2.5. Умова платежу та розрахунку за умовою контракту

Міжнародні розрахунки — це система організації, регулювання та здійснення платежів за грошовими вимогами й зобов'язаннями, які виникають при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності між державами, підприємствами і громадянами різних країн. Міжнародні розрахунки охоплюють зовнішню торгівлю товарами й послугами, міжкраїнний рух факторів виробництва, а також некомерційні операції. Міжнародні розрахунки включають, з одного боку, умови та порядок здійснення платежів, вироблені на практиці і закріплені міжнародними документами та звичаями, а з іншого — щоденну практичну діяльність банків щодо їх здійснення. Більшість розрахунків проводиться безготівково, через записи на банківські рахунки. Основними суб'єктами міжнародних розрахунків є експортери, імпортери та банки, що їх обслуговують. Останні виступають не тільки в ролі посередників між експортерами й імпортерами. Вони виконують функції кредиторів, що фінансують зовнішньоторгові угоди, функції контролю, виступають також в ролі гарантів. Банки можуть висувати свої вимоги до умов розрахунків і форм платежу, які експортери й імпортери зобов'язані брати до уваги. ………………………………………….. У сучасній міжнародній економіці діє розгалужена система способів, форм і засобів платежів, що формують цілісний, гнучкий і ефективний механізм розрахунків. Спосіб платежу залежить від механізму оплати товару з огляду на момент його фактичної доставки. В міжнародній практиці застосовуються такі основні способи платежу: готівковий платіж, авансовий платіж, платіж у кредит, комбінований (поєднує три попередні).

Правильно вибрані умови і форми розрахунків в контрактах багато в чому визначають швидкість обігу коштів в кожній зовнішньоторговельній операції, а також її ефективність.

При виборі умов платежу враховують:

• характер товару (сировина, продовольство, обладнання послуги, ноу-хау);

• кон’юнктуру ринку відповідного товару;

• торгові звичаї;

• наявність міжурядових платіжних угод;

• норми національного валютного контролю країн-контрагентів;

• правила по застосуванню різних форм розрахунків, які склались в банківській практиці.

Умови платежу встановлюють, на якій стадії руху товару відбувається його оплата і чи буде вона здійснюватись одночасно або декількома внесками.

Існує декілька способів платежу, які використовуються в практиці міжнародної торгівлі: платіж готівкою, платіж в кредит, а також їх поєднання.

Платіж готівкою включає всі види розрахунків, за яких товар оплачується повністю в період від його готовності для експорту до (або в момент) переходу товару або товарних документів в розпорядження покупця. Формами розрахунку готівкою є чек, переказ, акредитив, інкасо, розрахунок за відкритим рахунком.

Чек це письмове розпорядження покупців або замовників своїм банкам виплатити вказані в них суми пред’явникам (конкретним особам, організаціям) або за їх наказом іншим особам (ордерні чеки).

Банківський переказ передбачає, що експортери направляють імпортерам рахунки й інші документи за поставлені товари, виконані роботи, по претензіях й інших взаємних розрахунках. На основі цих документів платники відсилають в свої банки платіжні доручення на переказ грошей на рахунки експортерів або кредиторів. В основному ця форма використовується при сплаті боргу за кредитами, видачі авансів, врегулювання рекламацій по якості і асортименту, сплаті заборгованості за відкритим рахунком, а також по неторгових платежах.

Інкассо - це зобов’язання банку за дорученням експортера отримати від імпортера суму платежу за контрактом проти передачі останньому товарних документів (вислів “проти документів” є професійним і означає здійснення платежів при пред’явленні відповідних документів) і перерахувати її експортеру.

Акредитив передбачає зобов’язання покупця відкрити до встановленого в контракті терміну у відповідному банку-емітенті акредитив на користь продавця на обумовлену суму.

В практиці національних підприємств і в міжнародній практиці найбільше розповсюдження отримали акредитивна й інкасова форми розрахунків. При цьому, акредитив найбільш зручний для продавця, так як створює для нього більші гарантії оплати, а інкасова форма – покупцю, оскільки дозволяє йому здійснювати оплату після отримання від продавця товарних документів.

Умови акредитиву повинні відповідати умовам контракту; умови, що не були включені в контракт, не включаються в акредитив.

Платіж в кредит. В практиці міжнародної торгівлі застосовуються комерційний кредит, тобто кредит експортера імпортеру або видача авансів імпортером експортеру, і банківський кредит.

