Тема 10. Склад злочину. Покарання та його види.

1. Поняття складу злочину. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб’єкт злочину). Суб’єктивна сторона злочину (вина та її форми).

2. Об’єкт злочину. Об’єктивна сторона злочину.

3. Співучасть у злочині. Повторність, сукупність та рецидив злочинів.

4. Обставини, що виключають злочинність діяння. Правові підстави звільнення від кримінальної відповідальності.

5. Покарання та його види.

1. Поняття складу злочину. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб’єкт злочину). Суб’єктивна сторона злочину (вина та її форми).

Склад злочину— це його структура, яка включає сукупність об'єктив­них і суб'єктивних ознак, що визначають суспільно небезпечне діяння як злочин.

Склад злочину включає:

— суб'єкт;

— суб'єктивну сторону

— об'єкт;

— об'єктивну сторону;

Суб'єкт злочину— це фізична особа, яка вчинила заборонене кримінальним законом діяння у віці, з якого може наставати кримі­нальна відповідальність і усвідомлювала суспільну небезпеку свого діяння та керувала ним. В Україні кримінальна відповідальність за злочини настає з 16 років, а за деякі злочини — з 14 років.

Суб'єктивна сторона — це внутрішня, психічна діяльність осо­би, що вчинила злочин.

Суб'єктивна сторона включає:

— вину особи, яка може проявлятися у формі умислу чи необе­режності. Умисел поділяється на прямий і непрямий.

Пря­мим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небез­печний характер свого діяння (дії або бездіяльності), перед­бачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або без­діяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання. Необе­режність поділяється на злочинну самовпевненість та зло­чинну недбалість. Необережність є злочинною самовпев­неністю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або без­діяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення. Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.

— мотив, тобто певні внутрішні процеси, що відображаються у свідомості особи і спонукають її вчинити злочин. Мотив вказує на те, чим керується особа, вчиняючи злочин;

— мету, під якою розуміють уявлення особи про бажаний ре­зультат, до якого вона прагне, вчиняючи злочин.

2. Об’єкт злочину. Об’єктивна сторона злочину.

Об'єкт злочину— це суспільні відносини, що охороняються кри­мінальним законом, тобто права і свободи людини і громадянина, власність, громадський порядок і громадська безпека, довкілля, кон­ституційний устрій України, мир і безпека людства.

Об'єктивна сторона — це зовнішній вираз злочину. Об'єктивна сторона злочину включає:

— власне суспільно небезпечне діяння;

— суспільно небезпечні наслідки діяння;

— причинний зв'язок між діянням та його наслідками;

— час, місце, спосіб вчинення злочину, знаряддя і засоби, об­становку вчинення злочину.