- •1. Методологічні засади сучасного наукового дослідження
- •1.1. Наукове дослідження, його характеристики та етапи проведення
- •1.2. Поняття про методологію дослідження, види та функції наукових досліджень. Методи та техніка наукових досліджень
- •Потреба суб'єкт об’єкт процеси умови результат.
- •1.3. Методи досліджень на емпіричному й теоретичному рівнях
- •1.3.1. Методи емпіричного дослідження
- •1.3.2. Методи теоретичного дослідження
- •1.3.3. Методи, що можуть бути застосовані на емпіричному і теоретичному рівнях
- •2. Методи педагогічного дослідження. Навчальний педагогічний експеримент
- •2.1. Сутність і класифікація методів науково-педагогічного дослідження
- •2.2. Загальнонаукові методи в педагогічних дослідженнях
- •2.2.1. Теоретичний аналіз і синтез педагогічних явищ
- •2.2.2. Вивчення і узагальнення педагогічного досвіду, дослідна педагогічна діяльність
- •2.2.3. Педагогічне спостереження
- •2.2.4. Педагогічний експеримент
- •2.2.4.1. Сутність і види педагогічного експерименту.
- •2.2.4.2. Вимірювання навчальних досягнень учнів.
- •Обрахунок педагогічного ефекту
- •2.2.4.3. Планування окремих фаз педагогічного експерименту
- •2.2.4.4. Способи відбору експериментальних груп
- •2.2.4.5. Зменшення впливу додаткових факторів на результати експерименту
- •2. Побудова еквівалентних експериментальних і контрольних класів на основі:
- •2.2.5. Метод експертних оцінок
- •2.2.5.1. Сутність методу
- •2.2.5.2. Різновиди методу
- •2.2.5. 3. Організація експертної оцінки
- •2.2.6. Методи моделювання
- •2.3. Частковонаукові методи в педагогічних дослідженнях
- •2.3.1. Вивчення документів.
- •2.3.2. Опитувальні методи в педагогічному дослідженні
- •2.3.3. Соціометричний метод
- •Статистична обробка результатів педагогічного дослідження
- •Використана література
2.2.5.2. Різновиди методу
1. Метод комісії. Полягає в тому, що на базі сукупності індивідуальних думок експертів намагаються знайти саму об`єктивну, обґрунтовану думку для вирішення якогось питання. Оскільки експерти працюють спільно, то вони можуть в даному випадку безпосередньо обмінюватися один з одним думками. При методі комісії кожний експерт захищає свою думку, однак повинен бути готовим, при необхідності змінити її. Слід мати на увазі, що при даному методі на кінцевий варіант можуть вплинути особисті відносини між експертами, авторитет, небажання відмовитися від своїх поглядів і ін. При викладенні своїх поглядів експерт повинен аргументувати і мотивувати свою позицію, навести докази та проілюструвати їх прикладами, висунути свої пропозиції по обговорюваній темі.
2. Метод мозкового штурму (або метод колективної генеральної ідеї). При цьому методі кінцеве рішення приймається не на основі суми індивідуальних поглядів експертів, а на основі їх групового мислення. За допомогою цього методу намагаються отримати нові ідеї, оцінити нові гіпотези про розвиток досліджуваного явища. Сутність методу мозкового штурму полягає у вирішенні двох задач: творчого генерування нових ідей; аналізу і оцінки запропонованої ідеї. Для вирішення цих завдань утворюються дві групи експертів. В першій групі – генераторів ідей – від 4 до 15 людей. За декілька днів до початку сесії їм надається інформація про досліджувану проблему. В процесі роботи цієї групи критика будь-якої оцінки проголошених ідей не допускається. Під час засідання експертів їх думки та ідеї повинні підхоплюватися, розвиватися, комбінуватись; учасники засідання повинні “розкачувати” один одного, результатом чого повинна бути лавина ідей [17, с.51]. На наступному етапі роботи друга група – аналітиків критично розглядають висловлені на першому етапі ідеї та думки і відбирає найбільш цінні з них. Таке розділення етапів експертизи дозволяє поглибити аналіз, підсилити критику і зробити її більш об`єктивною. Головні недоліки даного методу – спонтанність і стихійність генерації ідей і велика витрата часу.
3. Метод Делфі. Полягає в послідовному анкетуванні експертів і виявленні переважаючого судження спеціалістів по конкретному питанню. Характерним для методу Делфі є відсутність контактів експертів і колективних обговорень, багаторівневе опитування експертів, обмін анонімною інформацією експертів і обґрунтованість їх відповідей. На першому етапі за допомогою ранжування явищу дається кількісна оцінка. Потім експертам даються для аналізу обґрунтовані анонімні висновки інших експертів по даному питанню і дозволяється по бажанню доповнити свою початкову анкету. В другому турі отримані відомості і крайні думки експертів і аргументації повідомляються експертам і проводиться третій тур опитування. В ході його експерти знову переглядають свої відповіді і аргументують нове рішення. Зазвичай після цього туру опитування відповіді експертів не змінюються, і опитування можна припинити. Недоліками методу Делфі потрібно рахувати великі затрати часу для його проведення і повне виключення прямого обміну думками між експертами. Для усунення цих недоліків розроблені різноманітні доповнення методу Делфі.
4. Метод евристичного прогнозування. Відрізняється від попередніх методів чітким теоретичним обґрунтуванням, виясненням компетентності експертів і алгоритмом обробки отриманої інформації.
5. Метод узагальнення незалежних характеристик. Полягає в тому, що про спостережуване явище дають незалежні оцінки різні люди. Під узагальненням характеристик тут розуміється не їх сумування для знаходження середніх характеристик, а детальний аналіз і синтез різних характеристик, під час якого відкидається все несуттєве, випадкове і суперечливе. Даний метод вважається одним із самих ефективних при вивченні особистості в навчальному процесі. Метод узагальнення незалежних характеристик можна успішно використати також при вивченні особистості в різних видах діяльності: в навчальній, суспільній, спортивній діяльності, в побуті, і ін. В такому випадку дослідник повинен узагальнити відомості, отримані від вчителів, майстрів, вихователів, лікарів, керівників фізичною підготовкою, учнів.