3. Природа і сутність масової інформації

Масова інформація є результатом соціальної взаємодії внаслідок масової комунікації, пов’язаної з наданням інформаційних послуг населенню. ЗМІ є основним джерелом масової інформації. Інші джерела масової інформації, що не належать до числа ЗМІ: кіно, театри, концертні зали тощо. Таким чином, масова інформація — це значно ширше поняття, ніж та інформація, яку розповсюджують ЗМІ.

У словосполученні "масова інформація" складник "масова" має важливе значення. На перший план висуваються такі ознаки масовості:

- спрямованість на масу (на все населення) при відсутності безпосереднього контакту, незалежно від розмірів і просторової розосередженості аудиторії;

- відповідність до потреб маси в інформації. Журналістика зорієнтована переважно на загальнозначущу інформацію, змістом якої є відображення життєдіяльності суспільства в повідомленнях, відомостях, знаннях;

- прагнення до консолідації, тобто вироблення спільної для багатьох позиції. Формуючи громадську думку навколо найважливіших проблем суспільного буття, журналістика сприяє об'єднанню людей за поглядами й інтересами;

- доступність для маси. Ця проблема має кілька аспектів. Передусім інформація має бути доступною читачам за змістом і формою, тобто зрозумілою їм, написаною простою мовою, має містити пояснення складних понять. По-друге, інформація повинна бути доступною економічно, тобто продаватися за невеликі гроші. і, нарешті, по-третє, ще один аспект доступності - зручність доставки;

- відкритість для співпраці. Журналістика містить потенційну можливість виступу кожного громадянина з будь-якого питання, аби цей виступ був здійснений на достатньому для сприйняття аудиторією рівні.

Контрольні питання для самостійної роботи

• Як корелюють між собою поняття соціальної та масової інформації?

• Скласти план-конспект Закону України «Про інформацію».

• Виписати із Закону визначення інформації, масової інформації, масово-інформаційної діяльності, права та обов`язки учасників інформаційних відносин.

• Який підхід (атрибутивний чи функціональний) використано в Законі України «Про інформацію»

• Схарактеризувати поняття «маси».

Література:

1. Мрочко Л.В. Теорія и практика массовой информации. – М.: Флинта, 2006. – С.61-63.

2. Коган В.З. Теория информационного взаимодействия: Философско-социологические очерки. — Новосибирск: Изд-во Новосибирск. ун-та, 1991. — С. 28-30.

3. Партико З.В. Види й потоки масової інформації в суспільстві // http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1176

4. Закон України «Про інформацію» // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2657-12

Інформаційна культура суспільства і особистості

1.Інформаційний вибух

За твердженням фахівців, людство сьогодні досягло такого рівня пізнання, коли кількість інформації, що надходить до промисловості, управління та наукового світу, досягає тривожних пропорцій. Лавиноподібне зростання обсягів інформації у другій половині ХХ ст. спричинило так званий інформаційний вибух, наслідком якого є інформаційна криза – суперечність між швидко зростаючими обсягами потоків інформації та обмеженими можливостями людини. Так, наприклад, вчені, витрачаючи на інформаційну діяльність близько 50% свого робочого часу, спроможні ознайомитися не більше ніж з 10 - 12 % публікацій, що вийшли за рік навіть з найвужчої спеціальності. Внаслідок цього суттєво знижується ефективність використання інформації як важливого ресурсу [1].

Процес постійного збільшення обсягів інформації та зростання її ролі в забезпеченні життєдіяльності суспільства упродовж усієї історії людства незмінно супроводжувався розвитком і вдосконаленням інформаційної техніки й технології. «Світовий інформаційний вибух спричинив переворот у суспільній свідомості, примусив по-новому мислити, шукати нові підходи у всіх сферах суспільного життя» (В.Карпенко). Інформаційний вибух гостро ставить питання про вміння орієнтуватися в інформаційному потоці. Особливо така потреба є в працівників інформаційної сфери – журналістів, редакторів, бібліотекарів тощо, фахівців, інформаційна грамотність яких є складовою професіоналізму.