2.2.4. Педагогічний експеримент

2.2.4.1. Сутність і види педагогічного експерименту.

Для більш глибшого розуміння сутності того чи іншого педагогічного явища, змін, що протікають в ньому, і причин цих змін, в процесі дослідження нерідко приходиться вдаватися до змін умов протікання явищ. Експеримент виступає таким методом педагогічних досліджень, при якому протікає активний вплив на педагогічні явища шляхом створення нових умов, які відповідають меті дослідження. Експеримент, як і спостереження, повинен бути відповіддю на поставлене питання. Однак під час експерименту, в порівнянні з спостереженням, весь процес дослідження значно суворіший і точніший. Особливу роль при цьому відіграють об`єктивні критерії оцінок явищ. Педагогічний експеримент є логічним продовженням спостереження і дослідної педагогічної діяльності. Великі переваги експерименту, в порівнянні з спостереженням влучно охарактеризував І.П. Павлов, який відмітив, що спостерігач збирає запропоноване, а експериментатор сам бере те, що йому потрібне. Експеримент дозволяє керувати явищами за бажанням дослідника.

Педагогічний експеримент можна розглядати як своєрідний комплекс методів дослідження, який забезпечує науково-об`єктивну і доказову перевірку правильності обґрунтованої на початку дослідження гіпотези. Він дозволяє глибше ніж інші методи перевірити ефективність тих чи інших нововведень в області навчання і виховання, порівняти значимість різних факторів в структурі педагогічного процесу і вибрати найкращі (оптимальні) для відповідних ситуацій, виявити необхідні умови реалізації певних педагогічних задач. Експеримент дозволяє помітити властивості, які схильні до повторення, стійкі, необхідні, суттєві зв`язки між явищами, тобто вивчати закономірності, характерні для педагогічного процесу. На відміну від звичайного вивчення педагогічних явищ в реальних умовах шляхом їх безпосереднього спостереження експеримент дозволяє штучно відокремлювати розглядуване явище від інших, цілеспрямовано змінювати умови педагогічного впливу на піддослідних. Педагогічний експеримент потребує від дослідника високої методологічної культури, ретельної розробки його програми і надійного критеріального апарату, який дозволяє фіксувати ефективність навчально-виховного процесу. Педагогічний експеримент може проводитися при дослідженні проблем навчання і виховання школярів, учнів профтехучилищ, студентів, вчителів, батьків і ін.

Під час педагогічного експерименту свідомо змінюється хід якого-небудь явища шляхом введення в нього нових факторів. Новий фактор, який вводиться або змінюється експериментатором, називається експериментальним фактором, або незалежною змінною. Фактор, який змінився під впливом незалежної змінної, називається залежною змінною. Якщо, наприклад, дослідник випробує новий навчальний метод і перевіряє, як він впливає на швидкість засвоєння знань, то незалежною змінною є метод, а залежною змінною – знання учнів. Залежними змінними можуть бути також вміння, навички та ін. Враховуючи вищесказане, можна відмітити, що педагогічний експеримент – це експеримент особливого роду, завданням якого є вияснення порівняльної ефективності використовуваних у навчально-виховній роботі методів. Якщо експеримент протікає в умовах навчання цілої групи без порушення природного ходу навчально-виховного процесу, його називають природнім експериментом. При лабораторному експерименті учень (або кілька учнів) ізолюються від решти колективу, щоб забезпечити ретельність і точність фіксування даних експерименту. В педагогіці здебільшого зустрічається чотири види експерименту: 1) констатуючий - визначення вихідних даних для подальшого дослідження (наприклад, початковий рівень знань і вмінь учнів по деякому розділу програми). Дані цього виду експерименту використовуються для організації наступних видів експерименту; 2) навчальний, при якому навчання протікає з використанням експериментального фактору (новий матеріал, нові засоби, прийоми, форми навчання) і визначається ефективність їх застосування; 3) контролюючий, з допомогою якого через деякий проміжок часу після навчального експерименту визначається рівень знань, вмінь і навичок учнів за матеріалами навчального експерименту; 4) порівняльний, при якому в одному класі (групі) робота ведеться по одному матеріалу (методу), а в іншому класі (групі) – по іншому матеріалу (методі). При перших трьох видах експерименту під спостереженням знаходиться лише одна група учнів. Отже педагогічний експеримент здебільшого складається із трьох етапів: 1) початковий контроль знань, вмінь і навичок; 2) вплив на піддослідних новим фактором; 3) заключний контроль знань, вмінь і навичок. Результати експерименту здебільшого зводяться в таблицю, в якій відмічені прізвище учня, початкова і заключна оцінка.