Розрахунки в кредит можуть передбачати надання вексельного кредиту, розстрочки платежу або кредитування за відкритим рахунком.

При погодженні в контракті розстрочки платежу сторони можуть передбачити часткову оплату готівкою у вигляді авансу й інкасових платежів. Розмір кредитованої частини, умови кредитування і порядок погашення кредиту повинні бути докладно описані в контракті.

В міжнародній торгівлі при наданні вексельного кредиту отримали розповсюдження перевідні векселі (тратти). Вони більш зручні, оскільки можуть бути використані як засіб платежу.

Вексель є основною формою комерційного кредиту для багатьох учасників міжнародної торгівлі. Експортер виписує негайні тратти на імпортера і разом з товаророзпорядчими документами передає їх в банк. Покупець одержує документи в своєму банку тільки проти акцепту тратт, тобто свого підтвердження в прийнятті до оплати векселів.

Умови платежу впливають на розрахункові експортну й імпортну ціни. Ціна товару при платежі готівкою, як правило, нижча, ніж, при продажі в кредит, на величину банківського відсотка кредитованої частини ціни і на скриті в контрактній ціні витрати продавця в зв’язку з кредитом (вартість страхування кредиту в страхових компаніях й ін.). Для розрахунку зовнішньоторговельної ціни, умови платежу, що містяться в наявних конкурентних матеріалах, приводять до умов платежу готівкою. Поправку на умови платежу вводять, якщо в конкурентному матеріалі вказана розстрочка платежу (термін кредиту) більше 12 місяців.

Оплата за даним контрактом здійснюється покупцем в доларах США шляхом банківського переводу на наступний рахунок продавця. Оплата банківських послуг здійснюється за рахунок покупця.

Оплата за товар здійснюється в термін до 1.08.2009. У випадку затримки платежу, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожний день прострочення, але не більше 5% від вартості товару, поставленого за даним контрактом. У випадку відмовлення від отримання товару за замовленням, покупець сплачує штраф у розмірі 5% від вартості неотриманого товару по контракту.

Банківський переказ - це основна форма міжнародних розрахунків у сучасній практиці. Крім того, банківський переказ є елементом всіх інших форм міжнародних розрахунків (акредитиви, інкасо, чеки, векселі). Банківський переказ належить до платних комісійних операцій банку. Усі банки, які беруть участь у здійсненні банківського переказу, беруть комісію за проведення операції.

Оплата переказом можлива на будь-якій стадії виконання контракту: до відвантаження товару, після відвантаження товару, через певний період. Оплата до відвантаження означає аванс. У цьому випадку імпортер у встановлені контрактом строки або після повідомлення експортера про готовність товару до відвантаження дає доручення банку здійснити переказ валюти на користь експортера. Отримавши таке повідомлення, експортер відвантажує товар. Боржник передає своєму банку відповідний формуляр у трьох примірниках і в такий спосіб доручає йому переказати на рахунок свого кредитора певну Суму грошей.

Порядок виконання банківського переказу такий:

1) переказ відбувається відповідно до умов укладення контракту проти повідомлення продавця про відвантаження;

2) експортер відвантажує товар і отримує товарні документи від перевізника;

3) експортер відправляє повідомлення про відвантаження та інші комерційні документи імпортеру;

4) імпортер подає заявку на переказ;

5) імпортер отримує товар

6) банк імпортера, отримавши заявку на переказ, здійснює списання грошей з валютного рахунку клієнта і зараховує їх на рахунок банка-кореспондента;

7) банк експортер:

а) перевіряє одержані документи;

б) списує гроші з рахунку банку імпортера, зараховує їх на рахунок постачальника;

в) передає документи про отримання ним грошей і виписує з рахунку клієнта.

Для здійснення переказів, які надходять регулярно, призначені тому самому одержувачу й сума яких щоразу однакова, можна скористатися так званим дорученням банку на проведення операцій за зобов'язаннями клієнта за його рахунок. У такому випадку банк платника щоразу автоматично переказує у відповідний час заздалегідь визначену суму. Для боржника це не тільки заощадження часу, але й гарантія того, що він не пропустить термін сплати.

За даними Контракту Покупець здійснює 100% передплату товару протягом 5 днів. Оплата здійснюється в доларах. Плата за переказ складає 0.3%. Сума переказу складає:

500000* 0.3%= 1500