Структура програми підготовки спеціаліста

Засвоєння освітньо-професійної програми підготовки спеціаліста забезпечує одночасне отримання повної вищої освіти та кваліфікації за спеціальністю ОКР спеціаліста на базі програми підготовки бакалавра відповідного напряму.

Загальний навчальний час засвоєння програми ОКР спеціаліста з терміном навчання 1 ріку складає 60 кредитів, у тому числі теоретичне навчання – 41 кредит (не менш як 4 кредити за вільним вибором студентів), всі види практик, дипломне проектування, державний іспит – 21 кредит.

Виконання дипломної роботи (або складання додаткового державного іспиту) визначається ОПП спеціаліста.

За змістом ОПП спеціаліста передбачає професійно-практичну підготовку. На навчання за спеціалізацією відводитися 5-7 кредитів за рахунок вивчення спеціальних дисциплін.

За дисциплінами циклу вільного вибору студенти можуть отримати додаткову спеціальну (економічну, гуманітарну) підготовку.

Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують диплом спеціаліста про здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та відповідну кваліфікацію.

Структура програми підготовки магістра

Підготовка магістрів спрямована на створення умов для творчого розвитку обдарованої осо­бистості і підготовку фахівців за одним із функціональних напрямів діяльності: науково-дослідним (творчим), науково-педагогічним, управлінським.

Особа, яка здобула освітньо-кваліфікаційний рівень “магістр”, повинна володіти поглибленими знаннями з обраної спеціальності, уміннями інноваційного характеру, навичками науково-дослідної (творчої) та науково-педаго­гічної, або управлінської діяльності, набути певний досвід використання одержаних знань і вміти продукувати (ство­рювати) елементи нових знань для вирішення завдань у відповідній сфері професійної діяльності.

Засвоєння освітньо-професійної програми підготовки магістра забезпечує одночас­не здобуття повної вищої освіти та кваліфікації за спеціальністю ОКР магістра на базі відповідної програми підготовки бакалавра або спеціаліста.

Загальний навчальний час засвоєння програми ОКР магістра на базі ОКР “бакалавр” (термін навчання 4 роки) складає 60 кредитів, у тому числі теоретичне навчання – 40 кредитів (з них не менш як 6 кредитів за вільним вибором студентів); науково-дослідна практика та підготовка магістерської атестаційної роботи – 18-20 кредитів.

Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують диплом магістра про здобуття повної вищої освіти та кваліфікацію за відповідною спеціальністю.

2.3. Складання робочих навчальних планів

• Навчальний план є нормативним документом навчального закладу, який визначає зміст навчання та регламентує організацію навчального процесу зі спеціальності (напряму). Навчальні плани складаються окремо для кожного освіт­ньо-кваліфікаційного рівня та за кожною формою навчання (в тому числі навчання зі скороченим або подовженим, порівняно з типовим, терміном навчання) на основі відповідної ОПП та графіка навчального процесу. Навчальний план визначає перелік і обсяг навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, розподіл навчальних годин за видами занять у се­местрах, вид семестрового контролю та державної атестації. Навчальні плани ухвалюються Вченою радою МДГУ і затверджуються ректором. Підпис ректора скріплюється печаткою університету. (Додаток Г)

• З метою удосконалення змісту навчання, конкретизації планування навчального процесу, своєчасного внесення змін на виконання наказів та розпоряджень МОН України, рішень вченої рад університету, врахування регіональних потреб і вимог замовників фахівців, закріплення навчальних дисциплін за певними кафедрами щорічно, до 1 квітня поточного року, складають­ся (коригуються) робочі навчальні плани (РНП) на наступний навчальний рік.

• Розробка навчальних і робочих навчальних планів є одним з найбільш відповідальних видів методичної роботи професорсько-викладацького складу університету. Навчальні і робочі навчальні плани розробляються робочими групами, до складу яких входить декан або його заступник, завідувачі та провідні фахівці випускових кафедр із залученням представників випускних кафедр. Персональний склад груп визначається деканом факультету. При складанні робочих планів враховуються пропозиції кафедр, навчально-методичної ради університету.

Складені робочі плани погоджуються з навчальним відділом МДГУ, розглядаються вченою радою університету, затверджуються першим проректором і вводяться в дію наказом ректора.

