Проблемні завдання для самостійної роботи.

1. Що таке логіка?

2. Що є предметом логіки як науки?

3. Які міркування називають правильними?

4. Чи може правильне міркування мати хибний висновок? Якщо так, то за якої умови?

5. Чи може неправильне міркування мати істинний висновок? Якщо так, то за якої умови?

6. За яких умов одержують істинні висновки з допомогою міркувань?

7. Чим відрізняються логічні помилки від фактичних?

8. Що таке форма мислення? Які форми мислення існують в логіці?

9. В чому полягає сутність методу формалізації?

10. Що таке мислення? Який аспект мислення вивчає логіка?

11. Що таке софізми та чим вони відрізняються від паралогізмів?

12. Яке значення має логіка як наука?

Рекомендована література.

1. Жеребкін В. Є. Логіка. – Харків, Основа, 1995.

2. Жоль К. К. Вступ до сучасної логіки. – К.: Вища школа, 1992.

3. Зегет В. Элементарная логика. – М.: Высшая школа, 1985.

4. Конверський А. Є. Логіка. – К.: Центр учб.літератури, 2008.

5. Хоменко І. В. Логіка. – К.: Центр учб.літератури, 2010.

Тема 2. Закони логіки. План.

1. Закон тотожності

2. Закон суперечності

3. Закон виключеного третього

4. Закон достатньої підстави

Методичні поради.

Приступаючи до вивчення першого питання необхідно звернути увагу на те, що логіку цікавлять не тільки форми мислення, але й ті суттєві відношення, які виникають між ними в процесі міркування, тобто мова йде про послідовний, несуперечливий обгрунтований зв’язок між формами мислення (поняттями, судженнями, умовиводами), який забезпечують закони логіки. Після цьго потрібно показати суть закону тотожності, яку необхідну умову логічно коректного мислення він забезпечує, проти чого спрямований. Далі слід розктити сутність помилок, до яких призводить нехтування даним законом в процесі міркування (підміна поняття, повна та часткова підміна тези).

У другому питанні потрібно показати, як конкретизується дія закону тотожності за допомогою закону суперечності, показати сутність закону суперечності, яку вимогу до процесу міркування він задовольняє і забезпечує, а також – які висновки випливають з неможливості одночасної істинності двох протилежних суджень. Потрібно також звернути увагу на те, які недоречності долає закон суперечності.

В третьому питанні потрібно з’ясувати, чим відношення протилежності відрізняється від відношення суперечності, та як це позначається на істинності процесу міркування. Далі слід з’ясувати сутність закону виключеного третього та показати, до яких видів суджень він застосовний, і до яких помилок призводить порушення даного закону.

В четвертому питанні, зясовуючи сутність закону достатньої підстави, слід звернути увагу на те, до яких найпоширеніших помилок призводить порушення або недотримання даного закону. Особливу увагу слід звернути на логічну помилку, яка називається «основна помилка». При цьому потрібно вияснити умови, за яких вона має місце. Далі слід розглянути, як при помилці «після цього, отже по причині цього» порушується необхідний зв’язок між підставою та наслідком.