
- •1. Виникнення держави і права
- •3. Особливості античних держав.
- •4. Суспільний устрій Єгипту.
- •5. Державний устрій Єгипту.
- •6. Утворення Вавилонської держави
- •7. Суспільний устрій Вавілону
- •8. Державний устрій Вавілону
- •9. Характеристика законів Хамурапі
- •10. «Гомерівський період» в Греції.
- •11. Реформи Тесея в Афінах.
- •12. Реформи Солона в Афінах
- •13. Реформи Клісфена в Афінах
- •14. Реформи Ефіальта і Перікла.
- •15. Суспільний лад афінської держави
- •17. Джерела та характерні риси права афінської держави
- •18. Суспільний устрій Спарти.
- •19. Державний устрій Спарти
- •20. Організація римського суспільства.
- •22. Суспільний устрій римської Республіки.
- •23. Державний устрій римської держави.
- •24.25. Повстання рабів.
- •26. Реформи братів Гракхів у Римі.
- •27. Характеристика періоду принципату і домінанту у Римі.
- •28. Реформи Діоклетіана в Римі.
- •30. Особливості виникнення держави у франків
- •33. Утворення та розвиток візантійської держави.
- •34. Суспільний лад Візантії 5-7 ст.
- •35. Суспільний та державний лад Візантії 8-15 ст.
- •36. Джерела та основні риси візантійського права.
- •37. Суспільний устрій Франції
- •41. Характеристика абсолютної монархії у Франції.
- •48. Суспільний лад феодальної Сербії.
- •49. Державний лад феодальної Сербії.
- •50. Характеристика Законника царя Стефана Душана у Сербії.
- •51. Характеристика англо-саксонських держав у V-хі ст.
- •52. Нормандське завоювання та його вплив на подальший розвиток Англії.
- •54. Криваве законодавство»
- •55. Виникнення, структура та компетенції англійського парламенту у
- •56. Характеристика англійського абсолютизму.
- •57. Судова система феодальної Англії.
- •61. Причини, етапи та особливості англійської буржуазної революції.
- •62. Характеристика Петиції про право 1628 р. В Англії.
- •63. Характеристика Трьохрічного акту 1641 р. Англії.
- •64. Характеристика Навігаційного акту 1651 р. В Англії.
- •65. Характеристика Навігаційного акту 1651 р. В Англії.
- •66. Характеристика Габеас корпус акту 1679 р. В Англії.
- •67. Характеристика Біля про право 1689 р. В Англії.
- •68. Характеристика Акту про престолонаслідування 1701 р.
- •69. Зміст парламентської реформи 1832 р. В Англії.
- •70. Характеристика Чартиського руху в Англії.
- •71. Зміст парламентської реформи 1867 р. В Англії.
- •72. Утворення та характеристика політичних партій в Англії.
- •73. Зміст реформи англійського парламенту 1911 р.
- •75. Характеристика Декларації прав людини і громадянина 1789 р. У Франції.
- •76. Характеристика конституції Франції 1791 р.
- •77.78. Встановлення якобінської диктатури у Франції.
- •79. Встановлення другої диктатури у Франції.
- •80. Друга імперія у Франції (1852-1870)
- •81. Становище англійських колоній у Північній Америці.
- •82. Прийняття і характеристика Декларації незалежності 1776 р.
- •83. Причини прийняття і характеристика статей конфедерації сша 1781 .Р
- •84. Прийняття, структура і принципи конституції сша 1787 р.
- •85. Характеристика законодавчої влади сша за конституцією 1787 р.
- •86. Характеристика виконавчої влади сша за конституцією 1787 р.
- •87. Характеристика судової владии сша за конституцією 1787 р.
- •88. Характеристика Біля про права 1791 р. В сша.
- •89.90. Причини та значення Громадянської війни.
- •91. «Реконструкція» Півдня та прийняття «чотирьох кодексів» у сша.
- •92. Виникнення і оформлення двопартійної системи в сша.
- •93. Третя республіка у Франції.
- •94. Франція у другій світовій війні.
- •95. Характеристика конституції Франції 1946 р.
- •96. Характеристика конституції Франції 1958 р.
- •98. Створення митного союзу 1834 р. В Німеччині.
- •99. Причини буржуазної революції в Німеччині 1848-1849 р.
- •100. Утворення Північнонімецького союзу.
- •101. Обєднання Італії у другій половині хіх ст..
- •103. Утворення республіки в Іяталії.
- •104. Італійська конституція 1947
- •106.107. Новий курс ф.Рузвельта в сша.
- •111. Державний устрій Німеччини за Веймарською конституцією 1919 р.
- •113. Утворення фрн.
- •114.115. Державний устрій фрн за конституцією 1949 р.
84. Прийняття, структура і принципи конституції сша 1787 р.
