Міністерство освіти і науки України

Маріупольський державний гуманітарний університет

ЗАТВЕРДЖУЮ

РЕКТОР МДГУ

__________ К.В. Балабанов

« ___ » ________ 2006

положення

про кредитно-модульну систему організації навчального процесу

в Маріупольському державному гуманітарному університеті

Маріуполь 2006

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Загальні положення про КМСОНП в МДГУ

1.1. Мета, завдання, принципи впровадження

1.2.Основні терміни, поняття та їх визначення

1.3. Характеристика основних елементів ECTS

Розділ 2. Планування навчального процесу в МДГУ за КМС

2.1. Графік навчального процесу

2.2. Освітньо-професійні програми підготовки фахівців у МДГУ

2.3. Складання робочих навчальних планів

1. Формування індивідуального навчального плану студента

2. Розклад навчальних занять

3. Підготовка робочої навчальної програми з навчальної дисципліни

Розділ 3. Організація навчального процесу в МДГУ за КМС

Розділ 4. Організація самостійної роботи студентів

Розділ 5. Організація та проведення модульного контролю успішності

Розділ 6. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та

переривання їхнього навчання.

6.1. Стипендіальне забезпечення студентів.

Роздал 7. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента

Розділ 8. Особливості нормування навчального навантаження викладачів

Прикінцеві положення

Вступ

Дане Положення визначає особливості застосування в гуманітарному університеті кредитно-модульної системи (КМС) на засадах ECTS (European Credit Transfer System) і спрямовано на відпрацювання відповідної технології організації навчального процесу та адаптацію системи підготовки фахівців в МДГУ відповідно до вимог Болонського процесу.

Положення розроблено на виконання наказу МОН України № 774 від 30.12.2005 р. “Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу ” з урахуванням рішення Колегії Міністерства освіти і науки України від 28 лютого 2003 p. (протокол № 2/3-4) та від 24 квітня 2003 p. (протокол №5/5-4), (накази ОВ МОН України № 48, 49 від 23.01.2004 р., № 812 від 20.10.2004 р.)

При розробці положення враховано також діючі накази МОН України:

• від 02.06.1993 p. №161 “Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”;

• від 08.12.1995 p. №340 (від 03.01.96 р. №1/1026) “Положення про організацію ек­стернату у вищих навчальних закладах України”;

• від 06.06.1996 р. №191/153 “Положення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих закладах освіти”;

• від 15.07.1996 p. №245 “Положення про порядок переведення, від­рахування та поновлення студентів вищих закладів освіти”;

• від 31.07.1998 р. №285 “Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою”;

• від 07.08.2002 p. №450 “Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів”;

• від 14.11.03 р. № 757 “Про затвердження навчальних програм з фізичного вихо­вання для вищих навчальних закладів України I-II, III-IV рівнів акре­дитації”.

При розробці цього положення враховано засади Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (далі – ECTS), практичний досвід роботи ВНЗ України за КМСОНП, а також особливості організації навчально-виховного процесу в гуманітарному університеті.

Дане Положення розроблено на підставі “Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців ”.

Перехід на кредитно-модульну систему організації навчального процесу в МДГУ буде здійснено в декілька етапів протягом 2006-2008 рр..

На першому етапі (2006-2007 н.р.) кредитно-модульна система організації навчального процесу буде впроваджена на 1 курсі всіх спеціальностей денної форми навчання. Модульно-рейтингова система оцінювання знань, вмінь та навичок є обов’язковою технологією, яка використовується в навчальному процесі на всіх факультетах та спеціальностях.

Графік переходу факультетів та спеціальностей акредитованих освітньо-кваліфікаційних рівнів на КМСОНП визначається наказом ректора.

Розділ 1.

1.1. Загальні положення про КМСОНП в МДГУ

Мета, завдання, принципи впровадження

Метою впровадження КМСОНП в ВНЗ України є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі.

Метою впровадження КМСОНП в МДГУ є академічне визнання кваліфікацій МДГУ та результатів навчання студентів в інших ВНЗ України та за кордоном і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників гуманітарного університету.

Основними завданнями впровадження КМСОНП в МДГУ є:

• відпрацювання нової технології організації навчального процесу та адаптацію системи підготовки фахівців в університеті до вимог Болонського процесу;

• забезпечення можливості навчання студентів за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми;

• унормування структурно-логічної схеми підготовки фахівців в МДГУ за акредитованими освітньо-кваліфікаційними рівнями, тижневого навантаження студентів, системи оцінювання знань, вмінь та навичок, а також порядку надання можливості студенту отримання додаткових професійних кваліфікацій;

• упровадження сучасних технологій навчання: модульної, рейтингової, проективної, інформаційних тощо, що складають теоретичну та методичну основу КМСОНП.

Для впровадження КМСОНП слід дотримуватися таких принципів:

• порівняльної трудомісткості кредитів, який полягає в досягненні кожним студентом встановлених ECTS норм, які забезпечують академічну мобільність студентів, державне й міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання студентом індивідуального навчального плану.

