Лабораторна робота № 1 загальне знайомство з друкарським устаткуванням в лабораторії кафедри поліграфічних машин

Тривалість роботи – 4 години.

Мета роботи: вивчити загальну будову характерних типів друкарських машин: складові частини та їх призначення, необхідні умови одержання відбитка.

Загальні відомості

Друкування  процес в результаті якого отримують ідентичні барвникові або безбарвні - рельєфні зображення запрограмованого змісту на папері чи іншому матеріалі або виробах з них. Процес друкування полягає в нанесенні фарби на друкарську форму, а відтак, безпосередньо або через поверхню проміжкового циліндра, в передачі фарбового зображення на папір, Передача фарби відбувається під дією тиску. Величина цього тиску не повинна виходити за межі допустимого інтервалу, який залежить від способу друку, властивостей фарби, паперу і характеру продукції (останнє – для машин високого друку). З метою забезпечення величини тисків в заданих інтервалах контакт виконавчих органів друкарського апарату відбувається через пружно-еластичну прокладку, яку називають декелем. Декелі бувають різної товщини (0,3 – 4,0 мм) і складаються із різних матеріалів. До їх складу можуть входити спеціальні види паперу і картону, коркове полотно, спеціальні синтезовані композиції тощо. В офсетних машинах використовують спеціальні полотнища, що є багатошаровою гумотканинною конструкцією загальною товщиною біля 2 мм.

Друкарські машини за способом друку бувають високого, плоского, глибокого і спеціальні. Для перших трьох способів визначальним є характер друкарської форми: при високому друці – друкарські елементи, на які наноситься фарба, знаходяться вище за проміжкові; при плоскому друці вони знаходяться в одній площині, а фарба покриває друкарські елементи завдяки їхнім олеофільним властивостям; при глибокому друці форма містить на поверхні мініатюрні, по-різному заглиблені комірки, які заповнюються рідкою фарбою, надлишок якої знімається з поверхні форми спеціальним ножем – ракелем.

Для кожного з розглянутих способів друку фарбове зображення може передаватись на папір безпосередньо, контактуючи з ним, або через поверхню проміжкового, так званого офсетного циліндра. Наявність в друкарському апараті офсетного циліндра, з закріпленою на ньому каліброваною пружно-еластичною прокладкою (офсетним гумотканинним полотнищем (ГТП), дозволяє істотно зменшити тиски при друкуванні і покращити якість друку. Машини, в яких друкування відбувається з плоских форм через офсетні циліндри називаються офсетними. По геометрії друкарські форми бувають плоскими і у вигляді циліндрів. Сам контакт при передачі зображення може відбуватись між двома циліндрами, між циліндром і плитою та між двома плитами. В перших двох випадках зображення передається поступово, в третьому – одночасно. Відповідно за цією ознакою друкарських апаратів машини називають ротаційними (рис. 1 в, г), плоскодрукарськими (рис. 1, б) і тигельними (рис. 1, a).

Друкування може відбуватись на папері, що подається до друкарського апарату у вигляді аркушів (такі машини називають аркушевими) і на папері, що подається у вигляді стрічки (такі машини називають рулонними).

В тигельних машинах плоска друкарська форма 1 періодично контактує з аркушем 2, розміщеним на декелі 3, що закріплений на тигелі 4. В плоскодрукарських машинах аркуш, який утримується – захоплювачами 2, вводиться циліндром 3 в контакт з плоскою формою 4, що пересувається йому назустріч. На робочій частині циліндра закріплено декель 5.

В ротаційній офсетній машині (рис. 1, в) захоплювачі 1 друкарського циліндра 2 перехоплюють від форгрейфера аркуш і доводять його до контакту з офсетним циліндром 3, який несе зображення отримане в результаті контакту з формним циліндром 4. Аркуш з відбитком передасться у захоплювачі вивідного транспортера.

В рулонній ротаційній машині високого друку (рис. 1, г) паперова стрічка 1 протягується між формним 2 і друкарським 3 циліндрами першого, а відтак між відповідними циліндрами 4 і 5 другого друкарського апарата, внаслідок чого відбувається з вдруковування з двох боків. На друкарських циліндрах закріплені декелі.

