- •Розподіл годин на вивчення дисципліни «Логіки»
- •Принципи оцінювання роботи студента за модульно-рейтинговою системою.
- •Навчально-тематичний план дисципліни
- •Тематичний план дисципліни.
- •Практичні (семінарські) заняття
- •Модуль1. Предмет, закони і форми мислення.
- •Тема 1. Предмет і значення логіки як науки.
- •Методичні поради.
- •Проблемні завдання для самостійної роботи.
- •Тема 2. Закони логіки. План.
- •Проблемні завдання для самостійної роботи.
- •Рекомендована література.
- •Тема3. Логічний аналіз понять. План.
- •Методичні поради.
- •Проблемні завдання для самостійної роботи.
- •Рекомендована література.
- •Тема4. Логічний аналіз суджень. План.
- •Методичні поради.
- •Проблемні завдання для самостійної роботи.
- •Тема 5. Логічний аналіз дедуктивних умовиводів.
- •Проблемні завдання для самостійної роботи.
- •Рекомендована література.
- •Тема 6. Логічний аналіз індуктивних та традуктивних умовиводів.
- •Методичні поради.
- •Проблемні завдання для самостійної роботи.
- •Рекомендована література.
- •Тема 7. Логічні підстави теорії аргументації.
- •Методичні поради.
- •Проблемні завдання для самостійної роботи.
- •Рекомендована література.
- •Перелік питань, що виносяться на заліковий контроль
- •Індивідуальне навчально-дослідне завдання.
- •Як написати і захистити реферат
- •Навчально-методичні матеріали
- •Додаткова література
Проблемні завдання для самостійної роботи.
-
Чим відрізняється судження від речення?
-
Які типові помилки трапляються при формулюванні запитань?
-
Які є види категоричних суджень?
-
Що відноситься до термінів судження?
-
Як визначити розподіленість суб’єкта судження?
-
Як визначити розподіленість предиката судження?
-
За яких умов «логічний квадрат» має сенс?
-
Чим відрізняються висновки про протилежні судження від висновків про суперечні судження?
Рекомендована література.
-
Жеребкін В. Є. Логіка. – Харків, Основа, 1995.
-
Жоль К. К. Вступ до сучасної логіки. – К.: Вища школа, 1992.
-
Зегет В. Элементарная логика. – М.: Высшая школа, 1985.
-
Івін О. А. Логіка. – К.: Артек, 1996.
-
Павлов В.І. Логіка. – К.: Центр учб.літератури, 2008.
-
Конверський А. Є. Логіка. – К.: Центр учб.літератури, 2008.
Модуль 2. Застосування елементів силогістики в доказовому міркуванні.
Тема 5. Логічний аналіз дедуктивних умовиводів.
План.
-
Будова простого категоричного силогізму.
-
Правила термінів та правила засновків простого категоричного силогізму.
-
Фігури простого категоричного силогізму.
-
Скорочений силогізм. Розділові та умовні умовиводи.
Методичні поради.
В першому питанні потрібно дати загальну характеристику дедуктивних умовиводів і дедуктивного способу мислення. Далі слід перейти до характеристики простого категоричного силогізму, розглянувши його аксіому, і розкрити його будову. Для цього потрібно розкрити, що таке терміни простого категоричного силогізму, які терміни називаються крайніми, а який - середнім і чому. Також слід роз’яснити, який термін називають більшим, який – меншим і чому.
В другому питанні звертаємо увагу на необхідності знання правил термінів і правил засновків у простому категоричному силогізмі. Далі на конкретних прикладах демонструємо дію трьох правил термінів і пяти правил засновків. Зертаємо увагу на те, чому нехтування даними правилами призводить з необхідністю до логічних помилок, механізм утворення таких помилок, і, саме головне, як розпізнавати і уникати їх.
В третьому питанні слід розглянути, які фігури простого категоричного силогізму розрізняють в залежності від розташування середнього терміна. Далі потрібно навести приклади усіх чотирьох фігур силогізму, розглянути правила кожної з них та продемонструвати їх дію. Маючи на увазі розподіленість термінів у категоричних судженнях, потрібно показати, як вона змінюється при порушенні правил фігур силогізму.
В четвертому питанні потрібно звернути увагу на те, що акт мислення здійснюється, також, за длопомого інших видів умовиводів. Частина із них є скороченими. Слід показати, як скорочений силогізм (ентимема) перетворюється на простий категоричний силогізм шляхом відновлення пропущеної частини. Потрібно також розглянути, як здійснюється процес мислення, коли до його складу входять не тільки категоричні судження, але й розділові та умовні. В даних випадках звертаємо увагу на помилки, які трапляються, коли перший засновок не є строго розділовим.