3. Зв’язки економіки праці з іншими економічними науками.

Економіка праці взаємопов’язана з іншими економічними дисциплінами. В її основу покладено економічну теорію, яка дозволяє зрозуміти процеси та явища, які відбуваються на різних етапах розвитку суспільства, відображаючи їх крізь людські відносини та впливу на людські відносини.

Даний курс пов’язаний з економікою підприємства, тому що розглядає питання управління трудовим потенціалом підприємства, його організації, мотивації, нормування та оплати праці.

Економіка праці використовує основні положення, підходи та прийоми економічної статистики.

Таким чином, дана дисципліна уявляє собою перетин дисциплін, що, розвиваючись, збагачують її, при цьому зміни курсу впливають на всі тенденції, що пов’язані з питанням праці та діяльності персоналу.

Тема 2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства

ПЛАН.

1. Населення як джерело ресурсів для трудової діяльності.

2. Трудові ресурси; сутність і зміст.

3. Відтворення трудових ресурсів: види, типи, режими та стадії.

4. Трудовий потенціал: поняття, структура і показники.

1. Населення як джерело ресурсів для трудової діяльності.

Населення – сукупність людей, що проживає на певній території.

Основними категоріями статистики населення є демографічна подія та демографічний процес. Демографічна подія – це подія, що відбувається з окремою людиною проте впливає на зміну чисельності і складу всього населення, відтворення його поколінь (факти народження, смертності, укладання шлюбу або його припинення). Демографічний процес – це множина подій, що відбуваються з населенням у цілому (народжуваність, смертність, шлюбність, розлученість). Як процес руху населення демографічний процес може набувати таких форм:

• природний рух – процес, що змінює чисельність та склад населення шляхом його оновлення (смертність та народжуваність) або сприяє цій зміні (шлюбність і розлученість);

• механічний рух – процес зміни чисельності та складу населення за рахунок його територіального переміщення;

• соціальний рух – процес зміни складу населення внаслідок його соціально-економічного та культурного розвитку (зникнення одних верств населення та поява інших).

Мета статистичного дослідження цих процесів – оцінювання їх обсягів, ступеня поширення та прояву, визначенні закономірностей розподілу, розвитку та взаємозв’язку.

Стан та розвиток суспільства значною мірою визначаються чисельністю і складом населення. Населення кожної країни є найдинамічнішим фактором виробничих ресурсів, а також суб’єктом різних суспільних явищ та процесів, що відбуваються в країні.

Населення – це природна, що історично склалася і безупинно відновляється в процесі виробництва і відтворення життя, сукупність людей, що перебувають в межах території даної держави і підлягають юрисдикції.

Відтворення населення – це безперервне його оновлення за рахунок появи одних життів і закінчення інших.

Природний рух є процесом зміни чисельності та складу населення внаслідок його відтворення.

Показниками відтворення та природного руху являються:

1. абсолютний розмір природного приросту (зміна чисельності за рахунок природного руху):

,

де природний приріст чисельності населення за період (рік);

чисельність народжених за період (рік);

чисельність померлих за період (рік).

2. густота народжуваності (число народжених за період):

.

3. густота смертності (число смертей за період):

.

4. число шлюбів і число розлучених за період.

5. загальний коефіцієнт народжуваності (обчислюється в розрахунку на 1000 осіб усього населення, в профілях; показує, скільки в середньому народжених припадає на 1000 осіб середнього населення за період, що розглядається):

де чисельність народжених за період (рік);

середньорічна чисельність населення.

6. загальний коефіцієнт смертності (обчислюється в розрахунку на 1000 осіб усього населення, в профілях; показує, скільки в середньому померлих припадає на 1000 осіб середнього населення за період, що розглядається):

де М – чисельність померлих за період (рік);

середньорічна чисельність населення.

7. коефіцієнт фертильності (спеціальний коефіцієнт народжуваності або коефіцієнт плідності):

де чисельність народжених за період (рік);

середньорічна чисельність жінок фертильного віку (у віці 15-49 років).

Існує наступний зв’язок між показниками:

,

де d – частка жінок фертильного (плідного) віку в сукупності всього населення;

d₁ - частка жінок фертильного (плідного) віку в усій чисельності жінок;

d₂ – частка усіх жінок у сукупності всього населення.

8. віковий коефіцієнт фертильності:

Показує, скільки народжених припадає на 1000 жінок кожної х-вікової групи.(х - рік)

9. коефіцієнт дитячої смертності (особливість розрахунку цього коефіцієнта пов’язана з тим, що частина немовлят, померлих у поточному році, народилась у попередньому календарному році):

де М₀ – число померлих дітей у віці до 1 року;

число народжених у поточному році;

число народжених у минулому році.

10. інтенсивний коефіцієнт природного руху:

11. коефіцієнт життєвості: (показує, яке число народжених припадає на 1000 випадків смертей)

12. коефіцієнт життєвості Покровського:

13. сумарний коефіцієнт народжуваності показує, скільки дітей народжує в середньому 1 жінка за весь фертильний період, при збереженні в кожному віці існуючого рівня народжуваності.

