2.4.Аналіз та розрахунок ціни на імпорт

Ціни і цінова політика — найважливіші елементи зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Саме від рівня цін на товари залежать комерційні результати діяльності підприємства, а обрана ним цінова політика справляє тривалий і вирішальний вплив на ефективність його роботи на світовому ринку. Ціна є вирішальним чинником в експортній діяльності підприємства, оскільки вона визначає її економічну доцільність. Підприємство повинне не тільки виробити, але й збути товар з вигодою для себе, відшкодувати витрати й отримати прибуток. Це можливо лише при правильному виборі цінової політики та стратегії ціноутворення.…………………………………………… Формування цінових рішень на зовнішніх ринках пов'язане зі значними труднощами, які полягають насамперед у визначенні ступеня свободи при формуванні власної ціни продажу товару (що має спектр від адміністративної фіксації до повної свободи). У кожній країні існують свої критерії оптимальної ціни, на яку впливають витрати, купівельна спроможність, соціальна цінність товару, співвідношення "ціна — якість", походження товару (імідж) тощо. Цінова політика — це визначення рівня цін і можливих варіантів їх зміни залежно від цілей та завдань, що стоять перед підприємством в короткотерміновому плані та в перспективі. Глобальна мета діяльності будь-якого підприємства — отримання максимального прибутку.

До найбільш відповідальних елементів підготовки зовнішньоторговельної угоди відносять аналіз поточних цін світового ринку і визначення рівня контрактних цін. Ця робота включає в себе збір інформації про поточні ціни світового ринку, її систематизацію і аналіз, визначення тенденцій зміни ринкових цін і приведення їх до умов майбутньої конкретної угоди.

Дослідження цін на світових товарних ринках вимагає чіткого уявлення про існуючі види цін в ринковому господарстві .

1. В залежності від наявності проміжних ланок на шляху від виробника до споживача розрізняють:

- ціни виробників;

- оптові ціни;

- роздрібні ціни.

Ціни виробників відображають всі грошові витрати підприємств (фірми) на виробництво і реалізацію продукції.

При переході від цін виробників до оптових і далі до роздрібних - ціни зростають за рахунок торгової надбавки, яка повинна покрити витрати оптової і роздрібної ланок і забезпечити їм відповідний прибуток. Чим більше посередницьких ланок, тим більше і різних надбавок до ціни. По окремих товарах витрати в збутових ланка (включаючи рекламу) можуть перевищувати 100%.

2. В залежності від того, продається товар на внутрішньому або зовнішньому ринку, розрізняють:

- внутрішні ціни;

- експортні ціни.

При аналізі динаміки цін і визначення їхнього рівня використовують наступні показники:

- контрактні ціни,

- біржові котирування,

- ціни аукціонів,

- довідкові ціни,

- прейскуранти,

- ціни пропозицій,

- індекси цін й ін.

При підготовці угод, для визначення рівня поточної ціни необхідно проаналізувати ціни, що в даний момент склались на ринку цього товару. Для аналізу цін використовуються порівняльний і розрахунковий методи.

Порівняльний метод пропонує наступні операції:

- аналіз біржових котирувань;

- аналіз аукціонних цін;

- аналіз довідкових і прейскурантних цін.

Розрахунковий метод включає два напрямки аналізу:

- метод питомої вартості;

- метод наближеної калькуляції.

Використання порівняльного метода можливе за наявності достатньої цінової інформації, яка систематизується і приводиться до стану, що дозволяє зробити обґрунтований висновок про рівень цін на момент укладення і виконання угоди.

Розрахунковий метод, як правило, використовується при недостатній або відсутній інформації про ціни, та полягає в розрахунку за спеціальними формулами можливого рівня цін на аналогічні вироби, витрат на виробництво й інших показників.

Експортер або імпортер повинен визначити для себе оптимальний рівень ціни для конкретної угоди. Основний метод, прийнятий в міжнародній торгівлі, - вивчення цін конкурентів на аналогічні товари з внесенням необхідних поправок на зміни технічних характеристик, а також із врахуванням різниці в комерційних умовах угод і тенденцій в цінових змінах в часі. Така робота називається приведенням цін.

Необхідно врахувати, що ціни, розраховані на основі врахування витрат виробництва і запланованого прибутку, не можуть вважатись зовнішньоторговельними цінами, так як відображають індивідуальні, а не суспільно необхідні витрати праці, що визначають реальну вартість товарів на зовнішньому ринку. В контрактах не використовуються внутрішні оптові ціни або відпускні ціни, тим більше договірні ціни, які мають в основному витратний характер і значно відхиляються від вартості. Їхнє використання в зовнішньоторговельних операціях неминуче призведе або до неконкурентоспроможності продукції на зовнішньому ринку, або до серйозних валютних втрат.

При визначенні цін на імпортні товари оптимальними прийнято вважати найнижчі з приведених цін конкурентів.