• Компетентнісно-орієнтованого підходу, який визначає вимоги та підходи до конструювання освітніх стандартів. В основу трьохрівневої ієрархії освітніх компетенцій (ключові, загально предметні, предметні) покладено розподіл змісту освіти на метапредметний (для всіх предметів), міжпредметний (для циклу предметів) та предметний (для кожного навчального предмету) блоки.

• Кредитності полягає в декомпозиції змісту освіти й навчання на відносно єдині та самостійні за навчальним навантаженням студентів частки, які забезпечують:

а) на рівні індивідуального навчального плану - набір (акумулювання) заданої трудомісткості кількості кредитів, які відповідають розрахунковій нормі виконання студентом навчального навантаження в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу;

б) на рівні вивчення навчальної дисципліни - набір (акумуляція) заданої для даної дисципліни кількості кредитів, що включають в себе виконання необхідних видів діяльності, які передбачені програмою вивчення навчальної дисципліни.

• Модульності, який визначає підхід до організації оволодіння студентом змістовими модулями і проявляється через специфічну для модульного навчання організацію методів і прийомів навчально-виховних заходів, основним змістом яких є активна самостійно-творча пізнавальна діяльність студента.

• Науково-методичного забезпечення впровадження КМС та діяльності всіх учасників НВП в вищій школі.

• Організаційної динамічності полягає в забезпеченні можливостей зміни змісту, форм і методів навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб ринку праці.

• Гнучкості та адаптивності полягає в побудові системи професійної підготовки так, щоб зміст навчання й шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента.

• Партнерства полягає у спільній діяльності факультетів, кафедр щодо визначення змісту та технологій організації навчального процесу і системи оцінювання ЗВН студентів.

• Пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв’язку полягає у створенні умов до організації навчання, що вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.

• Науковості та прогностичності полягає у побудові (встановленні) стійких зв’язків змісту освіти з сучасними науковими дослідженнями.

• Технологічності та інноваційності полягає у використанні ефективних педагогічних й інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців з вищою освітою та входженню в єдиний інформаційний та освітній простір.

• Усвідомленої перспективи полягає в забезпеченні умов для глибокого розуміння студентом цілей освіти та професійної підготовки, а також можливості їх успішного досягнення.

• Діагностичності полягає в забезпеченні можливості вимірів рівня досягнення та ефективності, сформульованих в освітньо-квалі­фіка­ці­йній характеристиці і реалізованих на основі освітньо-професійної програми цілей освітньої та професійної підготовки.

• Наступності полягає в збереженні набутого за минулі роки прогресивного досвіду розвитку вищої освіти України з урахуванням українського менталітету, особливостей національної політики в галузі вищої освіти, індивідуальних досягнень за результатами діяльності певного ВНЗ.

1.2.Основні терміни, поняття та їх визначення

У Положенні використано терміни, що подані в Законах України “Про вищу освіту” від 17.01.2002 р. №2984-III та “Про інноваційну діяльність” від 04.07.2002 р. №40-V, Державному класифікаторі професій ДК 003-95, Державному класифікаторі видів економічної діяльності ДК 009-96, Комплексі нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти (додаток №1 до наказу Міносвіти України від 31.07.98 р. №285 зі змінами та доповненнями, що введені розпорядженням Міністерства освіти і науки України від 05.03.2001 р. № 28-р), наказах МОН України від 23.01.04 р. №48 і №49, а також нові відповідно до цілей, змісту цього Положення, організації навчального процесу за КМС в МДГУ, а саме:

• Болонський процес – це система заходів європейських державних установ (рівня міністерства освіти), університетів, міждержавних та громадських організацій, які мають відношення до вищої освіти спрямовані на досягнення цілей, сформульованих у Болонській декларації (1999 р.).

• Кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі - КМСОНП) – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів). Формування індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі відповідно сформованого переліку змістових модулів (навчальних дисциплін), пов’язаних структурно-логічною схемою підготовки, яка відображена в навчальному плані напряму (спеціальності). На кожний навчальний рік для студента формується робочий індивідуальний навчальний план.

• Європейська кредитно-трансферна та акумулююча система (далі – ЕCTS) – міждержавна система виміру і порівняння результатів навчання в вищих закладах освіти.

• Заліковий кредит – це завершена задокументована частина (навчальної дисципліни, практики. Курсового проектування тощо) навчання студента, що підлягає обов’язковому оцінюванню. Це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів. Заліковий кредит складає 36 годин усіх видів навчального навантаження (лекційних, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, екзаменів, самостійної роботи студента тощо); між поняттями “заліковий кредит” і “складність розділу курсу” жодного зв’язку немає. Навчальне навантаження студента на один навчальний рік становить не менше 60 залікових кредитів, відповідно на семестр – 0,5, а на половину семестру (термін атестації) – 0,25 від кількості залікових кредитів, що встановлені на навчальний рік. Зарахування студенту кредитів ЕСТS відбувається лише за умови успішного виконання ним навчального плану та задоволення вимог рейтингової системи оцінювання.

• Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу або видами навчальної діяльності (лекції, практичні, семінарські, лабораторні заняття, СР, ІР, практики, контрольні заходи, кваліфікаційні роботи).

• Змістовий модуль – це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові та забезпечує здобуття студентом відповідних компетенцій. Поділ навчального матеріалу дисципліни на навчальні модулі, їх кількість, види поточного контролю та терміни його проведення визначаються та ухвалюються відповідною кафедрою, узгоджуються науково-методичною радою і доводяться до відома студентів та викладачів.

• Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) - модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

• Рейтинг – (перекл. з англійського) - це оцінка, визначена чисельна характеристика якого-небудь якісного поняття. Зазвичай під рейтингом розуміється "накопичена (кумулятивна) оцінка".

• Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом навчальної роботи та рівня набутих ним знань, вмінь, навичок, що передбачає оцінювання в балах усіх результатів, досягнутих під час поточного, модульного та семестрового контролю.

• Рейтингова оцінка – це кількісна оцінка навчальних досягнень студента за багатобальною шкалою (приміром, 100-бальною) в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

• Додаток до диплома – це додатковий документ до диплома про вищу освіту і являє собою стандартний опис сутності, рівня, контексту, змісту і статусу знань здобутих і успішно засвоєних випускником, а також містить додаткову інформацію про національну систему вищої освіти, яка відповідає кваліфікації суттєвого контексту освіти. Додаток до диплома забезпечує взаємозалік і керування академічними та професійними визнаннями кваліфікацій (дипломи, рівні, сертифікати тощо). Документ складають національною та англійською мовами.

• Лейбл ECTS - це знак ECTS, який присуджують тим вищим навчальним закладам, які виконують вимоги ECTS у першому та другому циклах рівнів програм. Присудження ВНЗ знаку підвищить його статус як взаємозалікового і надійного партнера європейської та міжнародної співпраці. Критерій знаку: інформаційний пакет (курсовий каталог) (он-лайн або копія на дискеті в одному чи декількох буклетах) двома мовами (або тільки англійською для програм, які викладаються англійською), використання кредитів ECTS, зразки договорів про навчання, копії документів і докази офіційного академічного визнання. Знак дійсний протягом трьох академічних років.

• Моніторинг якості підготовки фахівців - спосіб комплексної організації дослідження системи професійної підготовки фахівців в ВНЗ, що зумовлюються стандартизацією, технологічністю та використанням спеціалізованого інструментарію з метою встановлення адекватності реального стану об’єкту очікуваним результатам та державним стандартам.

• Структурно-логічна схема підготовки – це наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми під­готовки. Структурно-логічна схема підготовки подається у вигляді міждис­циплінарних зв’язків за напрямом підготовки або спеціальністю і діє протягом усього терміну реалізації відповідної освітньо-професійної програ­ми підготовки.

• Цикл підготовки – сукупність складових змісту освітньої або професійної підготовки (змістових модулів, блоків змістових модулів), що поєднані за ознаками приналежності їх змісту до спільного освітнього або професійного напряму.

• Куратор – науково-педагогічний працівник випускової кафедри (як правило, професор або доцент), який надає рекомендації студенту щодо формування індивідуального навчального плану та контролює його виконання.

• Координатор ECTS від університету – особа, яка відповідає за виконання вищим навчальним закладом норм ECTS, сприяє практичному втіленню ECTS та координує роботу кураторів ECTS від факультетів.

• Координатор ECTS факультету – науково-педагогічний працівник, який координує роботу кураторів, відповідає за підготовку інформаційного пакету за навчальними напрямами і спеціальностями.

• Систему стандартiв вищої освiти складають державний стандарт вищої освiти (перелiк квалiфiкацiй за вiдповiдними освiтньо-квалiфiкацiйними рiвнями перелiк напрямiв та спецiальностей, за якими здiйснюється пiдготовка фахiвцiв у вищих навчальних закладах за вiдповiдними освiтньо-квалiфiкацiйними рiвнями; вимоги до освiтнiх рiвнiв вищої освiти; вимоги до освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнiв вищої освiти); галузевi стандарти вищої освiти (освiтньо-квалiфiкацiйнi характеристики випускникiв вищих навчальних закладiв; освiтньо-професiйнi програми пiдготовки; засоби дiагностики якостi вищої освiти) та стандарти вищої освiти вищих навчальних закладів (перелiк спецiалiзацiй за спецiальностями; варiативнi частини освiтньо-квалiфiкацiйних характеристик випускникiв вищих навчальних закладiв; варiативнi частини освiтньо-професiйних програм пiдготовки; варiативнi частини засобiв дiагностики якостi вищої освiти; навчальнi плани; програми навчальних дисциплін).

• Стратифікація навчального плану – розподіл дисциплін за спільною ознакою (наприклад, за наявним “ядром” однакових понять) на групи (страти).