§ 3. Витрати виробництва та їх структура

Витрати виробництва — витрати на придбання основних факторів виробництва, тобто робочої сили, засобів виробництва (в тому числі землі) для виготовлення продукції протягом певного періоду.

Класифікація витрат виробництва:

Явні виграти виробництва - витрати на відшкодування ви­користаних факторів виробництва, які підлягають безпосередній грошовій оплаті.

Неявні (або змінені, альтернативні) витрати - витрати, які підприємством не виплачуються.

Розрізняють також постійні та змінні витрати. До пос­тійних належать витрати на заробітну плату, на сплату орен­ди, на освітлення, опалення, на сплату відсотків за кредит та ін. До змінних належать витрати на сировину, матеріали, паливо, електроенергію.

§ 4. Прибуток і норма прибутку

За реалізовану продукцію підприємство отримує відпо­відну суму грошей — валову виручку. Одна її частина йде на заміну зношених засобів виробництва (с), друга — на заробітну плату працівникам (у), що разом становить со­бівартість продукції.

Прибуток - різниця між валовою виручкою і собівартістю.

Економічним стимулом діяльності підприємця є привласнення підприємницького доходу. Його складовими є нормальний прибуток та економічний прибуток.

Нормальний прибуток - мінімальна винагорода підприємцю, яка утримує його на даному підприємстві в даній галузі и призначена для нормального відтворення особи підприємця.

Тема 14. Ціни і механізм ціноутворення План

1. Сутність ціни.

2. Функції та види цін.

3. Механізм ціноутворення.

§ 1. Сутність ціни

За простого товарного виробництва в основі товарних цін лежали тільки суспільно необхідні витрати виробництва:

IV = с + v + т,

де IV — вартість товару;

с — витрати товаровиробника на придбання засобів виробництва;

v – витрати на відтво­рення робочої сили (виступають у формі за­робітної плати);

т — додатковий продукт (за капіталізму існує у формі додаткової вартості).

Ціна виробництва. За капіталістичного товарного вироб­ництва в основі товарних цін лежать не тільки суспільно необхідні витрати виробництва, а й співвідношення між попитом і пропозицією.

Ц_в = с + v + р,

де Ц_в — ціна виробництва,

с — постійний капітал,

v — змінний капітал,

р — прибуток.

Ціна - грошовий вираз ціни виробництва, взаємодії закону вартості та законів попиту і пропозиції

Монопольні ціни виробництва. Внаслідок цього ціна ви­робництва перетворюється на монопольну ціну виробниц­тва, яка виражається формулою: 3

М_цв = с + v + р + p₁

де М_цв — монопольна ціна виробництва;

с — постійний капітал;

v — змінний капітал;

р — середній прибуток;

р₁ — монопольно високий прибуток.

§ 2. Функції та види цін

Функції ціни.

Облікова функція ціни полягає в тому, що вона є засо­бом обліку суспільно необхідної, а отже, й корисної праці. Праця, яка перевищує цю величину при виробництві віднов­люваних товарів, не визнається споживачами, а тому зай­ва. Такий облік дає змогу здійснювати еквівалентний обмін товарів, визначати економічну ефективність виробництва, встановлювати оптимальне співвідношення між нагромад­женням і споживанням та ін.

Розподільча функція ціни реалізується в процесі внутріта міжгалузевої конкуренції. У першому випадку такий пе­рерозподіл вартості, насамперед додаткової вартості, здій­снюється на користь тих підприємств, у яких витрати ви­робництва нижчі за суспільно необхідні, а якість товарів вища. У другому випадку перерозподіл додаткової вартості відбувається через механізм переливання капіталів на ко­ристь галузей, в яких виробництво товарів і послуг здій­снюється відповідно до індивідуальних, колективних та суспільних потреб.

Стимулююча функція ціни полягає в тиску ринкових цін на підприємців через механізм конкуренції на впровадження нової техніки, досконаліших форм і методів організації виробництва тощо.

З'ясування сутності ціни дає змогу перейти до розгляду основних видів цін, в яких ці функції втілюються.

Поділ ціни за формою власності: державні, кооперативні, індивідуальні та інші види цін.

Поділ цін за формою конкуренції:

олігопольні ціни — за па­нування групових монополій (олігополій); монопольні — за абсолютної монополізації єдиним виробником або продавцем відповідної сфери виробництва (а отже і збуту) або лише збуту (так звана монопсонія).

Залежно від типів ринкової системи розрізняють регульовані та нерегульовані ціни. Значну частину цін у розвинутих країнах світу регулює держава.

Ціни в Україні. В Україні класифікація цін здійснюєть­ся шляхом їх поділу на оптові ціни підприємства, оптові ціни промисловості та роздрібні ціни.