Незалежно від типу машини, будь-яка друкарська машина складається із системи живлення папером (подавання в друкарський апарат аркушів або стрічки) того чи іншого друкарського апарата (або апаратів), фарбового апарата, вивідних та приймальних пристроїв. В машинах плоского друку обов'язковим є зволожувальний апарат, який наносить рідину на проміжкові гідрофільні ділянки друкарської форми перед початком нанесення на неї друкарської фарби. Взаємодія всіх складових частин машини узгоджена завдяки спільному приводу.

Зміст роботи

1. Ознайомитись з принципом будови друкарських апаратів різних типів машин.

2. Розглянути функціональне призначення складових частин друкарських машин.

3. Розглянути необхідні умови процесу друкування і засоби його реалізації, з урахуванням специфіки будови друкарського апарата.

Методичні вказівки

Ознайомившись зі змістом наведеного у загальних відомостях цієї роботи необхідно на наявних друкарських машинах (почергово) відшукати основні вузли, з допомогою викладача або учбового майстра прослідкувати за їх дією і виконанням технологічного процесу в цілому. Необхідно порівняти і виявити специфіку будови друкарських апаратів у різних типах друкарських машин. Звернути увагу на різновид матеріалів декелів, методи контролю їх товщини та способи закріплення. Оцінити можливі інтервали деформації декеля і її роль в друкарському процесі. Необхідно переконатись, що циліндри друкарських апаратів ротаційних машин в процесі друкування пов'язані між собою фрикційно і зубчастими передачами.

Бажано логічно осмислити причини, що визначають величину технологічного навантаження в тому чи іншому друкарському апараті.

Необхідно розглянути і порівняти різні види друкарських форм та методи їх закріплення на машинах.

Зміст звіту по роботі

1. Сформулювати функціональне призначення друкарської машини.

2. Охарактеризувати наявні типи друкарських машин і специфіку будови їх друкарських апаратів.

3. Розглянути складові частини друкарської машини та їх призначення (конкретизується за вказівкою викладача).

4. Описати умови, що необхідні для здійснення процесу друкування.

Література

1. Чехман Я.И., Сенкусь В.Т., Бирбраер Е.Г. Печатные машины. М: Книга, 1987, с. 7 – 19.

2. Чехман Я.І., Сенкусь В.Т., Дідич В.П., Босак В.О. Друкарське устаткування. Львів: В-во УАД, 2005. – с.470.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2

ВИВЧЕННЯ ФАРБОВИХ І ЗВОЛОЖУВАЛЬНИХ АПАРАТІВ

Тривалість роботи – 4 години.

Мета роботи: вивчити принцип будови фарбових апаратів (ФА) для в'язких фарб в машинах високого і офсетного плоского друку і зволожувальних апаратів (ЗА) в машинах плоского друку, вивчити конструктивні особливості конкретних моделей ФА і ЗА.

Загальні відомості

Фарбові апарати (ФА) призначені для нанесення рівномірного, технологічно необхідного шару фарби на друкарські елементи форм високого або плоского друку. Фарбові апарати складаються із трьох груп (рис. 2.1.): живлення (I), розкочувальної (II) і накочувальної (III). Група живлення подає фарбу в розкатну групу. Товщина шару фарби, яка виводиться дукторним циліндром з фарбового корита складає 0,3 – 0,7 мм, товщина ж шару фарби на формі складає 2 – 8 мкм, тобто приблизно в 100 раз менше. Розкочування і зменшення товщини фарби здійснює розкочувальна група, яка будується по принципу чергування еластичних валиків і жорстких циліндрів. Еластичні валики мають вальцмасову, гумову або поліефіруретанову оболонку, а жорсткі сталеві циліндри - гладку поверхню; в машинах офсетного плоского друку вони мають антикорозійне покриття (мідне або інше).

В зоні контакту двох сусідніх обертових пар шар фарби ділиться приблизно навпіл. Це явище використовується для здійснення наступного:

1) передавання фарби від фарбового корита до форми, звідки фарба за кожний цикл забирається відбитком; 2) для зменшення товщини шару фарби по мірі проходження його до форми; 3) розподілення порції фарби по всій поверхні циліндрів і валиків фарбового апарату. Ці процеси відбуваються при обертанні валиків і циліндрів, що мають різницю і некратність діаметрів.

Рис. 2.1. Схема фарбового апарата

Крім обертання розкочувальні циліндри мають і осьове переміщення, яке згладжує нерівномірність товщини шару фарби в осьовому напрямку, яка залишається на накочувальних валиках, після прокочування їх по формі. Накочувальна група складається з декількох валиків (від 1 до 5). Накочувальні і розкочувальні валики знаходяться в спеціальних замках, з допомогою яких можна регулювати силу притиску валиків до циліндрів і форми.

