2.2.3. Педагогічне спостереження

В психології під спостереженням розуміють цілеспрямоване й планомірне сприйняття дійсності з наступною систематизацією фактів і формулюванням висновків. Даний метод дослідження застосовується в усіх науках і тому відноситься до універсальних. Достатньо широко спостереження застосовується і в педагогічних дослідженнях (при вимірюванні показників рівня сформованості пізнавальної активності, пізнавального інтересу, пізнавальної самостійності, загальної вихованості та її складових, тощо). В залежності від характеру та умов здійснення виділяють кілька видів спостережень: безпосереднє й опосередковане спостереження; відкрите й приховане; безперервне та дискретне. Безпосереднє спостереження — це спостереження явищ і процесів, що вивчаються, за природних умов їх функціонування. Безпосереднє спостереження може бути організоване по-різному. В одному випадку дослідник бере участь у процесі, що спостерігається: проводить урок, виховну годину. До переваг даного методу можна віднести те, що експериментатор може сам реалізувати розроблену ним методику, що, звичайно, сприяє підвищенню ефективності спостереження. В другому випадку експериментатор виступає в ролі спостерігача досліджуваного процесу: він є присутнім на уроці, виховному заході. Велике значення при цьому має попередня бесіда з учителем, що проводить урок або виховний захід, про мету, завдання і методику спостереження. Слід мати на увазі, що для отримання об`єктивних даних необхідно відвести певний час на взаємну адаптацію дослідника і класу, де буде здійснюватися спостереження. При проведенні опосередкованого спостереження дослідник виступає лише як його організатор, тобто спостереження здійснюється не ним, а спеціальною групою, що працює під його керівництвом. Тому опосередковане спостереження потребує значної підготовчої роботи, ретельного інструктування його учасників. Під відкритим спостереженням розуміють таке спостереження, за умов якого і вчитель, і учні усвідомлюють, що дослідник спостерігає за ними. Цінність даного виду спостереження полягає в тому, що дослідження здійснюється в реальній обстановці навчально-виховного процесу. До його суттєвих недоліків відноситься те, що присутність сторонньої особи призводить до змін у психологічному настрої учнів і учителя, що, природно, викликає і зміни в їх поведінці. Щоб уникнути подібного впливу, в педагогічних дослідженнях інколи використовуються приховані спостереження, що здійснюються за допомогою різних технічних приладів: телевізійних установок, магнітофонів, мікрофонного зв'язку для дистанційного спостереження тощо.

За терміновими характеристиками спостереження поділяються на безперервні й дискретні. Безперервне спостереження здійснюється в тих випадках, коли виникає необхідність у дослідженні явища в динаміці від самого початку й до кінця. Наприклад, спостереження за поведінкою дітей у грі може бути класифіковане як безперервне спостереження, бо гра, як відомо, має чіткі межі: початок і кінець. Однак безперервне спостереження стає неможливим, коли його об`єктом є процес, початок і кінець якого суттєво віддалені один від одного. В даному випадку здійснюють дискретне спостереження. Зокрема, до дискретних відносяться спостереження, які здійснює дослідник при проведенні порівняльного експерименту, що організований за принципом єдиної різниці (у зв`язку з тим, що спостереження у констатуючому і контрольному експериментах виконуються через деякий, іноді досить тривалий проміжок часу).

