МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ І МІЖНАРОДНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВАЕДЖМ00000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000

Кузьмін О.Є., Шпак Н.О., Дмитрів К.І., Мельник Л.І., Романишин С.Б.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо виконання магістерської кваліфікаційної роботи

студентами освітньо-кваліфікаційного рівня „МАГІСТР”

напряму підготовки „Специфічні категорії”

спеціальності 8.000014 „Управління інноваційною діяльністю”

Затверджено на засіданні кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва

Протокол № від 2008р.

Львів 2008

З м і с т

1. Загальні положення

1.1. Освітньо-кваліфікаційні рівні

1.2. Магістерська робота

2. Структура та зміст магістерської роботи

2.1. Вимоги до пояснювальної записки

2.2. Вимоги до графічної частини

3. Правила оформлення роботи

3.1. Загальні вимоги

3.2. Оформлення ілюстрацій (рисунків)

3.3. Оформлення таблиць

3.4. Оформлення формул

3.5. Оформлення приміток

3.6. Оформлення посилань

3.7. Оформлення списку використаної літератури

3.8. Оформлення додатків

3.9. Оформлення графічної частини

4. Деякі поради студентам щодо підготовки тексту роботита виступу на їх захисті

5. Керівництво роботою консультування та контроль за виконанням

6. Рецензування роботи

7. Підготовка до захисту і захист роботи

8. Підготовка переліку тем робіт і порядок їх затвердження

9. Процедура підготовки, виконання та захисту магістерської роботи на здобуття вищої освіти (освітньо-кваліфікаційний рівень магістр напрям "Специфічні категорії" (спеціальність 8.000014 “Управління інноваційною діяльністю”)

1. Загальні положення

Методичні рекомендації до виконання магістерських робіт розроблені на основі “Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 року № 65, “Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, затвердженого наказом Міносвіти України від 2 червня 1993 року №161, ОКХ спеціальності 8.000014 «Управління інноваційною діяльністю», відповідних розпорядчих, нормативних документів і методичних рекомендацій Національного університету “Львівська політехніка” та навчально-методичної літератури з цих питань.

1.1.Освітньо-кваліфікаційні рівні

Національний університет “Львівська політехніка” готує фахівців з вищою освітою за освітньо-кваліфікаційними рівнями: бакалавр, спеціаліст і магістр.

Під освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти розуміється характеристика вищої освіти за ознаками рівня сформованості якостей людини, що забезпечують її здатність виконувати відповідні фахові обов’язки певного кваліфікаційного рівня.

Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі народного господарства.

1.2. Магістерська робота як кваліфікаційна робота

На певному завершальному етапі навчання студенти освітньо-кваліфікаційного рівня магістра виконують і захищають магістерські роботи (надалі “роботи”), які мають відповідати певним встановленим вимогам.

Магістерська робота – це кваліфікаційна навчально–дослідницька робота студента, яка виконується на завершальному етапі навчання у вищому закладі освіти після засвоєння теоретичного курсу за освітньо-професійною програмою підготовки магістра та проходження відповідної практики.

Магістерська робота, маючи комплексний характер, відрізняється від дипломної актуальністю, глибиною розробки, методами дослідження обраного предмета та об’єкта, аргументованістю, практичною значущістю.

Магістерською роботою практично перевіряється готовність магістранта до теоретичного осмислення актуальності вибраної теми та її цінності, готовності проводити наукові дослідження і бачити практичне використання результатів цих досліджень.

До магістерських робіт ставляться особливі вимоги, які полягають:

• в актуальності тематики, відповідності її сучасному стану певної галузі науки та перспективам розвитку, практичним завданням відповідної сфери;

• у критичному аналізі висвітлення теми дослідження в наукових виданнях;

• у характеристиці історії досліджуваної теми та її сучасного стану;

• у характеристиці предмета і мети, описі та аналізі методів дослідження, проведених експериментів (якщо такі були) та ін.

2. Структура та зміст роботи

Магістерська робота складається з пояснювальної записки і графічної частини.

2.1. Вимоги до пояснювальної записки.