В багатьох машинах при виключенні машини або при спрацьовуванні блокувань правильного подавання або неподавання аркуша блокується робота передавального валика і він не передає фарбу в розкочувальну групу, а також накочувальні валики відводяться від формного, а часом і від розкочувального циліндра.

В більшості машин є спеціальні пристрої для змивання фарби фарбових апаратів, що полегшує обслуговування машин.

Зволожувальні апарати призначені для подачі вологи на проміжкові ділянки друкарської форми з метою запобігання нанесення на них фарби. Зволожувальний апарат є на встановленій в лабораторії аркушевій офсетній машині ПОЛ 54-1. Він складається з ванни для зволожувального розчину, з дукторного циліндра, на якому є спіральна нарізка, передавального валика, який не хитається, розкочувального циліндра і двох накочувальних валиків.

Рис. 2.2. Кінематична схема приводу дукторного циліндра

Передавальний валик і накочувальні валики мають погумовану оболонку і обтягуються спеціальними тканинними рукавами. Дукторний циліндр і розкочувальний циліндр мають антикорозійне покриття. Розкочувальний циліндр крім обертального руху одержує ще осьове переміщення. Дукторний циліндр одержує привід через черв’ячну передачу від індивідуального електродвигуна, швидкість обертання якого можна регулювати в залежності від кількості необхідної вологи, яка подається на форму. Місцеве регулювання подачі вологи здійснюється з допомогою переставних відтискних пластин, які можуть переставлятися вздовж дукторного циліндра.

Зміст роботи

1. Ознайомитися з принципом будови ФА і ЗА різних типів машин.

2. Розглянути функціональне призначення складових частин ФА і ЗА.

3. Вивчити основні регулювання ФА і ЗА.

Методичні вказівки

До початку занять повинні бути встановлені всі валики і циліндри, фар- бові корита і ванни для зволожувального розчину.

При вивченні принципу роботи фарбових і зволожувальних апаратів машини прокручувати вручну або від двигуна на малій швидкості. Необхідно звертати увагу на роботу механізмів, їх взаємодію і наявні блокування і регулювання.

При складанні принципових схем ФА і ЗА всі кола жорстких циліндрів обводяться тонкими лініями, а кола еластичних валиків – товстими. При складанні схем прослідкувати, щоб еластичні валики не контактували між собою.

Кінематичні схеми вимальовуються згідно вимог ЄСКД. Приклад складення кінематичної схеми приводу дукторного циліндра зображено на рис. 2.1.

Кривошип 1 через шатун 2 і двоплечий важіль 3 передає рух собачці 4 з роликом 5. Собачка може входити в зачеплення з храповиком 6, який жорстко зв’єднаний з дукторним циліндром 7, і повертати його проти годинникової стрілки. Кількість фарби, що подається в розкочувальну групу, регулюють зміною кута повороту дукторного циліндра, повертаючи гірку 8 ручкою 9 через зубчату передачу 10. Положення гірки 8 закріпляють фіксатором 11.

Зміст звіту по роботі

1. За вказівкою викладача нарисувати принципову схему ФА для конкретної машини, описати його роботу, а також основні регулювання. Визначити число контактних зон.

2. Нарисувати принципову схему ЗА, описати його роботу і вказати на регулювання подачі вологи.

3. За вказівкою викладача виконати одне із наступних завдань:

3.1. Скласти кінематичну схему механізму приводу дукторного циліндра ФА з вказанням регулювань і описати його роботу.

3.2. Скласти кінематичну схему механізму приводу передавального валика ФА з його регулюваннями і описати як регулюється притиск передавального валика до дукторного і розкочувального циліндрів для конкретної машини. При наявності блокування роботи передавального валика, відобразити це на схемі.

3.3. Скласти кінематичну схему пристроїв для регулювання притискання накочувальних валиків ФА до форми і розкочувального циліндра для конкретної машини.

Література

1. Чехман Я. И., Сенкусь В. Т., Бирбраер Е. Г. Печатные машины. М.: Книга, 1987, с. 25 – 40.

2. Чехман Я.І., Сенкусь В.Т., Дідич В.П., Босак В.О. Друкарське устаткування. Львів: В-во УАД, 2005. – с. 470.