Об`єктами спостереження в педагогічних дослідженнях можуть бути дії учнів або навчальних груп у навчальному процесі, виконання контрольних робіт, зміна поведінки учнів, дії вчителя, методи навчання і учіння та інші педагогічні явища. Спостереження в педагогічних дослідженнях має дві основні функції: 1) забезпечити теоретичне дослідження емпіричної інформації; 2) перевірити адекватність та істинність теорії в практиці. Для забезпечення науковості педагогічного спостереження необхідно виходити із наступних вимог. 1. Спостереження повинне мати визначену мету. Чим вужча і точніша мета спостереження, тим легше реєструвати результати спостереження і робити достовірні висновки. В педагогічних дослідженнях, нажаль, досить часто проводяться “спостереження взагалі” (наприклад, загальне спостереження уроків) або спостереження “на всякий випадок”, щоб пізніше вирішити, як і де використати отримані результати. 2. Спостереження повинне проходити по наперед виробленому плані. В плані деталізуються окремі питання, за допомогою яких хочуть отримати потрібні відомості. Якщо, наприклад, спостерігач вивчає діяльність вчителя або учнів, то він наперед складає детальний опитник про те, що його цікавить в даній діяльності. Під час спостереження детально реєструє всю інформацію, яка відноситься до поставлених питань. 3. Кількість досліджуваних ознак повинна бути мінімальною, і вони повинні бути чітко визначені. Чим точніше і детальніше зафіксовані питання про досліджувані ознаки і чим ясніше сформульовані критерії оцінок цих ознак, тим більшу наукову цінність мають отримані відомості. Якщо питання нечіткі і досліджувані ознаки неможливо виміряти точно, то аналізувати та інтерпретувати результати значно складніше. 4. Явища необхідно спостерігати в реальних природних умовах. Якщо, наприклад, об`єктом дослідження виступає самостійна робота учнів на уроці, то рекомендується вибирати другий, третій або четвертий уроки, так як на останніх уроках дає про себе знати втома, а під час першого уроку – існує деяка сонливість і в зв`язку з цим пасивна участь в навчальній роботі. Небажано спостерігати уроки в кінці навчальної чверті –в найбільш напружену пору навчального процесу, коли починають проявлятися ознаки перевтоми учнів. Спостереження уроків у різних класах слід проводити по можливості в однакових умовах (розміщення уроку в розкладі і ін.). 5. Відомості, отримані шляхом різних спостережень, повинні бути порівнюваними. Особливо важливо при проведенні спостереження використовувати однакові критерії для оцінки досліджуваних явищ. Недопустимо, наприклад, щоб в одному з класів відповіді учнів фіксувались по трьохбальній системі (+ повна відповідь, 0 неповна відповідь, - невірна відповідь). А в іншому класі – за п`ятибальною системою (5 – відмінна, 4 – добра відповідь, і т. д.). 6. Повторення спостереження слід проводити через рівні проміжки часу. Якщо, наприклад, досліджується розвиток експериментальних вмінь учнів, то спостереження приходиться проводити кожну чверть чи півріччя. Неправильно поступає дослідник, перевіряючи засвоєння навичок студентів на першому курсі через кожну навчальну неділю, а на другому – через місяць. 7. Спостерігач повинен знати, які помилки можливі при спостереженні і попереджати їх. Неточні і неправильні спостереження виникають з самих різних причин. Відхилення (аберація) між даними, які відповідають дійсності, і даними, отриманими шляхом спостережень, називаються похибками спостереження. Ці похибки можна поділити на методологічні і реєстраційні. Методологічними є, в першу чергу, репрезентативні похибки, які виникають тоді, коли на основі спостереження окремих явищ чи ознак, виділених із загального комплексу, робляться висновки про весь комплекс в цілому. Тут похибка свідчить про те, що кількість виділених ознак із загального комплексу спостереження обрахована неправильно або невдало вибрані окремі елементи. Реєстраційні похибки залежать перш за все від особистості спостерігача. Вчений, чи педагог, який досліджує навчальний процес, повинен бути досить спостережливим, володіти хорошою пам`яттю і мати досвід. Крім того, потрібна достатня теоретична підготовка для осмислення спостережуваних явищ, а також чітко встановлена програма проведення спостереження.

Зазвичай, в проведенні педагогічного спостереження виділяються наступні етапи: 1) вибір об`єкта, постановка мети і завдань спостереження; 2) отримання дозволу на проведення спостереження; 3) складання плану спостереження; 4) підготовка документів і обладнання спостереження (інструкції, протоколи, апаратура); 5) збір даних спостереження (записи, протоколи, таблиці і ін.); 6) оформлення результатів спостереження; 7) аналіз результатів спостереження; 8) теоретичні і практичні висновки спостереження.