Орієнтовний обсяг записки становить 100-120 рукописних сторінок або 80-90 друкованих сторінок. У пояснювальній записці містяться:

• титульна сторінка, яка оформляється на стандартному бланку (додаток А)

• завдання до роботи, яке видається кафедрою за формою (додаток Б)

• анотація

• зміст

• вступ

• теоретична частина

• аналітико-дослідницька частина

• проектно-рекомендаційна частина

• висновки

• список використаної літератури

• додатки (за необхідності).

Структура пояснювальної записки та обсяг окремих розділів залежить від особливостей теми роботи, об’єкта і предмета дослідження та індивідуального завдання.

Розглянемо вимоги до складових елементів пояснювальної записки.

Анотація. В анотації подається короткий зміст виконаної роботи. У роботі наводиться дві анотації, ідентичних за змістом. Одна анотація пишеться українською мовою, а друга - однією із іноземних мов (англійська, німецька, французька, іспанська, японська, португальська).

Зміст. У змісті роботи вказуються найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок). Зміст має включати усі заголовки, які є в роботі, починаючи зі вступу і закінчуючи списком використаної літератури та додатками (якщо такі є).

Вступ. У вступі обгрунтовується актуальність теми, яка вивчається, її значущість; визначається об’єкт, предмет, мета і завдання, які ставив перед собою автор роботи; розкривається структура роботи, її основний зміст. Подається коротка характеристика основних розділів роботи, отриманих результатів, висновків.

У магістерських роботах вказуються й методи дослідження, за допомогою яких автор збирав, систематизував, узагальнював, обробляв практичний матеріал, а також можуть розкриватись етапи дослідження.

Теоретична частина. У цій частині (розділі) обгрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, іншої інформації, пов'язаної з темою.

На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкриваються ступінь вивченості проблеми в історичному аспекті, підходи різних авторів до її вирішення, показується, у чому єдність, а у чому відмінність їх поглядів, а також обгрунтовується, яких поглядів на дану проблему і чому дотримується автор магістерської роботи. Розглядаються також законодавчі та нормативні акти за проблемою роботи, подається аргументована оцінка використання теоретичної бази і впливу нормативно-законодавчої бази на динаміку розвитку об’єкта дослідження, наводяться (на основі теоретичних обгрунтувань, вітчизняного чи зарубіжного досвіду, власних висновків тощо) шляхи підвищення ефективності розвитку цього об’єкта, розкривається методологія і техніка дослідження. Результатом цієї частини має бути певна методологічна модель, яка буде використовуватись для аналізу предмета дослідження у наступних частинах роботи та при формуванні висновків.

Аналітико-дослідницька частина. У відповідності до вимог галузевого стандарту вищої освіти України обов’язковим розділом роботи є аналітико-дослідницька частина. Вона повинна мати таку структуру:

• характеристика виробничо-господарської діяльності підприємства;

• аналіз інноваційної діяльності (за темою роботи);

• дослідження тенденцій розвитку інноваційної діяльності (за темою роботи на магістерській програмі);

• узагальнення результатів аналізу та дослідження тенденцій.

В аналітико-дослідницькій частині на прикладі конкретної організації, використовуючи розроблену у теоретичній частині методологічну модель, подається аналіз стану досліджуваного об’єкту за останній звітний період виробничо-господарської діяльності. Вихідними даними для аналізу можуть служити технічна, економічна, фінансова, адміністративна, організаційна та інші види документації даної організації, а також різноманітна інформація офіційних статистичних служб. Аналізується інноваційна діяльність з урахуванням теми роботи та різних факторів впливу на об’єкт дослідження.

Дослідження тенденцій є обов’язковим при виконанні магістерської роботи. Цей параграф базується на комплексному підході до аналізу об’єкта дослідження в динаміці за певний період часу. При цьому важливою умовою є дослідження факторів, що мають вплив на об’єкт дослідження. Вагомість тих чи інших факторів обгрунтовується за допомогою емпіричних і теоретичних методів, соціологічних досліджень, методів математичної статистики, моделювання та ін. Застосування економіко математичних методів є обов’язковим. Дослідження тенденцій є логічним продовженням попередніх параграфів аналітико-дослідницької частини. Призначенням цього параграфу є дослідження тенденцій і закономірностей зміни економічних показників, зокрема тих, значення яких вказано у завданні, за період від 3 до 5 років.

