100 ÷ 200 Мм/хв – нормальна зона (відкриті дреніровані стики);

> 200 мм/хв – волога зона (стики відкриті з нащільниками, накладками і профільними перекриттями зазору, застосування стін-екранів).

При наявності повної інформації про кількість опадів і швидкість вітру при дощі за румбами будується роза дощів. Розрахунок кількості опадів на вертикальну поверхню (Н_в) в залежності від кількості тих, що випали на горизонтальну поверхню (Н_г) і середєдобову швидкість при вітрі () ведеться за формулою

. (2.2)

Найбільшій від дії косих дощів потерпають житлові будинки, що виконують функції вітрозахисних. Будинки, що розташовані в середині забудови, більш всього сприймають дію опадів тільки на рівні верхніх поверхів. Фасади обличковуються водовідбиваючими матеріалами або розчинами, а також можуть застосовуватися спеціальні щити на відносі, засклені балкони і лоджії та інші конструктивні рішення.

2.3. Вітер і сніг

Часті завірюхи зі значними снігопереносами затрудняють експлуатацію селітебних територій. Снігоперенос (м³/п.м) характеризує наступні об’єми: 200, 400 и 600 м³/п.м.

Рис. 2.2- Схеми сніговідкладання в елементарних формах рельєфу

Таблиця 2.1 – Ефективність зелених насаджень при захисту від снігопереносів

№№	Характер меліоративних заходів	Снігозбірність, м3 на 1 пог. м смуги
1	Непродуваємі смуги шириною більш 20 – 25 м	до 600
2	Ажурна смуга шириною більш 12 – 15 м	до 350
3	Продуваєма смуга шириною не більше 7 – 10 м	100 – 200
4	Система з 2-х продуваємих смуг шириною 12 и 15 м і поміжсмуговими розривами 30 – 40 м	до 250
5	Система з 3-х продуваємих смуг шириною 12, 12 и 15 м і поміжсмуговими розривами 30 – 40 м	до 400

Відкладання снігу залежить від рельєфу, рослин, наявності перешкод і швидкості вітру біля поверхні землі. Можливі схеми сніговідкладання в елементарних формах рельєфу приведено на рис. 2.2. Вхід до окремо розташованого будинку назначається, як правило, з навітряного боку, де утворюється жолоб видування. Зелені насадження різної конструкції використовуються (див. табл. 2.1) для захисту територій від снігопререносів.

2.4. Вітер та пил (пісок)

Є окремі регіони, що підвержені запиленості, котра також може виникнути при неправильному освоюванні території для будівництва. Встановлено, що запиленість виникає при вітрах зі швидкістю:

1 - 2 м/с - на пісках і піщаних рихлих почвах;

3 - 4 м/с –на піщаних і супіщаних почвах;

більш 5 м/с – на легких суглинках;

5,5 – 7 м/с – на тяжких суглинистих почвах.

Якщо більш 30 діб на рік концентрація пилу перебільшує 1,5 мг/м³ або повторюваність пильних бурь більше 3 разів, то потребується захист територій. В цьому зв’язку неблагоприємними є напрямки вітру з повторюваністю більш 20 % при швидкості, яка перевершує 5 м/с.

Вітри, які здатні піднімати пил і приводити до руху пісок, можуть заставити проектувальника відмовитися від розробки природних засобів провітрювання до їх повного виключення. У всіх випадках нагально необхідна ретельна перевірка і врахування конкретних обставин. В Адені, наприклад, жителі однієї прибережної житлової забудови, котра орієнтована в розрахунку на використання морських бризів, віддають перевагу знемаганню від спеки в ретельно закритих приміщеннях, ніж стражданню від прохолодного, але роздратовуючого вітру, що несе з собою маленькі частки піску і гравію з обширних прибережних територій, вкритих піском.

Ефективними засобами боротьби з піщаними вітрами являються захисні екрани і внутрішні дворики. Зниження інтенсивності піщаних вітрів можна досягнути також застосуванням м’якого ґрунтового покриття в безпосередній близькості до будинку. Коли від піщинок, що приносяться вітром необхідно захищати відкриту ділянку, важливо, щоб екранююща стіна, що її оточує, не мала перерізів.

Лекція 3