- •Лекція 1 Природньо-кліматичні фактори навколишнього середовища
- •1.1. Історичні аспекти
- •1.2. Загальні поняття про клімат і кліматоутворюваючі фактори
- •1.3. Сонячна радіація
- •1.4. Температура повітря
- •1.5. Вологість повітря і опади
- •1.6. Атмосферний тиск
- •1.7. Вітровий режим
- •1.8. Хмарність
- •Лекція 2 Сполучення кліматичних факторів
- •2.1. Температура і вітер
- •2.2. Вітер з дощем
- •100 ÷ 200 Мм/хв – нормальна зона (відкриті дреніровані стики);
- •Природно - кліматичне районування території
- •3.1. Загальні і комплексні показники для призначення зон та кліматичного районування
- •Дорожньо-кліматичне районування
- •3.3. Кліматичне районування для будівництва
- •3.4. Районування території за вітровим режимом
- •3.5.Районування територій за рекреаційними цілями
- •4.1. Типи погоди
- •4.2. Режими експлуатації житла
- •4.3. Типологія житла
- •Інсоляція житлової забудови
- •5.1. Загальна інформація про інсоляцію
- •5.2. Координати Сонця
- •5.3. Нормування інсоляції
- •5.4. Інсоляційні розрахунки
- •Лекція 6 Аерація території міста
- •6.1. Загальна характеристика вітрових умов України
- •6.2. Вибір розрахункових швидкостей для оцінки вітрового режиму території
- •6.3. Вплив рельєфу на вітровий режим
- •6.4. Гігієнічні характеристики комфортності середовища
- •6.5. Методи оцінки забудови за аеродинамічними показниками
- •7.1. Особливості клімату великих міст
- •7.2. Ландшафтне зонування і кліматичне районування території великих міст
- •7.3. Будівельно-кліматичний паспорт міста
- •7.4. Ефективність архітектурних засобів
- •Геліобудинки
- •8.2. Вітроенергоактивні будинки (веаб) – принципи підходу
- •8.2. Гідротермальні енергоактивні будівлі (ГідроЕаб)
- •8.3. Геоенергоактівниє будівлі (ГеоЕаб)
- •8.4. Біоенергоактівні будівлі (БіоЕаб)
1.8. Хмарність
Конденсація водяної пари внаслідок зниження температури і накопичення її на деякій висоті від земної поверхні веде до створювання хмар. Кількість хмар, або хмарність, характеризуються ступенем покриття небосхилу хмарами. Оцінка хмарності ведеться візуально по 10- бальній шкалі, в котрій 0 балів відповідає безхмарному небу, 10 балів повному покриттю небосхилу хмарами. Хмарність враховується при визначенні типу погоди.
Лекція 2 Сполучення кліматичних факторів
Очевидно, що розглянуті в попередній лекції кліматичні фактори не діють окремо. Тому наступним кроком у навчанні є аналіз сполучення кліматичних факторів.
2.1. Температура і вітер
В кліматології використовується поняття вітроохолодження. Територія забудови оцінюється в умовних одиницях (Н), що становлять собою сполучення низьких температур і швидкості вітру за напрямками. Розрахунок ведеться за формулою
. (2.1)
Будується роза вітроохолодження і напрямок з максимальним значенням Н враховується як неблагоприємним. Однак подобні оцінки виконуються як правило за науковими цілями. Це пояснюється ще й тим, що зимою низькі температури бувають при невеликих швидкостях вітру.
Гігієністами встановлено наступні рубіжні сполучення:
-
4 м/с і від’ємні температури – бажаний захист пішоходів від вітру;
-
5 м/с і від’ємні температури захист будинків від тепловтрат;
-
при tн від –15 до –35 оС – допускаються краткочасні прогулянки людей при вітрі від 3,5 до 0 м/с;
-
при tн від 20 до 28 оС – вітер до 2,5 м/с – є комфортним;
-
при tн від 28 до 33 оС – вітер від 1 до 4 м/с – є комфортним, необхідна аерація приміщень;
-
при tн > 33 оС і φ < 25 % - вітер не дає полегшення і роздратовує.
В містобудівництві прийнята наступна шкала комфортних швидкостей:
-
при tн від -15 до 10 оС - = 0,6 ÷ 2,5 м/с;
-
при tн > 10 оС - = 1 ÷ 3 м/с.
Тепловтрати будинку напряму залежать від його місцезнаходження в забудові. Коли тепловтрати будинку, що розташований окремо, прийняти за 100 % (див. рис. 2.1), то в умовах захищеності він буде втрачати 50 %, а при розташуванні на узгір’ї - до 200% тепла. При дії вітру під кутом 45о до фасаду про ізводить зниження тепловтрат – до 85 %. Використання скніння лоджій також сприяє зниженню тепловтрат.
100 % 50 % 200 %
Рис. 2.1 - Тепловтрати будинку при дії вітру
2.2. Вітер з дощем
Такої неблагоприємної дії піддаються, як правило, вертикальні поверхні будинків і споруд. На вертикальну поверхню може випадати приблизно в 2, а в карнизній частині в 4 - 6 разів більше опадів, ніж на горизонтальну поверхню. Тому попередньо з’ясовують ступінь інтенсивності дощів при вітрі. Поступають наступним чином.
-
З кліматологічних довідників уточнюють середню багаторічну суму опадів, мм, за теплий період.
-
Розраховують середню багаторічну швидкість вітру за цей період, м/с.
-
Знаходять інтенсивність, поділивши перше значення на друге (мм/хв).
-
За інтенсивністю і швидкістю вітру за спеціальними таблицями знаходиться сума опадів, що проходять через вертикальну поверхню.
-
Установлюють ступінь вологості території і дають рекомендації щодо конструювання зовнішніх огороджень будинків. Коли сума опадів:
< 100 мм/хв – суха зона (в великих панелях, наприклад, використовується закритий стик);