о.ф залишають такими ж, як і в ТПР, тобто м³/год і м/с. Визначаємо початкову температуру притікального струменя при ^oС, використавши формулу:

, звідки ^оС.

4.12. Системи віддимлюючої вентиляції

СВ, яка уможливлює зменшення наслідків виникнення пожежі через відведення токсичних продуктів термічного розкладу спалимих матеріялів, зниження температури в об’єкті і підтримання шляхів евакуації в незадимленому стані, називають віддимлюючою.

Видалення диму передбачають: з поверхневих коридорів чи холів житлово-адміністративних будинків через клапани в стінах шахт димовидалення (кількість отворів під клапани потрібно приймати з розрахунку один отвір на відсік коридору довжиною до 30 м); із коридорів довжиною більше 15 м без світлових прорізів в зовнішніх огорожах, у виробничих будівлях категорій А, Б та В з кількістю поверхів 2 і більше; з кожного приміщення, яке не має природного освітлення, якщо воно призначене для масового перебування людей; з гардеробів площею ≥ 200 м².

Димовидалення з коридорів (холів) не передбачають, якщо у всіх приміщеннях, що мають виходи (двері) в цей коридор, запроєктовано безпосереднє вилучення диму (задимленого повітря). Видалення диму з цих приміщень треба проєктувати окремими механічними СВ.

Отвори димовидалення передбачають в стіні димової шахти на відстані не більше 0,15 м від стелі коридору (холу) і оснащують клапаном димовидалення. Можливе приєднання димовсмоктувальних пристроїв на відгалуженнях до димових шахт. Розміри горизонтального клапана димовидалення повинні перевищувати розміри вертикального клапана, а площу прохідного перерізу клапанів необхідно вибирати з ряду 0,3, 0,5, 0,7 м², а також за умови швидкості руху задимленого повітряного потоку ≤ 20 м/с.

Шахта димовидалення повинна поєднувати поверхові отвори димовидалення коридорів будинку, які розташовані безпосередньо один над одним, і обслуговувати тільки ці коридори. Стіни шахти димовидалення повинні мати межу вогнетривкості не менше 1 год. Розміри внутрішнього поперечного перерізу шахти необхідно вибирати за умови швидкості руху задимленого потоку до 10 м/с.

Витрату задимленого потоку з коридора (холу) житлових будинків, визначають за формулою

, (4.16)

а для громадських, адміністративно-побутових та виробничих будівель - за формулою

, (4.17)

де - витрата повітряно-димової суміші (диму), кг/год, - ширина більшої із двох стулок дверей, які відкриваються при виході з коридору (холу) до сходового приміщення або назовні, м; - висота дверей, м (при м приймають м); - коефіцієнт відносної тривалості відкриття дверей із коридору до сходового приміщення чи назовні в часі евакуації людей (приймають: при евакуації через одні двері 25 осіб і більше; - при евакуації через одні двері менше 25 осіб); – коефіцієнт, що залежить від загальної ширини великих стулок, які відкриваються при пожежі із коридору до сходового приміщення або назовні (табл. 4.7).

Таблиця 4.7