Ю.М. Дмитрієнко Досвід комп’ютерного моделювання української правосвідомості як форми майбутньої української держави
Вихід України з кризового правового розвитку, парадигмально відбитого на рівні маргінальних правових рефлексій як рефлексій девіантної правосвідомості, обґрунтування сучасною теорією управління оптимальних моделей соціального розвитку української незалежної держави як форми української правової свідомості (М.І. Козюбра. П.Новгородцев. І.Ільїн, Г.Гегель та ін.), формування розвиткових програм різної перспективи вимагає активних інноваційних дій та активного широкого міждисциплінарного мислення, заснованого на інтеграції наук, філософсько-методологічного їх обґрунтування. В цьому плані різноджерельне моделювання тих чи інших інноваційних процесів займає особливе важливе місце як високотехнологічний метод наукового аналізу, синтезу і передбачення у найактуальніших перспективах сучасної теорії державно-правового управління. Аналогічних або подібних досліджень автору знайти не вдалось. Зазначена проблема пов'язана з державною програмою Київського національного університету ім. Т.Шевченка "Розбудова державності України 1996-2005 рр.". Завданням статті є окреслення історичних нелінійних динамік та властивостей української правосвідомості, визначених засобами комп’ютерного моделювання графічно[Див. 1-5]:
За нашим контекстом, ті правові ментальності, що разом з західними іноземними державами, з заходу України будували західноєвропейську правову культуру, формували європейськоцентричну правову ментальність. Російська держава, що з боку Російських кордонів будувала специфічну російську правову ментальність, формувала російськоцентричну правову ментальність. Ті правові ментальності, що з півдня та південно-східних кордонів сучасної України будували азіатськоправову, мусульманськоподібну правову ментальність, детермінували азіатськоцентричну правову ментальність. Ураховуючи також те, що Східна та Південно-Східна Україна тривало-часо-просторово номінально, формально була ментально залежна від різних азіатськоцентричних ментальностей кочових народностей і народів, можна думати про значну початкову пріоритетну домінанту азіатськоцентричної правової ментальності в історичній українській правовій свідомості, ідіомі, спадкоємності, загалом в українській етнотрадиції (= національної самосвідомості). Європейськоцентричну правову ментальність позначаємо - Є, азіатськоцентричну - А, російськоцентричну - Р, україноцентрічну - У. Виходить теоретична формула пропорцій складових історичної національно-ментальної щільності правової ідіоми України: Е%ідіоми = Є%:А%:Р%:У. Зафіксуємо наші комбінаторно-математичні розрахунки у відповідній формулі: Е%ід. = Є%:А%:Р%:У% - теоретична формула національно-ментальної щільності певних історико-правових станів української правової ідіоми. Після заповнення теоретичної формули маємо практичну формулу: Е(сума за функц. іст. пер-ми Є%, А%, Р%,У% ): (кількість функц-х пропорцій ) = 31%:23%:15%:27%. Маємо статичний сучасний реальний зміст історично сформованих середньоарифметичних відсотків національно-ментальних складових української правової ідіоми: Є = 31%, А=23, Р=15, У = 27. Тобто головний національний структурний елемент різноджерельної української правової ідіоми – україноментальноцетрична складова - національно сформований лише умовно на 27 необхідних у ментально стійкому плані % зі 100 % достатніх (у ідеальному варіанті). Це свідчить про ментальну слабкість та схильність до її ідеологічного поповнення або пріоритет законодавчих ініціатив над правовими.
За подальшими схемами комп’ютерного моделювання стану та розвитку української правосвідомості маємо таку графічну історичну динаміку української правосвідомості у вигляді відповідних кривих.
Динаміка історичного розвитку української правосвідомості (0Х – роки, ОУ - % щільність різноментальних складових в формулі української правової ідіоми.
Така динаміка різних складових української правової ідіоми як процесуального змісту української правосвідомості надає можливість подальших її різнопланових досліджень, моделювань та прогнозувань, наприклад, виявити пріоритети європейського, російського або азіатського вектору в правовій ідіомі. Думаємо, що подальше дослідження української правосвідомості допоможе виявити оптимальну залежність останньої від зовнішніх та внутрішніх її детермінант як детермінант українського державотворення.
1. Дмитрієнко Ю.М. Перспективи ентропії девіантної правосвідомості // Перспективи. Науковий журнал. N 4 (20)' 2002. - Одеса: Південноукраїнський державний педуніверситет ім. К.Д.Ушинського, 2003. - С.53-60.
2. Дмитрієнко Ю.М. Посттоталітарна опозиція права і закону: світоглядна інтервенція принципу лінійного розвитку правової свідомості //Держава і право. Збірник наукових праць. Вип. 20. – Київ: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького, 2003. - С.39-45.
3. Дмитрієнко Ю.М. Девіантна правосвідомість: концептно-корелятивна динаміка //Правова держава. Щорічник наукових праць. Вип.14. - Київ: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького, 2003. - С.95-101.
4. Дмитрієнко Ю.М. Актуальні проблеми та перспективи посттоталітарної української правосвідомості // Держава і право. Збірник наукових праць. Вип..21. - Київ: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького, 2003. - С.24-32.
5. Дмитрієнко Ю.М. Маргінальна правова норма як акт девіантної правосвідомості // Держава і право. Збірник наукових праць.Вип.18 Київ Інститут держави і права ім. В.М.Корецького,2002.-С. 12-17.
6. Дмитрієнко Ю.М. Прямі ефекти синергетики девіантної правосвідомості: перша формула української національної ідіоми // Держава і право. Збірник наукових праць. Вип. 25. – Київ: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2004. - С. 14-21.
7. Дмитрієнко Ю.М. Прямі ефекти девіантної правосвідомості: перша формула української правової ідіоми // Право і безпека. Науковий журнал. 2004/3'2. - Харків: НУВС, 2004. - С.11-18.
8. Дмитриенко Ю.Н. Скрытые эффекты девиантного правосознания: ориентиры и природа синергетической методологии правового познания // Право і безпека. Науковий журнал. – 2004/3’4. – Харків: НУВС, 2004. – С.18-26.
9. Дмитрієнко Ю.М. Формула української правосвідомості як оптимальний критерій, корелят, інструмент здійснення поліаспектних трансформацій, завдань та їх ефективних досліджень // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. 617/2004. – Харків: ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2004. – С.87-88.