3.2. Сертифікація імпортної продукції

Харчові продукти, продовольча сировина і супутні матеріали ввозяться в Україну за умови виконання постачальником правил їх реєстрації та підтвердження відповідності (або сертифікації). Харчові продукти, продовольча сировина та супутні матеріали, що ввозяться в Україну, повинні відповідати вимогам безпеки для здоров'я, життя і майна людей, тварин та довкілля, встановленим законодавством України.

До продовольчої продукції, що ввозиться на територію України, застосовуються вимоги щодо процедур контролю, експертиз, надання дозволів, встановлення санітарно-епідеміологічних нормативів, регламентів аналогічно тим вимогам, що застосовуються до відповідної продукції, виробленої в Україні.

Продовольча продукція, що ввозиться в Україну і перебуває під митним контролем, повинна бути вивезена за межі України, якщо було відмовлено у документальному підтвердженні її якості та безпеки.

Контроль за додержанням порядку ввезення харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів на митну територію України здійснюється митною службою.

Митне оформлення для вільного використання на території України імпортних харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів дозволяється за наявності відповідних документів. Такими, в залежності від виду продукції, можуть бути:

1. сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання відповідності;

2. висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, або свідоцтво про державну реєстрацію спеціального харчового продукту, або гігієнічний сертифікат на плодоовочеву продукцію;

3. ветеринарне свідоцтво на сировину та харчові продукти тваринного походження;

4. карантинний дозвіл на харчові продукти і сировину рослинного походження;

5. маркування харчових продуктів і продовольчої сировини згідно з законодавством України.

Відповідність продукції встановленим вимогам підтверджується шляхом проходження процедури сертифікації. Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затверджено наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 1 лютого 2005 р. №28.

Процедура проведення сертифікації визначається Законом України „Про стандартизацію”, а також Законами України „Про підтвердження відповідності” від 17 травня 2001 року №2406-ІІІ та „Про акредитацію органів з оцінки відповідності” від 17 травня 2001 року №2407-ІІІ.

Відповідно до цих положень, сертифікація продукції здійснюється органами, що вповноважені на проведення робіт з підтвердження відповідності. Надання органам із сертифікації повноважень на проведення робіт з підтвердження відповідності у законодавчо регульованій сфері визначається порядком, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2002 р. №376.

Після отримання усіх необхідних документів дозволяється ввозити товар на територію України. Проте після цього здійснюється технічний нагляд.

Сертифікація - процедура, у ході якої (акредитований) орган документально засвідчує, що харчовий продукт або продовольча сировина відповідає встановленим вимогам. За наслідками сертифікації видається сертифікат відповідності. Сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продовольча продукція належним чином ідентифікована і відповідає вимогам нормативних документів і нормативно-правових актів.

Вимоги до продукції переважно містяться у стандартах на продукцію відповідного виду.

Сертифікація здійснюється вповноваженими на те органами, які акредитовані відповідно до Закону України „Про підтвердження відповідності” та Закону України „Про акредитацію органів з підтвердження відповідності”.

Порядок проведення сертифікації включає такі стадії:

• підготовка документів до сертифікації;

• подання заявки на сертифікацію продукції;

• розгляд органом заявки;

• прийняття рішення за заявкою із зазначенням схеми (моделі) сертифікації;

• атестація виробництва продукції, що сертифікується;

• відбирання, ідентифікація зразків продукції та їх випробування;

• аналіз одержаних результатів та прийняття рішення про можливість видачі сертифіката відповідності;

• видача сертифіката відповідності та занесення сертифікованої продукції до Реєстру Системи;

• визнання сертифіката відповідності, що виданий закордонним органом;

• подання інформації про результати робіт з сертифікації.

Термін дії сертифіката визначає орган з сертифікації, але він не може перевищувати 3 роки.

Кожна партія товару супроводжується сертифікатом відповідності та походження. Відповідність продукції, що імпортується, обов'язковим вимогам норм і стандартів, що діють в Україні, має підтверджуватися сертифікатом або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, виданим або визнаним Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації або уповноваженим (акредитованим) ним органом.

Сертифікат або свідоцтво про визнання разом із ВМД (вантажно-митна декларація) та іншими документами, необхідними для митного оформлення продукції, надається митному органу, у зоні діяльності якого перебуває одержувач продукції. Сертифікат вважається дійсним за умови наявності напису „Ввезення в Україну дозволяється”, заповнення усіх реквізитів документа, завірених печаткою. Номер і дата видачі сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання зазначаються у ВМД. У справах митного органу, що здійснив митне оформлення товару для вільного використання, залишаються ксерокопії зазначених документів.

Для одержання дозволу на ввезення в Україну імпортної продукції, що подається на сертифікацію, повинна бути представлена інформація українською мовою про продукцію. У разі відмови уповноваженого органу видати сертифікат відповідності продукції або свідоцтво про визнання, продукція має бути вивезена за межі України.

Дія зазначеного сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання) або його копії поширюється на:

• товар, що надсилається на адресу одного одержувача за одним товаротранспортним документом (накладною, коносаментом тощо);

• товар, що надходить на станцію призначення одночасно з одному відправленні, на адресу одного вантажоодержувача, від одного вантажовідправника, з однієї станції відправлення.

Товар дозволяється ввозити на митну територію України без попереднього пред'явлення сертифікатів відповідності при переміщенні через митний кордон України виключно у випадках, коли митниці призначення надають до прикордонних митниць підтвердження про наявність в зоні їх діяльності митних ліцензійних складів, що мають обладнання для відповідних умов зберігання кожної конкретної партії ввезеного товару.

Виключне право визнання результатів сертифікації продукції за кордоном (видачу свідоцтва визнання) на відповідність обов'язковим вимогам вітчизняних стандартів належить до компетенції Держстандарту. Правила та порядок взаємного визнання сертифікатів, виданих органами сертифікації інших держав, здійснюються на підставі підтвердження відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством, міжнародними, національними стандартами країни-експортера, що чинні в Україні на підставі міжнародних угод про визнання результатів сертифікації або прийняття рішення про їх визнання.

На даний момент орган з сертифікації може видавати свідоцтво про визнання сертифіката, зареєстрованого в Національних системах сертифікації Білорусії, Вірменії. Грузії, Киргизстану, Молдови, Росії та Узбекистану. Якщо з країною експортера (виробника) така угода відсутня, визнання відбувається за позитивними результатами стандартної процедури сертифікації в Системі УкрСЕПРО.

Усі фактично виконані роботи із сертифікації оплачуються власним коштом підприємств, які звертаються з заявкою на проведення відповідних робіт, згідно з їх трудомісткістю, незалежно від прийнятих за їх результатами рішень.

Вартість робіт з підтвердження відповідності продукції встановлюється уповноваженим органом із сертифікації та затверджується його керівником.

Митні органи можуть не вимагати подання сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання відповідності) безпосередньо при перетині державного кордону України. Контроль за наявністю зазначених документів здійснювати при митному оформленні продукції у режимі імпорту за вантажною митною декларацією.