14. брутто-коефіцієнт відтворення показує, скільки дівчаток в середньому може народити жінка за весь фертильний період.

15. нетто-коефіцієнт відтворення показує, скільки в середньому з народжених дівчаток доживають до віку матері, в якому вона їх народила.

16. коефіцієнт шлюбності визначається в цілому для двох статей і характеризує кількість зареєстрованих за рік шлюбів у розрахунку на 1000 осіб усього населення країни:

де D – число одружених.

17. коефіцієнт розлученості визначається в цілому для двох статей і характеризує кількість зареєстрованих за рік розлучень у розрахунку на 1000 осіб усього населення країни:

де С – число розлучених пар за рік.

18. очищений коефіцієнт шлюбності:

19. коефіцієнт несталості шлюбів (показує, яке число одружених припадає на 100 випадків розлучених):

Для статистичного вивчення смертності використовують таблиці смертності і середньої тривалості життя.

До загальних абсолютних показників обсягу міграції належать:

1. загальна чисельність прибулих – П;

2. загальна чисельність вибулих – В;

3. обсяг міграції (валова міграція) – ВМ = П + В – характеризує обсяг міграційних потоків за період;

4. сальдо міграції характеризує зміну чисельності населення країни за рахунок механічного руху:

До відносних показників належать – частка прибулих (вибулих) у валовій міграції; частка вікової групи чи контингенту в сукупності прибулих або вибулих; частка окремої статті в сукупності мігрантів; частка еміграційних потоків у певну країну або групу країн.

Визначають наступні показники інтенсивності міграційних процесів:

1. коефіцієнт прибуття і вибуття:

2. коефіцієнт рухомості (валової міграції)

або

3. коефіцієнт механічного приросту чисельності населення характеризує його інтенсивність:

або

Економіка праці вивчає населення як джерело трудових ресурсів, як носія певних економічних відносин.

Все населення ділять на ІІІ групи:

І – особи, які молодші працездатного віку (до працездатного віку);

ІІ – особи в працездатному віці;

ІІІ – особи, які старші працездатного віку.

В залежності від здатності до праці населення ділять на працездатних і непрацездатних.

Структура населення можна представити у вигляді наступної схеми:

Рис.2.1 Структура населення

За класифікацією Міжнародної організації праці (МОП) населення старше визначеного мінімального віку, установленого для обліку економічно активного населення (в Україні – 16 років), підрозділяють на такі категорії:

• зайняті;

• безробітні;

• поза робочою силою.

Зайняті та безробітні складають робочу силу чи населення, яке активне в даний період. Особи поза робочою силою включають залишкові групи, що не мають роботи, не шукають її і не готові працювати, у т.ч. людей, котрі молодші працездатного віку. Ця група населення є економічно неактивною у даний період.

Економічно активне населення – це частина населення, що забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів і послуг.

Економічно неактивне населення – це населення, що не входить до складу економічно активного населення, включаючи особи молодшого віку, встановленого для виміру чисельності, яке включає наступні групи:

• учні і студенти, слухачі і курсанти, що відвідують денні навчальні заклади (включаючи денні аспірантури і докторнатури);

• особи, що одержують пенсії по старості і на пільгових умовах, а також одержують пенсію у випадку втрати годувальника при досягненні ними пенсійного віку;

• особи, що одержують пенсії по інвалідності (І, ІІ, ІІІ групи);

• особи, зайняті веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми, хворими родичами і т. ін.;

• особи, що зневірились найти роботу, тобто ті, що припинили пошук роботи, вичерпавши всі можливості її одержання, але які можуть і готові працювати;

• інші особи, у яких немає необхідності працювати незалежно від джерела доходу.

Економічно активне населення складається з зайнятих та безробітних.

Зайняті економічною діяльністю – це особи у віці 15-70 років, які виконують роботи за винагороду за найманням на умовах повного або неповного робочого дня, працюють індивідуально (самостійно) або в окремих громадян-роботодавців, на власному (сімейному) підприємстві, безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому сільському господарстві, а також тимчасово відсутні на роботі.

Безробітні – це особи у віці 15-70 років, які одночасно задовольняють трьом умовам:

1 – не мають роботи (прибуткового заняття);

2 – шукають роботу або намагаються організувати власну справу;

3 – готові приступити до роботи протягом наступних двох тижнів.

До безробітних належать також особи, що навчаються за направленням служби зайнятості, знайшли роботу і чекають відповіді або готуються до неї приступити, але на даний момент ще не працюють. За українським законодавством безробітними визнаються громадяни, які не мають роботи і заробітку, зареєстровані в органах служби зайнятості, шукають роботу і готові до неї приступити. Таким чином, офіційна система обліку безробіття в Україні занижує реальні показники, оскільки більша частина безробітними не вважаються, тому що вони з різних причин не реєструються в службі зайнятості.

Прогноз чисельності населення складається з урахуванням тривалих тенденцій народжуваності і смертності, тривалості життя, а також складу населення за статтю та віком.