Робочі навчальні плани складаються окремо для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня та форми навчання. На основі одного навчального плану спеціальності може бути розроблено декілька робочих навчальних планів з урахуванням спеціалізацій та запитів роботодавців (підприємств, організацій, установ).

Зміни (назва дисципліни, сітка годин тощо) та доповнення (введення нових дисциплін за наказами МОН України, за пропозиціями кафедр) до робочого навчального плану вносяться тільки на основі наказів ректора. Копії наказів (витяги) додаються до всіх примірників робочих навчальних планів спеціальностей.

• Робочий навчальний план має ту ж структуру і складові, що і навчальний план, а саме: графік навчального процесу; зведені дані бюджету часу; план навчального процесу; графік та терміни прове­дення практик; вид та терміни проведення державної атестації і по суті являє собою для кожного курсу тієї чи іншої спеціальності витяг з навчальних планів, діючих у певному навчальному році з відповідної спеціальності; шифр кафедри, яка забезпечує викладання дисципліни.

• При розробці робочих навчальних планів враховуються такі вимоги:

• Аудиторні заняття всіх видів на тиждень повинні складати від 30 до 18 годин. Необхідно передбачити послідовне змен­шення обов’язкових аудиторних занять (у зазначеному діапазоні) на стар­ших курсах, для чого рекомендується переносити вивчення деяких розділів і питань навчальної програми дисципліни з обов’язкових аудиторних на самостійну роботу студентів. Зменшення кількості обов’язкових аудиторних занять студентів повинно супроводжуватися посиленням мето­дичної допомоги та контролю за самостійним вивченням навчального мате­ріалу.

Рекомендується таке щотижневе аудиторне навантаження студента:

• Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра – 30 годин;

• Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста 24 години;

• Освітньо-кваліфікаційний рівень магістра – 18 годин.

• Співвідношення між годинами аудиторними, ІЗ і СРС для дисципліни залежить від педагогічних умов: місця навчальної дисципліни в загальній структурі підготовки фахівців, розташуванні у блоку; складності та трудності дисципліни (наприклад, для математичних або професійно-орієнтованих оптимальним буде збільшення аудиторних, а зменшення годин на СРС); специфікою дисципліни (приміром, якість вивчення іноземних мов зумовлена необхідністю постійного мовного середовища, практикою усного та писемного мовлення на аудиторних, практичних заняттях).

Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра

Блок дисциплін соціально-гуманітарного циклу: 40% - аудиторні, 10% - ІЗ, 50% - СРС. Блок дисциплін фундаментальної та професійно-орієнтованої підготовки: 50% -аудиторні, 10% - ІЗ, 40% - СРС. Блок дисциплін самостійного вибору вищого навчального закладу (як правило сюди входять дисциплін, що забезпечують другу спеціальність або спеціалізацію): 50% -аудиторні, 10% - ІЗ, 40% - СРС. Блок дисциплін вільного вибору студента: 30% -аудиторні, 10% - ІЗ, 60% - СРС. Форма семестрової атестації з цих дисциплін, як правило, залік або диференційований залік.

Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста і магістра

Блок дисциплін соціально-гуманітарного циклу: 30% - аудиторні, 15% - ІЗ, 55% - СРС. Блок дисциплін фундаментальної та професійно-орієнтованої підготовки: 40% -аудиторні, 15% - ІЗ, 45% - СРС. Блок дисциплін самостійного вибору вищого навчального закладу (як правило сюди входять дисциплін, що забезпечують другу спеціальність або спеціалізацію): 40% -аудиторні, 15% - ІЗ, 45% - СРС. Блок дисциплін вільного вибору студента: 40% -аудиторні, 15% - ІЗ, 45% - СРС. Форма семестрової атестації з цих дисциплін, як правило, залік або диференційований залік.

• Змістові модулі соціально-гуманітарних та фундаментальних нормативних навчальних дисциплін на споріднених напрямах уніфіковані в установленому в МДГУ порядку. Уніфікований нормативний перелік дисциплін соціально-гуманітарного циклу і їх обсяг визначено згідно з інструктивним листом МОНУ № 1/9–307 від 19.06.2002. Даний перелік дисциплін може змінюватися щорічно. У цьому випадку розподіл годин навчального навантаження доводиться до відома деканатів та кафедр до початку формування робочих навчальних планів на наступний навчальний рік, як правило в лютому-березні поточного року.