У 1786 році Віргінія виступила з ініціативою скликання з'їзду делегатів штатів для вирішення низки невідкладних справ щодо торгівлі і морепла-вання між штатами. Після цього конгрес конфедерації в лютому 1787 року звернув-ся до всіх штатів з пропозицією скликати у Філадельфії конвент для перегляду ста-тей конфедерації, щоб пристосувати союзну конституцію до нових потреб. У трав-ні 1787 року у Філадельфії зібрався конвент з 55 депутатів від одинадцяти штатів (два штати не брали участі). Склад конвенту був реакційним. Цензове виборче право в штатах призвело до того, що у виборах делегатів Конвенту брало участь лише чо-тири відсотки населення. Як бачимо, принцип Декларації незалежності про народ-ний суверенітет при формуванні конвенту було відкинуто. Спочатку йшлося про те, що конвент повинен внести лише поправки до Статей конфедерації. Однак він одразу пішов далі цього обмеження. Налякані широкою хвилею повстань, делегати конвенту таємно від народу, при зачинених дверях взяли-ся за розробку нової конституції. У процесі роботи над конституцією у делегатів виникли розбіжності відно-сно майбутнього устрою держави. Тому спеціальний комітет одинадцяти розробив компромісний проект. Але основна ідея, що об'єднувала представників півніних і південних штатів, полягала в утворенні сильної централізованої влади, охороні приватної власності, максимальному усуненні трудящих мас від управління держа- вою. Всі вони хотіли сильного уряду, відокремлення влади від наро- ду, встановлення такого порядку, за яким, як висловився один з де- легатів, «народ матиме якнайменше відношення до уряду». Конвент схвалив конституцію 17 вересня 1787 року, а через кілька днів схвалив її і конгрес конфедерації. 4 березня 1789 року після її ратифікації ¾ штатів вона набра-ла чинності. Конституція складалася з преамбули (вступу) і семи статей, які, у свою чергу, по-ділялися на розділи і абзаци. У статтях конституції були закріплені лише політичний устрій союзу, структура державних органів, їх взаємовідносини. Розділ про права і свободи громадян був відсутній, рабство ставало однією з основ нової конституції. Згідно з преамбулою конституція запроваджувалася «з метою утворення до-сконалішого союзу, встановлення правосуддя, забезпечення внутрішнього спокою, вжиття заходів щодо спільної оборони, піднесення загального добробуту». Вона за-сновувала федерацію держав, у якій штати передавали значні повноваження централь-ній владі, але зберігали широку автономію у вирішенні питань, які стосувалися ви-ключно штатів. Конституція спиралася на принцип розподілу влади, і кожна з них — законода-вча, виконавча і судова — діставала досить велику незалежність.
85. Характеристика законодавчої влади сша за конституцією 1787 р.
Законодавча влада за конституцією передавалася двопалатному конгресу. Палата представників обиралася загальними виборами на 2 роки прямим голосуванням з громадян, які досягли 25-річного віку. Виборчі округи на той час були однаковими – по 30 тисяч жителів. Верхня палата – сенат складалася з сенаторів, які обиралися зако-нодавчими зборами штатів строком на 6 років по два сенатори від кожного штату. Поправка 17-та до Конституції ,прийнята в 1913 році, установила ,що сенатори оби-раються безпосередньо населенням штату прямими виборами. Віковий ценз для сена-торів – 30 років. Через два роки 1/3 сенаторів переобирається. Головою сенату був ві-це-президент. Законопроект, прийнятий однією палатою, потребував схвалення дру-гою. Таким чином, з самого початку сенат, як палата консервативна за своїм складом ,мав стати гальмом щодо палати представників. До компетенції конгресу належали справи податкові, митні, монетарні, внутрішньої і зовнішньої торгівлі, федерального судочинства, справи війни і миру, армії і флоту і т.ін. Конституція спеціально підкреслювала, що законодавчі повноваження конгресу можуть бути розширені в майбут-ньому, і надавала йому можливість «видавати всі закони, які будуть необхідні і до-речні для здійснення зазначених вище повноважень і всіх інших повноважень, які ця конституція надає урядові Сполучених Штатів» (ст. І, 8). Разом з тим у конституції не було переліку прав, що зберігалися за штатами, вона лише перелічувала справи, вилучені з їх компетенції. Штатам, зокрема, було заборо-нено укладати договори і союзи між собою, а також між штатами та іншими дер-жавами, стягувати без дозволу конгресу «будь-які збори або мита на довезені або ви-везені товари», утримувати в мирний час армію або військові судна, «карбувати монету, випускати кредитні білети» та ін. Розширення компетенції штатів визнавалося непри-пустимим. Однак у штатів зберігалися деякі важливі права: приймати свої конститу-ції з умовою збереження республіканського устрою, до їх компетенції було віднесено цивільне, кримінальне і процесуальне законодавство.