3.4. Митне оформлення імпортної операції

Основними нормативними актами, які стосуються ЗЕД, є Митний кодекс України та Єдиний митний тариф, який затверджений Законом України від 05 лютого 1992 р. (з відповідними змінами), ряд інших законів та підзаконних нормативних актів.

Митний кодекс України встановлює загальні засади митного контролю, порядку подання та оформлення документів.

Єдиний митний тариф містить положення законодавства, які стосуються сплати ввізного та вивізного мита.

Важливим нормативним актом, що встановлює нові правила здійснення митного оформлення експортно-імпортних операцій, став новоприйнятий Порядок здійснення попереднього документального контролю товарів у пунктах пропуску через державний кордон України, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2005 р. №269, який вступив в силу з 1 червня 2005 р. Цим порядком запроваджується оформлення документів на митниці за принципом „єдиний офіс”.

Для ввезення на митну територію та подальшого вільного використання в Україні імпортної продукції її власник чи постачальник або інша особа зобов'язана мати документи, що підтверджують якість та безпеку такої продукції, а також інші супровідні документи.

В законодавстві України відсутній єдиний нормативний акт, який би містив чіткий та повний перелік документів, що підтверджують якість та безпеку імпортної сільськогосподарської продукції, а також інших документів, наявність яких потрібна для її митного оформлення та подальшого використання на території України.

Митні документи:

1. Вантажна митна декларація;

2. Декларація-зобов'язання (у разі необхідності);

3. Облікова картка суб'єкта ЗЕД;

4. Лист - узгодження;

5. При зверненні до митного органу підприємства, що здійснює декларування на договірній основі Договір про декларування на договірній основі:

6. Свідоцтво про право на здійснення декларування на договірній основі

7. Кваліфікаційне свідоцтво особи, уповноваженої на декларування

8. Сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката;

9. Довідка-розрахунок митної вартості.

Транспортні документи:

1. Товаротранспортні накладні;

2. GARNET TIR (книжка МДП);

3. Свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення;

4. Вантажна митна декларація типу „31 АТЗ” (при використанні автотранспорту, що багаторазово переміщається через митний кордон України);

5. Документи, що застосовуються при підтвердженні витрат на доставку товарів.

Комерційні документи:

1. Рахунок-фактура (invoice, rechnung). Інвойс (рахунок-фактура) вид комерційного рахунка.

Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за вантаж продукції платежу, рахунок-фактура може бути використаний як супровідний документ. Заповнення рахунка-фактури здійснює постачальник, виходячи з наявної інформації про проведення операції. Цей документ належить до виконавчих, виправдовуючих бухгалтерських документів. Його форма не затверджена. На підставі рахунка-фактури у платника формується величина вартості матеріальних цінностей, що називається фактурною вартістю.

2. Дозволи та сертифікати уповноважених органів:

3. Довідка про проведення декларування валютних цінностей;

4. Фітосанітарний сертифікат або ветеринарний сертифікат. Ветеринарні документи видаються на продукцію тваринного походження. Ветеринарний сертифікат видається органами, акредитованими для провадження відповідних досліджень.

Ветеринарні документи можуть бути кількох видів:

• ветеринарна довідка;

• ветеринарне свідоцтво;

• ветеринарний сертифікат.

Фітосанітарний сертифікат - це документ, що видається державними органами з карантину і захисту рослин країни-експортера на підтвердження того, що підкарантинні матеріали відповідають вимогам безпеки щодо хвороб, які можуть міститися у такій продукції.

5. Гігієнічний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи;

Сертифікат відповідності. Сертифікат відповідності вимагається у разі, якщо ця вимога передбачена у національних правилах країни ввезення чи передбачена міжнародними договорами України (ст. 282, Митний кодекс України). В Україні сертифікати видаються Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами за місцем знаходженням виробника. Розмір плати за видачу сертифіката походження встановлений залежно від способу транспортування рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 24.10.03 р.

Сертифікація при імпорті дещо різниться від сертифікації при експорті.

Так, при імпорті продукції можливі дві форми сертифікації продукції, а саме підтвердження іноземного сертифікату та видача нового сертифікату.

При підтвердженні іноземного сертифікату необхідним є подання такого сертифікату; його підтвердження здійснюється за умови, що продукція, яка ввозиться за таким сертифікатом, відповідає встановленим вимогам, що діють на території України. Підтвердження сертифікату може здійснюватися шляхом проведення відповідних лабораторних та інших досліджень.

5. Сертифікат якості Державної інспекції з контролю та якості сільськогосподарської продукції;

6. Ліцензія НБУ на операції з валютними цінностями (у випадках перевищення строків розрахунку);

7. Наряд-замовлення (якщо здійснюються операції відповідно до договорів України про торгівельне та економічне співробітництво);

8. Разова (індивідуальна) ліцензія на здійснення ЗЕД (у випадках, передбачених у законодавстві).

Фінансові та платіжні документи:

1. Платіжні документи на перерахування сум митних та інших платежів;

2. Вексель, письмове зобов'язання.

Інші документи:

• Сертифікат походження товарів. Сертифікат про походження - документ, який підтверджує, що товар вироблений вданій країні, і який містить інформацію для його ідентифікації. Сертифікати про походження продукції, яка імпортується в Україну, видаються, як правило, торгово-промисловими палатами відповідної країни.

• Документи, що підтверджують пільги по сплаті митних платежів та податків;

• Свідоцтво платника ПДВ;

• Аркуш про пакування.