2.2.4.3. Планування окремих фаз педагогічного експерименту

Під плануванням експерименту розуміють найбільш загальну логіку його проведення. Планом визначається характер окремих фаз експерименту і порядок їх проведення. При плануванні педагогічного експерименту експериментатор повинен визначити: 1) кількість осіб, які приймають участь в експерименті; 2) способи їх відбору; 3) кроки проведення експерименту; 4) достовірність отриманих результатів; 5) вірну їх інтерпретацію. Слід відмітити, що чим обдуманіше сплановано педагогічний експеримент, тим більш об`єктивні результати дає він з самого початку. Різні доповнення і зміни під час експерименту затрудняють роботу експериментатора і зменшують об`єктивність отриманих результатів. До початку експерименту необхідно ретельно і точно спланувати кожний крок проведення експерименту. План експерименту повинен містити: 1) мету і завдання експерименту; 2) місце і час проведення експерименту і його об`єм; 3) характеристику осіб, які беруть участь в експерименті; 4) опис матеріалів, які використовуються для експерименту; 5) опис методики проведення експерименту; 6) опис додаткових змінних, які можуть вплинути на результати експерименту; 7) методику спостереження за експериментом; 8) опис методики обробки результатів експерименту; 9) опис методики інтерпретації результатів експерименту. Дослідник повинен скласти план експерименту таким чином, щоб будь-яка інша особа, яка має достатню підготовка могла по ньому успішно провести експеримент.

2.2.4.4. Способи відбору експериментальних груп

Про результати в педагогічних дослідженнях про результати іноді судять на основі експериментів, проведених з обмеженою групою учнів. Достатньо великий об`єм і правильний вибір забезпечують адекватність результатів по вибірці самої сукупності. Вибір повинен задовольняти вимозі, за якою в усіх елементів сукупності (у класу, учня) повинні бути рівні можливості потрапити у сукупність вибірки. Потрібних для експерименту учнів (груп учнів) потрібно вибрати так, щоб з точки зору мети експерименту вони були максимально репрезентативні. Оскільки частина (вибірка) не може з абсолютною точністю бути носієм характеристик цілого (сукупності), тому властивості останнього завжди в деякій мірі відрізняються від властивостей вибірки. Похибка репрезентативності виникає від неправильного визначення об`єму вибірки і способів відбору. Оскільки збільшення об`єму вибірки тягне за собою збільшення об`єму вимірювальних і обчислювальних робіт, то досліднику необхідно приділяти особливу увагу способам відбору. Потрібно знайти таке співвідношення, при якому найменший об`єм вибірки забезпечив би найменшу похибку. Для забезпечення репрезентативності експериментальних і контрольних класів використовують наступні методи.

1. Відбір випадковим чином (випадковий відбір) експериментальних і контрольних класів. Метою випадкового відбору є отримання вибірки із загальної суми деяких явищ різними способами. При цьому намагаються звести кількість досліджуваних до такого мінімуму, при якому результати були б науково достовірними. Розрізняють чотири типи випадкового відбору:

1) простий випадковий відбір, при якому виписуються, наприклад, на картки всі дев`яті класи шкіл міста (району, області) в певній послідовності.

1. 9-А клас ЗОШ №1 м. Рівне

2. 9-Б клас ЗОШ №1 м. Рівне

3. 9-А клас ЗОШ №2 м. Рівне

4. 9-Б клас ЗОШ №2 м. Рівне

5. 9-В клас ЗОШ №2 м. Рівне

6. . . .

Припустимо, що експериментатор вирішив обмежитись десятьма експериментальними і десятьма контрольними класами. В такому випадку із карток вибирають попарно картки, на кожній із яких відмічено один клас. Один клас із такої пари буде експериментальним, інший контрольним. Вибірку продовжують до тих пір, поки не отримують десять пар карток. Якщо картки відсутні і класи просто пронумеровані, наприклад від 1 до 50, то можна когось попросити називати цифри від 1 до 50 і вибрати по двох послідовно названих номерах пари експериментальних і контрольних класів.

2) механічний відбір при якому виписується послідовний ряд номерів класів, а під ними записуються випадкові цифри.

Наприклад:

Номера класів 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Випадкові цифри 6 35 43 3 25 28 44 16 5 18 і т. д.

Вибирають по порядку найменші пари цифр і відповідні їм класи, причому клас, який відповідає найменшій цифрі, буде експериментальний, а інший контрольний.

В даному випадку:

Випадкові цифри	Номер експериментального класу	Номер контрольного класу
3 і 6	4	1
16 і 18	8	10

Можна вибрати пари цифр, які діляться, наприклад, на чотири або будь-яку іншу цифру.

3) відбір на основі таблиці випадкових чисел (такі таблиці часто наводяться в книгах по статистиці: в них числа знаходяться у випадковій послідовності), коли в сукупність вибірки беруться всі ті класи, номера яких співпадають з номерами випадкових чисел з таблиці.

Наприклад:

Послідовність чисел, взятих з середини таблиці:

73327; 19415; 79302; 94316; 11938 і ін.

Номери вибраних класів, співпадають з двома останніми цифрами цих чисел:

27 (Є), 15 (К), 2 (Є), 16 (К), 38 (Є), і ін.

4) серійний відбір, коли досліджувана сукупність ділиться на частини (серії), і вибірку проводять із кожної частини окремо з допомогою описаних вище способів. Серійний відбір бажано проводити тоді, коли досліджувана сукупність дуже нерівномірна. У цьому випадку намагаються так скласти серії, щоб елементи, які входять до них не були занадто різними.

Наприклад, в одну серію включають класи всіх спецшкіл, у другу – класи сільських шкіл, в третю – відповідні класи міських шкіл. Із кожної серії відбираються для експерименту необхідна кількість класів.

2. Відбір на основі встановленої ознаки (типологічний відбір). При даному способі дослідник наперед визначає, скільки груп (класів, учнів) він повинен вибрати для експерименту із загального числа. Робота починається з вияснення статистичних пропорцій сукупності.

В яких випадках краще використовувати той чи інший із двох описаних способів для досягнення репрезентативності, які недоліки і переваги того чи іншого способу – єдиної думки на цей рахунок нема. На користь способу випадкового відбору говорить той факт, що він спирається на закономірності теорії ймовірностей і дозволяє виразити ступінь ймовірності висновків певним числом. Теоретично до цих пір не доведено, що результати, отримані способом типологічного відбору, можна узагальнювати також з врахуванням відсотку похибки. В більшості випадків результати спостережень, проведених двома різними способами, майже завжди співпадають. Однак прогнози, основані на способі типологічного відбору, відображають кінцкві результати значно краще. Оскільки при педагогічних експериментах вибір експериментальних і контрольних класів, з точки зору проведення багатьох експериментів, достатньо обмежений, то питаннями вибірки необхідно займатися особливо уважно.