(Додаток В)

• Якщо на спеціальність розроблено сучасні галузеві стандарти за вимогами КМС, в робочих навчальних планах подається інше навчальне навантаження. При цьому зберігається визначене в МДГУ співвідношення між аудиторними, годинами на ІЗ та СРС.

• Обсяг навчальних дисциплін має становити цілу кількість кр.є. Якщо дисципліна вивчається протягом кількох семестрів, її обсяг в кожному семестрі теж має становити цілу кількість кр.є.

• Трудомісткість навчальних дисциплін в РНП розраховується таким чином:

• один тиждень практики відповідає 1 кредиту;

• один тиждень екзаменаційній сесії відповідає 1,5 кредитам;

• трудомісткість підсумкової атестації (державний екзамен, підготовка та захист дипломної роботи розраховується, виходячи із співвідношення: один тиждень – 1,5 кредити;

• трудомісткість виконання різноманітних індивідуальних завдань (розрахунково-графічних, розрахункових, аналітичних, МКР, у тому числі – модульних, рефератів та проектів) входить у загальну трудомісткість навчальної дисципліни;

• Трудомісткість виконання курсової роботи може входити у загальну трудомісткість навчальної дисципліни і становить 1 кредит.

• Оперативно (за потребами галузі, в умовах введених спеціалізацій) кафедри вводять нові дисципліни замість застарілих у циклі “Вільний вибір студента”.

• При складанні навчальних планів у межах одного факультету і споріднених спеці­альностей слід планувати вивчення однієї і тієї ж дисципліни в одному і тому ж семестрі з метою об’єднання лекційних потоків. Крім цього, доцільно зосередити вивчення нормативних дисциплін, спільних для напряму підготовки, на перших двох курсах навчання.

• Для рівномірного розподілу навчального навантаження викла­дачів у семестрах на окремих кафедрах, що обслуговують кілька спеціальностей, бажано в робочих навчальних планах планувати вивчення відповідних дисцип­лін в різних семестрах. Таке планування дає можливість вивчати дис­ципліну на одному факультеті у першому семестрі, на іншому – у другому, що ліквідує нерівномірність завантаження викладачів вищезгаданих кафедр у семестрах.

• При розробці навчального плану слід дотримуватись вимоги вивчення дисципліни в межах одного курсу, що створить можливість її перезарахування в повному обсязі при переведенні студентів у інші ВНЗ.

• В випадках, коли дисципліна має загальний обсяг годин більше 10 кредитів і вивчення її потрібно перенести на нас­тупний курс, доцільно таку дисципліну представити у вигляді окремих частин, наприклад: “Вища математика-І” та “Вища математика-ІІ”, “Основна іноземна мова І”, “Основна іноземна мова ІІ” тощо.

• Рішення щодо іспитів, які виносяться на підсумковий конт­роль, приймає методична рада факультету (вчена рада МДГУ) за поданням випускної кафедри. При цьому остання керується значенням дисцип­ліни у професійній підготовці майбутнього фахівця згідно з вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики ГСВОУ.

• При розробці робочих навчальних планів для форм навчання без відри­ву від виробництва необхідно мати на увазі, що перелік та послідовність дисциплін, загальна кількість годин на їх засвоєння, вид семестрової атестації повинні бути такими самими, як у навчальному плані денної форми навчання. Навчальне навантаження студента-заочника, яке виконується у навчальному закладі (аудиторні заняття, контрольні заходи, підсумковий контроль тощо), не повинно виходити за межі встанов­лених термінів оплачуваної відпустки. Кількість сесій і графік їх проведення розробляє деканат заочного навчання і узгоджує його з началь­ником навчальної частини.

• Особливістю організації навчання в екстернаті є розробка індивідуальних навчальних планів на основі навчального плану денної форми навчання з дотриманням наступності та структурно-логічної послідовності вивчення навчальних дисциплін, що визначають зміст освіти відповідної спеціальності. Індивідуальний навчальний план екстерна складається на кожний навчальний рік, погоджується з відповідними кафедрами і затверджується деканом факультету.

• Навчальні і робочі навчальні плани складаються за визначеними навчальним відділом університету роздрукованими та електронними формами.