- •Лекція 1 Природньо-кліматичні фактори навколишнього середовища
- •1.1. Історичні аспекти
- •1.2. Загальні поняття про клімат і кліматоутворюваючі фактори
- •1.3. Сонячна радіація
- •1.4. Температура повітря
- •1.5. Вологість повітря і опади
- •1.6. Атмосферний тиск
- •1.7. Вітровий режим
- •1.8. Хмарність
- •Лекція 2 Сполучення кліматичних факторів
- •2.1. Температура і вітер
- •2.2. Вітер з дощем
- •100 ÷ 200 Мм/хв – нормальна зона (відкриті дреніровані стики);
- •Природно - кліматичне районування території
- •3.1. Загальні і комплексні показники для призначення зон та кліматичного районування
- •Дорожньо-кліматичне районування
- •3.3. Кліматичне районування для будівництва
- •3.4. Районування території за вітровим режимом
- •3.5.Районування територій за рекреаційними цілями
- •4.1. Типи погоди
- •4.2. Режими експлуатації житла
- •4.3. Типологія житла
- •Інсоляція житлової забудови
- •5.1. Загальна інформація про інсоляцію
- •5.2. Координати Сонця
- •5.3. Нормування інсоляції
- •5.4. Інсоляційні розрахунки
- •Лекція 6 Аерація території міста
- •6.1. Загальна характеристика вітрових умов України
- •6.2. Вибір розрахункових швидкостей для оцінки вітрового режиму території
- •6.3. Вплив рельєфу на вітровий режим
- •6.4. Гігієнічні характеристики комфортності середовища
- •6.5. Методи оцінки забудови за аеродинамічними показниками
- •7.1. Особливості клімату великих міст
- •7.2. Ландшафтне зонування і кліматичне районування території великих міст
- •7.3. Будівельно-кліматичний паспорт міста
- •7.4. Ефективність архітектурних засобів
- •Геліобудинки
- •8.2. Вітроенергоактивні будинки (веаб) – принципи підходу
- •8.2. Гідротермальні енергоактивні будівлі (ГідроЕаб)
- •8.3. Геоенергоактівниє будівлі (ГеоЕаб)
- •8.4. Біоенергоактівні будівлі (БіоЕаб)
7.1. Особливості клімату великих міст
Кліматична ситуація, що виникає в місті може поділятися на три рівня: макроклімат, мезоклімат і мікроклімат.
Мікрокліматичні явища відбуваються біля поверхні землі і залежать від особливостей підлеглої поверхні, на висоті десятків і сотень метрів.
Мезоклімат формується у взаємодії загально-кліматичних факторів з природними факторами підлеглої поверхні місцевого масштабу - це наявність великого водойму, лісного масиву, міста і т. і. Особливості мезоклімату спостерігаються і проявляються в шарі повітря над деякою поверхнею від 2 до 20 метрів і більше та послабшають з висотою.
Мікроклімат об’єднує фізичні явища, які відбуваються в безпосередній наближеності до поверхні ґрунту на висоті зросту людини 1,5 ¸ 2 м, посилюючись по мірі наближення до ґрунту.
Над містом в наслідок його побутової і промислової діяльності суттєво змінюється метеорологічний режим і утворюється особливий мезоклімат:
-
на 10 - 25% зменшується притік прямої сонячної радіації;
-
внаслідок ефективного випромінювання окремих ділянок поверхні, в тому числі від енергетичних устаткувань, в місті створюються „острови тепла”, в котрих частина техногенного тепла може скласти до половини радіаційного;
-
температура повітря в місті в зв’язку з цим може бути вище навколишньої на 7-15 °С;
-
внаслідок існування ядер конденсації, аерозолів в повітрі кількість атмосферних випадів над містом зростає взимку на 50 %, влітку на 15 % і простежується на 40 – 50 км з підвітряного боку;
-
в порівнянні з приміською територією в добовому ході випадів спостерігаються два максимуми - рано вранці і рано ввечері;
-
стік з поверхні атмосферних випадів з території міста з-за штучних покрівель в декілька разів перебільшує стік з ґрунту поза містом;
-
повітря над містом в середньому на 5 ¸ 10% сухіше, досягає вологості 30 ¸ 40% вечором влітку, якщо вулиці не поливаються;
-
повторюваність туманів в промисловому місті бува в 1,5 ¸ 2 рази більшою, ніж за його межами.
Мікроклімат території міста поряд з загально метеорологічними факторами залежить головним чином від вітрового режиму, особливостей і характеру підлеглої поверхні.
Закритість горизонту в мікрорайоні залежить від кількості поверхів і знаходиться відношенням площини, яка затінена будинками від сонця житловими будинками терміном нормативного часу, до площини житлової території. Знаходиться вона розрахунком з побудованого ”конверту тіней” і знаходиться в межах 25 ¸ 75% житлової зони.
Інша особливість поверхні міста - присутність різного роду покрить (дахи будинків, доріг, площ), які займають до 50% території міста, з низькою відбивною спроможністю для сонячних і високою теплоємністю для теплових довгохвильових промінів.
За рахунок різнобарвних відбиваючих поверхонь на рівні мікроклімату можуть відбуватися різкі зміни кліматичних параметрів, наприклад:
-
температура асфальтового покриття під сонцем майже на 25°С перевищує температуру повітря на рівні 2 м, а температура зеленого газону на 10°С;
-
інтенсивність теплового випромінювання від поверхні може досягати величини 700 ¸ 800 кВт/м2, що дорівнює величині прямої сонячної радіації опівдні;
-
вологість повітря у перегрітій поверхні покриття доріг і біля стін зменшується на 5 ¸ 10%.
Активна роль формування мікроклімату належить елементам благоустрою. Елементи благоустрою поділяють на дві групи. Перша група - покриття проїздів, доріжок, майданчиків. Це найчастіше штучні споруди які мають низькі відбиваючі властивості для сонячних промінів (від 10 до 27%) і особливо для довгохвильових теплових промінів (до 11%), трансформують до 90% всієї променевої енергії в тепло. Це тепло іде на нагрів поверхні і повітря і майже не витрачається на випарювання вологи. Цим, наприклад, обумовлюється засушливість пустелі, бо там різко збільшуються витрати тепла на випарювання в порівнянні з оазисом.
Тому дія елементів першої групи може бути:
- позитивною - в прохолодний час року (весна, осінь) при сонячній погоді;
-
негативне – в жарку погоду, коли тепло від перегрітих поверхонь впливає відчування гнітючої духоти.
Елементи благоустрою другої групи, особливо зелені насадження, створюють найбільш благо приємний мікроклімат для людини.