Логічним завершенням аналітико-дослідницької частини є узагальнення можливостей досягнення очікуваних показників, установлених кафедрою.

Даний розділ має бути закінчений аргументованими узагальненнями, де у стислій формі наводяться результати аналізу і розвитку проблеми та шляхи її розв'язання.

Форма подання аналітичного матеріалу може бути довільною (словесна; графічна; таблична; у вигляді моделей, блок-схем тощо).

Проектно-рекомендаційна частина. Наводиться обгрунтування заходів щодо покращання діяльності об’єкту. Система заходів логічно випливає з теоретичної, аналітико-дослідницької частин і спрямована на подолання суперечностей між реальним і бажаним станами об’єкта з урахуванням індивідуальних завдань, тобто конкретні заходи (пропозиції, рекомендації тощо) студента-випускника повинні націлюватись на забезпечення показників економічного зростання.

Обґрунтування вибраних заходів щодо досягнення очікуваних показників економічного зростання подається у вигляді логічно-структурної схеми (додаток В), яку слід розміщувати на початку даного розділу та прокоментувати.

Етапами розроблення заходів у проектно-рекомендаційній частині є:

1) загальна характеристика заходу, його причетності до виконуваної теми роботи та можливостей впливу на очікувані економічні результати;

2) обґрунтування ідеї даного заходу;

3) обґрунтування проектних рекомендацій з обов’язковим відображенням з допомогою рисунків, схем, креслень, алгоритмів тощо;

4) підготовка інформаційної бази для економічних розрахунків;

5) економічне обґрунтування впровадження розробленого заходу.

У кінці проектно-рекомендаційної частини студент приводить економічні результати від впровадження рішень у формі таблиці (додаток Г). Рішення щодо зростання, збереження чи зменшення обсягів вироничо-господарської діяльності визначаються темою випускної роботи, індивідуальним завданням на випускну роботу та вибраним заходом, і відображаються в першій графі таблиці (додаток Г). Обгрунтування економічної ефективності починається з виявлення економії (втрат) на витратах виробничо-господарської діяльності після впровадження заходу. Розрахунок економії (втрат) слід вести за елементами та статтями собівартості з розрахунку на одиницю продукції (вид послуг, вид роботи, період часу тощо). Встановлену економію за кожним елементом і статтею витрат слід помножити на очікуваний обсяг виробничо-господарської діяльності. На основі цього заповнюються графи таблиці (балансовий прибуток, активи, власний капітал, кредиторсьтка заборгованість, рентабельність власного капіталу, активів, виготовленої продукцї, капіталовіддача реалізованої продукції, повна собівартість продукції), яка показана у додатку Г та підсумкова дванадцята графа (економія (втрата) коштів за елементами витрат з урахуванням зміни обсягів реалізації продукції, тис. грн.). При необхідності для ілюстрації специфіки виконаної роботи і розрахунку запропонованих заходів, можуть вводитись інші показники, які характеризують ефективність виробничо-господарської діяльності (пункт тринадцять додатку Г).

Логічно-структурна схема (додаток В) і таблиця (додаток Г) можуть бути розгорнутими і займати всю проектно-рекомендаційну частину або можуть подаватись у зведеному вигляді, тобто у таблицях будуть наводитись значення економічних показників і вказуватись чинники, які на них впливають, а в основному тексті даного розділу буде розкриватись сутність цих чинників, взаємозв’язок між ними і пропонуватимуться заходи щодо розв’язання проблеми згідно з отриманим завданням.

Проектно-рекомендаційна частина може бути розкрита у формі економічних, фінансових, інноваційних, методичних та інших заходів, інструкцій, програм, пропозицій щодо офіційно-ділових документів тощо.

Проектно-рекомендаційна частина повинна становити 40-60% загального обсягу випускної роботи.

2.2. Вимоги до графічної частини. Графічна частина виконується у відповідності до викладених вимог для магістерської роботи. При цьому обов’язковим є відображення логічно-структурної схеми (додаток В) і таблиці (додаток Г). Кількість аркушів повинна бути не менша 8 для магістерських робіт.

Додаткові вимоги щодо змісту пояснювальної записки, графічної частини за необхідності визначаються профілюючою кафедрою.